
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року Справа № 280/1834/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (69063, м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 26, код ЄДРПОУ 37573707)
Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ 04053915)
про визнання відмови, бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та спричинених збитків,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1 ) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (далі - також відповідач 1), Запорізької міської ради (далі – також відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати відмову відповідача 1, викладену в листі від 10.09.2020 за вих. № Б-349-0-870, у взятті позивача на квартирний облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов, противоправною та зобов`язати відповідача 1 взяти позивача на квартирний облік;
2) визнати бездіяльність відповідача 2, що полягає у неналежному розгляді скарги позивача від 05.10.2020, - противоправною та зобов`язати відповідача розглянути скаргу позивача у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
3) стягнути солідарно з відповідачів за завдану позивачу противоправними рішеннями, діями та бездіяльністю моральну шкоду та спричинені збитки в сумі 49 115, 41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у серпні 2020 року звернувся до відповідача 1 із заявою про взяття його на квартирний облік, однак відповідач 1 листом повідомив про відсутність підстав для задоволення його заяви. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки він є особою, яка потребує поліпшення житлових умов, та ним надано вичерпний перелік документів для взяття на квартирний облік, передбачений пунктом 18 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 (далі – Правила №470). Крім того, всупереч нормам Правил №470 позивача не повідомлено про дату та час розгляду його заяви. Звертає увагу, що внаслідок відмови у взятті позивача на квартирний облік порушено його право на гарантовані державою пільги, а саме, позивача позбавлено можливості реалізувати законне право на житло шляхом отримання грошової компенсації за належне житло, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» від 28.03.2018 №214, адже для отримання вказаної грошової допомоги за належне житло позивач має перебувати на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування. Після отримання листа відповідача 1 про відмову у взятті на квартирний облік позивач звернувся до Запорізької міської ради зі скаргою на рішення відповідача щодо відмови у взятті ОСОБА_1 на квартирний облік, однак всупереч положенням чинного законодавства скарга позивача не була розглянута відповідачем 2 та безпідставно направлена на розгляд до відповідача 1. Також позивач наголосив на тому, що протиправна поведінка відповідача 1 та відповідача 2 у спірних правовідносинах завдала позивачу моральної та матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до Конституції України. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.03.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.04.2021 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 07.10.2020 на адресу Запорізької міської ради надійшла заява позивача щодо розгляду та посприяння в зарахуванні на квартирний облік ОСОБА_1 разом із сім`єю. Вказану заяву подано під назвою «Скарга», однак вона не підпадає під визначення скарги в розумінні Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР). Так, за змістом статті 16 Закону №393/96-ВР до скарги додаються наявні у громадянина рішення, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. Позивач до своєї заяви не додав документів на підставі яких розглядається скарга в розумінні вимог Закону №393/96-ВР. Крім того, за змістом статті 16 Закону №393/96-ВР передбачено оскарження дій чи рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування тощо, однак у спірному випадку позивач не просив у своїй заяві здійснити перевірку будь-яких дій або рішень районної адміністрації. Таким чином, оскільки заява позивача від 07.10.2020 не є скаргою, то вказану заяву відповідач 2 розглянув у порядку розгляду заяв відповідно до Закону №393/96-ВР та направив до профільного Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради для розгляду по суті та голові районної адміністрації. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради зроблені відповідні висновки щодо не взяття позивача на квартирний облік в Олександрійському районі, які оформлені листом від 23.10.2020 №Б-4541 та направлені до виконавчого комітету Запорізької міської ради та районної адміністрації для узагальнення. В подальшому відповідачем 1 (уповноваженим органом з питання взяття на квартирний облік за територіальністю) заявнику направлений лист від 23.10.2020 №Б-511-О-1058 «Про розгляд звернення», у якому повністю викладений текст листа Департаменту з управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради 23.10.2020 №Б-4541. Вимогу позивача, викладену в заяві від 07.10.2020, щодо сприяння у взятті на квартирний облік, могло бути виконано Запорізькою міською радою тільки в законний спосіб та в межах наданих повноважень, що й було здійснено шляхом надання доручення Департаменту з управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради через відповідне візування заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Запорізької міської ради. Оскільки всі документи, на які посилається позивач у заяві від 07.10.2020, як на підставу для взяття на