Постановление суда № 97742939, 16.06.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5477/20

Провадження № 2-с/461/28/21

УХВАЛА

16.06.2021 року, суддя Галицького районного суду м. Львова, Фролова Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Суддею Галицького районного суду м. Львова винесено судовий наказ у справі № 461/5477/20, про стягнення заборгованості, яким з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» стягнуто за послуги централізованого опалення у розмірі 11849,45 гривень, інфляційних витрат в сумі 357,57 гривень та 3% річних в сумі 29,05 гривень та 210,20 гривень судових витрат.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу. Свої вимоги мотивувала тим, що про існування судового наказу боржник дізналася 09 червня 2021 року. Крім цього, зазначила, що вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення заборгованості необґрунтовані иа рахунки заборгованості не відповідали стану оплати за відповідні послуги на час подання заяви про видачу судового наказу. У зв`язку з вищевикладеним просить суд скасувати судовий наказ, виданий Галицьким районним судом м. Львова від 20 липня 2020 року.

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом (ч. 3 ст. 167 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається із змісту заяви про скасування судового наказу боржник не проживає.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, судвважає її обґрунтованої та такою, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1-2 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Втім, як вбачається із змісту заяви, вимоги стягувача не є безспірними.

Так, із змісту заяви про скасування судового наказу, вбачається, що ОСОБА_1 не є власником/співвласником квартири за адресою по якій Галицьким районним судом м. Львова видано судовий наказ - 79000, м. Львів, вул. Словацького, 4/11 оскільки проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, у боржників відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення, що суперечить приписам ч. 1 ст. 12 ЦПК України.

Отже, як вбачається із змісту заяви про скасування судового наказу, суми вказані у судовому наказі не є неоспорюваною заборгованістю, оскільки боржник проживає за іншою адресою.

За умовами ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, суддя, дослідивши матеріали справи наказного провадження та вивчивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 170, 171ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ винесений Галицьким районним судом м. Львова у справі № 461/5477/20, про стягнення заборгованості, яким з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» стягнуто за послуги централізованого опалення у розмірі 11849,45 гривень, інфляційних витрат в сумі 357,57 гривень та 3% річних в сумі 29,05 гривень та 210,20 гривень судових витрат.

Роз`яснити заявникам (стягувачу) про їх право звернення до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Фролова