Решение № 97691621, 14.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2021 року Справа № 280/2549/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул.Володимирська, 26)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46)

про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 33894,97 грн. - витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з його утриманням під час проходження навчання. У добровільному порядку відповідач кошти не відшкодував, як наслідок, позивач з метою захисту економічних і оборонних інтересів держави звернувся до суду.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наведеного, суд вирішив завершити розгляд справи за наявними у справі документами.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в- Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 02.08.2018 по 10.03.2021 на посаді курсанта.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 09.03.2021 №164-ос з відповідачем було припинено контракт про проходження військової служби (навчання) за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до підпункту 6 (через небажання продовжувати навчання) пункту 280 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29.12.2009 з 10.03.2021. Вислуга календарних років на день його звільнення складає 02 роки 07 місяців 08 днів.

Відповідач під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації державної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено: на грошове забезпечення - 17310,62 грн; на продовольче забезпечення - 24781,84 грн; на забезпечення речовим майном - 7375,83 грн; на медичне забезпечення - 1346,60 грн; на забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 8710,70 грн; всього на суму - 59525,59 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 1 Закону України Про Збройні Сили України №1934-XII від 06.12.1991 визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі – Закон №2232-XII), цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно пункту 2 частини першої, частини другої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Статтею 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 25 Закону №2232-XII, з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною десятою статті 25 Закону№2232-XII встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до п.п. «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у НАДПСУ.

Вказаний обов`язок кореспондується також з умовами укладеного відповідачем контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідачем достроково припинено контракт, укладений з ректором Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, з підстав службової невідповідності (підпункт «д» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII) та через небажання продовжувати навчання (підпункт 6 пункту 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України), а отже, відповідач був зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання в такому вищому військовому навчальному закладі.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и» частини шостої статті 26 Закону витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, регламентується нормами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі – Порядок №964).

Пунктом 3 Порядку №964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку від 09.03.2021, витрати на утримання відповідача в Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького склали 59525,59 грн. З таким розрахунком витрат відповідач погодився та зобов`язався кошти перерахувати в добровільному порядку, про що свідчить його особистий підпис на зазначеному розрахунку.

Незважаючи на взяте на себе зобов`язання, таке відповідачем виконано не було.

Доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі - Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, відповідачем, суду не надано.

Більше того, суд зауважує, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідач не надав суду заперечень як щодо факту наявності заборгованості, так і щодо її розміру.

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького є структурною одиницею Державної прикордонної служби України. Командування академії несе повну відповідальність за збереження та ефективне використання закріпленого за вказаним навчальним закладом майна. Отже, невідшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, є прямою шкодою державі.

Згідно пункту 7 Порядку №964у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, а тому судові витрати позивача (суб`єкта владних повноважень) у вигляду судового збору у розмірі 2270,00 грн. йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул.Володимирська, 26) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р иА428201720313291004201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 59525,59 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 59 коп.) - витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.06.2021.

Суддя А.В. Сіпака