квартирний облік, знаходяться у відповідача 1, то саме останнім здійснено дублювання відповіді Департаменту з управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та надіслано на адресу позивача. Отже, у даному випадку «скарга» позивача розглянута Департаментом з управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, який є виконавчим органом відповідача 2 з порушеного позивачем питання, а тому доводи позивача про не розгляд його скарги є безпідставними. Крім того, у скарзі позивача від 07.10.2020 є незрозумілим, що саме оскаржується позивачем до Запорізької міської ради. У разі, якщо оскаржуються дії громадської комісії з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському районі, то Запорізька міська рада не є вищим органом, який у порядку підлеглості уповноважений розглядати скарги на дії вказаної комісії, оскільки таку комісію створено при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському районі. Також наголосив на відсутності підстав для взяття позивача на квартирний облік у спірному випадку, оскільки позивач не проживає в Олександрівському районі міста Запоріжжя. Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків та моральної шкоди звернув увагу на те, що позивачем не надано належних доказів протиправної поведінки відповідача 2, крім того, у спірних правовідносинах відсутня завдана шкода та відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заявленими збитками, що свідчить про необґрунтованість вказаних вимог. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
28.04.2021 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно заяви ОСОБА_1 від 09.08.2020 та доданих до неї документів заявник разом з дружиною та донькою зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Громадською комісією з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (далі – також Комісія) здійснено вихід для складання Акту обстеження житлових умов заявника за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами обстеження житлових умов Комісією встановлено, що заявник ОСОБА_1 разом із сім`єю лише зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Жилої площі (житлового приміщення у гуртожитку) із правом на проживання не має, особовий рахунок не відкритий, проживає разом із сім`єю за іншою адресою в іншому районі міста. Акт обстеження житлових умов заявника від 28.08.2020 складений у присутності заявника ОСОБА_1 та підписаний ним особисто. Відповідно до вимог житлового законодавства потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у гуртожитках. На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. У зв`язку з наведеним, законних підстав для взяття на квартирний облік ОСОБА_1 комісією не встановлено. У подальшому 02.09.2020 до Районної адміністрації Запорізької міської по Олександрівському району надійшла заява ОСОБА_1 від 01.09.2020 про долучення до його заяви про взяття на квартирний облік від 09.08.2020 наступних документів: договорів оренди квартири від 01.07.2017, від 01.06.2018, від 01.05.2019, від 01.04.2020, договорів позички квартири від 01.07.2017, від 01.06.2020. З посиланням на норми Житлового кодексу України та Правил №470 вказує, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності. Згідно наданих договорів оренди квартири у приватної особи від 01.07.2017, від 01.06.2018, від 01.05.2019, від 01.04.2020, позивач проживає менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності, у зв`язку з чим, законних підстав для взяття на квартирний облік ОСОБА_1 . Комісією не встановлено. Отже, за наслідками розгляду заяв позивача встановлено, що позивач разом із сім`єю не проживає в Олександрівському районі міста Запоріжжя, доступу до будь-якого приміщення гуртожитку не мають, особовий рахунок не відкритий, є тільки реєстрація у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Звертає увагу, що повноваження Комісії щодо розгляду заяв про взяття на квартирний облік діють виключно в межах Олександрівського району міста Запоріжжя та поширюються на мешканців, які проживають в Олександрівському районі. Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Олександрівському району листом від 10.09.2020 №Б-349-0-870 надані роз`яснення ОСОБА_1 з цього питання. При цьому, відповідь відповідача 1, викладена у листі від 10.09.2020 №Б-349-0-870, має роз`яснювальний характер та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні адміністративного судочинства. Також зазначив, що з метою недопущення поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом та на виконання заходів ефективної протидії та мінімізації можливих негативних наслідків, пов`язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, засідання Комісії проведені в дистанційному режимі (он-лайн). Вважає, що відповідь відповідача 2, викладена у листі від 10.09.2020 №Б-349-0-870 є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам, які регулюють питання взяття на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків та моральної шкоди також звернув увагу на те, що позивачем не надано належних доказів протиправної поведінки відповідача 1, у спірних правовідносинах відсутня завдана шкода та відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заявленими збитками, що свідчить про необґрунтованість вказаних вимог. Крім того, звернув увагу на те, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АД №142132 позивачу безстроково встановлена ІІ група інвалідності внаслідок травми, отриманої внаслідок виконання обов`язків військової служби.
Позивач звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про взяття на квартирний облік від 09.08.2020, у якій просив взяти його на квартирний облік для поліпшення житлових умов разом з сім`єю, а саме дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, позивач просив включити його в позачергову чергу на отримання житла, як особу з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.
У подальшому, 02.09.2020 позивач подав до відповідача 1 заяву, у якій просив долучити до його заяви додаткові документи (договори оренди квартири від 01.07.2017, від 01.06.2018, від 01.05.2019, від 01.04.2020, договори позички квартири від 01.07.2017, від 01.06.2020).
Листом від 10.09.2020 №Б-349-0-870 Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомила, що за результатом розгляду заяви та наданих документів позивача з`ясовано, що реєстрацією місця проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою зареєстровано три особи: ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_2 , дочка дружини ОСОБА_3 , але особовий рахунок на ОСОБА_1 не відкрито, приміщення для проживання в зазначеному гуртожитку відсутнє, що зафіксовано в акті обстеження житлових умов заявника від 28.08.2020, складеному членами громадської комісії з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (далі – також Комісія) з виходом на місце. Крім того, ОСОБА_1 взагалі не має доступу до приміщень гуртожитку, про що повідомили членів Комісії. Згідно з заявою ОСОБА_1 від 09.08.2020 його родина з 2017 року мешкає в квартирі, що належить на праві приватної власності його сестрі ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 . Під час складання акта обстеження житлових умов заявника від 28.08.2020, зафіксовано наступне: «Заявник з родиною фактично мешкає в квартирі сестри ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , квартира однокімнатна, без укладання договору оренди». З актом обстеження ОСОБА_1 ознайомлений під підпис. Заявою від 01.09.2020 ОСОБА_1 додатково надані документи, у тому числі укладені між Белеєм та ОСОБА_4 договори оренди квартири у приватної особи від 01.07.2017, від 01.06.2018, 01.05.2019, від 01.04.2020 щодо передачі в оренду житла для проживання за адресою: АДРЕСА_3 . З посиланням на підпункт 5 пункту 13 Правил №470 зазначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності. Надані ОСОБА_1 договори оренди квартири у приватної особи за три роки проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) оформлені без врахування встановленого порядку в м.Запоріжжі. Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 30.05.2018 №28 «Про реєстрацію договорів найму (піднайму, оренди) жилих приміщень» (рішення знаходиться у відкритому публічному доступі) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради доручено здійснювати реєстрацію договорів найму (піднайму, оренди) жилих приміщень у будинках (квартирах), які належать громадянам на праві приватної власності. Процедура проведення реєстрації договорів найму (піднайму, оренди) жилих приміщень у будинках (квартирах), які належать громадянам на праві приватної власності визначається Порядком реєстрації договорів найму (піднайму, оренди) жилих приміщень у будинках (квартирах), які належать громадянам на праві приватної власності, затвердженим наказом департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 04.06.2018 № 26-р (Порядок знаходиться у відкритому публічному доступі). Заяви ОСОБА_1 та надані документи надавались на розгляд Комісії. Засідання Комісії проведено в дистанційному режимі (он-лайн) у зв`язку з карантинними заходами, пов`язаними з поширенням захворюваності на COVID-19. З урахуванням рекомендації Комісії повідомлено, що приймаючи до уваги конкретні обставини, у тому числі непроживання на території Олександрівського району м.Запоріжжя, надання пакету документів, що не узгоджується з встановленим порядком при взятті на квартирний облік, наразі відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік.
Не погодившись з відмовою відповідача 1 у взятті позивача на квартирний облік, викладеною в листі від 10.09.2020 №Б-349-0-870, ОСОБА_1 через свого представника подав до Запорізької міської ради скаргу від 05.10.2020, у якій просив розглянути вказану скаргу та посприяти в зарахуванні на квартирний облік позивача разом з сім`єю.
У відповідь на скаргу позивач отримав лист відповідача 1 від 23.10.2020 №Б-511-О-1058, відповідно до якого Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району за дорученням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Городинського В.Г. розглянула звернення, направлене уповноваженою особою ОСОБА_1 з питання відмови в прийнятті родини позивача на квартирний облік. З посиланням на пункт 15 Правил №470 повідомлено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. З урахуванням територіального принципу місця проживання ведення квартирного обліку в місті Запоріжжі громадяни беруться на квартирний облік за місцем реєстрації адреси постійного проживання в районних адміністраціях Запорізької міської ради. Враховуючи, що ОСОБА_1 фактично не мешкає в гуртожитку по АДРЕСА_2 , у відмові прийняття позивача на квартирний облік за зазначеною адресою порушень житлового законодавства не вбачається.
Не погодившись з відмовою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району у взятті ОСОБА_1 на квартирний облік, викладеною в листі від 10.09.2020 №Б-349-0-870, та вважаючи протиправною бездіяльність Запорізької міської ради, яка виразилась у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 від 05.10.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Щодо юрисдикції даного спору суд зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.04.2021 зазначено, що ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2021 у справі №331/853/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про відмову у взятті його на квартирний облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов; про зобов`язання Запорізької міської ради взяти позивача разом із сім`єю на квартирний облік, як ветерана війни та особу, що потребує поліпшення житлових умов; про визнання протиправною бездіяльності Запорізької міської ради щодо неналежного розгляду скарги позивача; стягнення солідарно з відповідачів грошової компенсації, завданої позивачу їх протиправними рішеннями та бездіяльністю, моральну шкоду та спричинені збитки в сумі 49 115,41 грн.
При цьому, суд керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.09.2020 у справі №712/5476/19, відповідно до якого спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
В контексті вищенаведеного, судом також враховується, що зважаючи на наявність такого що набрало законної сили судового рішення, яким віднесено розгляд даного спору до юрисдикції Запорізького окружного адміністративного суду, ця справа має бути розглянута за правилами адміністративного судочинства, оскільки в протилежному випадку позивач буде позбавлений права на доступ до правосуддя.
Аналогічний висновок у подібній ситуації висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №490/9823/16-ц, від 27.03.2019 у справі №766/10137/17, від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, що забезпечує створення належних умов для їх життєдіяльності, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначений в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі – Закон №3551-ХІІ).
Частиною 2 статті 4 Закону №3551-ХІІ передбачено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
На підставі пункту 18 частини 1 статті 13 Закону №3551-ХІІ особи з інвалідністю, які є ветеранами війни мають право на таку пільгу як позачергове забезпечення житлом, якщо вони потребують поліпшення житлових умов, у тому числі, за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до статті 39 Житлового кодексу України, громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:
за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;
за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Процедура взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов, визначена Правилами №470.
Пунктом 8 Правил №470 (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до пункту 12 Правил №470 у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а в разі їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.
Згідно з пунктом 13 Правил №470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках;
7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України
За змістом пункту 14 Правил №470 тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10) ( 3551-12 ); АДРЕСА_4 , особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Як зазначено у пунктах 15, 16 Правил №470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).
Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Відповідно до пункту 18 Правил №470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
До заяви додаються:
довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації), за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. N 207;
довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).
Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи.
Пунктом 19 Правил №470 передбачено, що попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.
Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.
Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.
Як зазначено у пункті 20 Правил №470 громадяни беруться на квартирний облік:
за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;
за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.
Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.
Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.
За змістом пункту 21 Правил №470 у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.
Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що особа з інвалідністю, яка є ветераном війни має право на таку пільгу як позачергове забезпечення житлом, якщо вона потребує поліпшення житлових умов. Проте таке право (першочергове забезпечення житлом) набувається особою в разі визнання її такою, що потребує поліпшення житлових умов. Потребуючий поліпшення житлових умов громадянин береться на квартирний обліку у разі якщо він постійно проживає, а також має реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті. При цьому, необхідною умовою для взяття вказаної особи на квартирний облік є подання нею відповідної заяви про взяття на квартирний облік та документів, визначених пунктом 18 Правил 18 Правил №470, до виконавчого комітету відповідної ради. Громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті здійснює попередній розгляд заяви про взяття на квартирний облік, перевіряє житлові умови особи та про результати перевірки складає відповідний акт. Остаточний розгляд заяви та матеріалів перевірки житлових умов особи здійснюється на засіданні вказаної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради. На підставі пропозиції громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті, виконавчий комітет відповідної ради приймає рішення про взяття відповідної особи на квартирний облік або рішення про відмову у взятті на облік з обов`язковим викладенням мотивів відмови. Про прийняте рішення виконавчий комітет відповідної ради повідомляє заявника шляхом направлення письмової відповіді.
Відповідно до статті 11 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
За змістом статті 54 Закон №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 №27 затверджено Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин у даній справі (далі – Положення №27, електронний ресурс: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1dor4old21ftv11u4fanqjo8r627.pdf).
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №27 районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району (далі - районна адміністрація) є
виконавчим органом Запорізької міської ради (далі – міської ради) в районі міста.
Районна адміністрація є складовою частиною єдиної системи місцевого самоврядування у місті. Районна адміністрація підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядкована виконавчому комітету міської ради, міському голові.
Пунктом 4.22 Положення №27 визначено, що районна адміністрація для виконання покладених на неї завдань має повноваження щодо обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл згідно із повідомленням департаменту з управління житлово-комунальним господарством міської ради і надання відповідно до чинного законодавства України житла, що належить до комунальної власності територіальної громади міста. Надання пропозицій щодо розподілу житла згідно з установленим порядком.
Як зазначено у пункті 6.1 Положення №27 голова районної адміністрації в межах повноважень на основі та на виконання законодавства видає розпорядження та надає доручення, організовує та контролює їх виконання, укладає від імені районної адміністрації договори та видає довіреності.
З наведеного слідує, що уповноваженим виконавчим органом Запорізької міської ради щодо взяття на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, в Олександрівському районі міста Запоріжжя є Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, голова якої для виконання повноважень районної адміністрації правомочний видавати, зокрема, відповідні розпорядження.
З матеріалів справи встановлено, що позивач, зареєстрованим місцем проживання якого є АДРЕСА_2 , звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою від 09.08.2020 про взяття його разом із сім`єю на квартирний облік.
За результатами розгляду заяви позивача, наданих ним документів та матеріалів перевірки житлових умов ОСОБА_1 , Громадська комісія з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району вирішила направити ОСОБА_1 письмове роз`яснення щодо відсутності підстав для взяття його на квартирний облік за місцем проживання з причин не проживання в Олександрівському районі міста Запоріжжя та надання пакету документів, що не узгоджується з встановленим порядком при взятті на квартирний облік.
Вказане підтверджується протоколом засідання Громадської комісії з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в дистанційному режимі (он –лайн) у зв`язку з карантинним заходами, пов`язаними з поширенням захворюваності на COVID-19 від 08.09.2020 №9.
У подальшому, спірним листом від 10.09.2020 №Б-349-О-870 Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомила позивача, що, враховуючи рекомендації Громадської комісії з житлових питань при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, приймаючи до уваги конкретні обставини, у тому числі не проживання на території Олександрівського району міста Запоріжжя, надання пакету документів, що не узгоджується встановленим порядком при взятті на квартирний облік, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 на теперішній час відсутні.
Суд зауважує, що аналіз норм Правил №470 свідчать про те, що за наслідками розгляду заяви особи про взяття на квартирний облік виконавчий орган відповідної ради зобов`язаний прийняти рішення про взяття відповідної особи на квартирний облік або рішення про відмову у взятті на такий облік.
Як свідчать встановлені обставини справи, відповідач 1 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 дійшов висновку про відсутність підстав для взяття позивача на квартирний облік, отже виконавчий комітет відповідної ради був зобов`язаний прийняти рішення про відмову у взятті позивача на облік з обов`язковим викладенням мотивів відмови, проте таке рішення до матеріалів справи не надано.
Суд зазначає, що лист відповідача 1 від 10.09.2020 №Б-349-О-870 не може сприйматися судом як належне рішення про відмову у взятті позивача на квартирний облік, оскільки заява про взяття на квартирний облік, що подана на розгляд органу місцевого самоврядування, не є зверненням громадян в розумінні Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР) та має розглядатися в порядку, передбаченому житловим законодавством.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що лист Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 10.09.2020 №Б-349-О-870 не є рішенням органу місцевого самоврядування у розумінні пунктів 20, 21 Правил №470, а тому не створює, не змінює та не припиняє жодних прав чи обов`язків позивача.
Вказане також підтверджується доводами, викладеними відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву, де останній зазначив, що лист від 10.09.2020 №Б-349-О-870 не є рішенням суб`єкта владних повноважень та має роз`яснювальний характер.
За таких обставин, відсутність належним чином оформленого рішення Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району за наслідками розгляду заяви позивача про взяття на квартирний облік свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що відповідач 1 у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, яка виразилась у не прийняті за наслідками розгляду заяви позивача про взяття на квартирний облік відповідного рішення відповідно до вимог житлового законодавства.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача 1 взяти позивача на квартирний облік, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У даній справі судом встановлено, що відповідач 1 за наслідками розгляду заяви позивача про взяття на квартирний облік не прийняв відповідне рішення.
Враховуючи, що вирішення питань щодо квартирного обліку належить у даному випадку до виключної компетенції Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, і суд не може підміняти собою виконання таким органом покладених на нього функцій, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача 1 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік від 09.09.2020 прийняти рішення по суті порушених у заяві питань у відповідності до пунктів 20, 21 Правил №470.
При цьому, в межах розгляду даної справи суд не надає правову оцінку доводам сторін про наявність чи відсутність у позивача права на взяття його з сім`єю на квартирний облік, оскільки в даному випадку відсутнє будь-яке рішення органу місцевого самоврядування з даних підстав, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача 2, яка полягає у неналежному розгляді скарги позивача від 05.10.2020, та зобов`язання відповідача 2 розглянути скаргу позивача у відповідності до вимог Закону №393/96-ВР, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Положеннями статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР визначені вимоги до звернення.
Так, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
За змістом статті 7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно зі статтею 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Статтею 19 Закону №393/96-ВР визначені обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Отже, з аналізу положень Закону №393/96-ВР випливає, що в разі надходження до органу звернення громадянина такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. При цьому, у разі письмового звернення осіб до суб`єкта владних повноважень зі зверненням, у якому порушені питання не входять до його повноважень, це звернення пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин, який подав звернення.
З матеріалів справи встановлено, що представник позивача направив скаргу від 05.10.2020 на адресу Запорізької міської ради, у якій просив розглянути вказану скаргу та посприяти в зарахуванні на квартирний облік позивача разом з сім`єю. У якості додатку до скарги зазначено, зокрема, лист-відповідь Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 10.09.2020 №Б-349-О-870.
За змістом скарги слідує, що позивач не погодився з відмовою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, викладеною в листі від 10.09.2020 №Б-349-О-870, оскільки у скарзі висловлено незгоду з підставами відмови відповідача 1 у взятті позивача на квартирний облік.
Отже, за своїм змістом та назвою звернення позивача від 05.10.2020 є скаргою на дії Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району щодо відмови у взятті ОСОБА_1 на квартирний облік, що спростовує доводи відповідача 2 про те, що вказане звернення не можна розцінювати як скаргу у розумінні Закону №393/96-ВР.
Відповідно до пункту 6 Правил №470 рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень можуть бути оскаржені до виконавчого комітету вищестоящої Ради.
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 2 Положення №27 Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядкована виконавчому комітету міської ради, міському голові.
Аналогічну норму містить пункт 1.2 Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському районі, затверджений рішенням Запорізької міської ради 30.09.2020 №33 (електронний ресурс: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1ejuteile2trvc710g4jej9sc1d9.pdf).
З наведеного слідує, що рішення Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про відмову у взятті на квартирний облік може бути оскаржене до вищестоящого виконавчого органу Запорізької міської ради.
Разом з тим, позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача 1 про відмову у взятті на квартирний облік, оформлене листом 10.09.2020 №Б-349-О-870, звернувся із скаргою до Запорізької міської ради.
Статтею 7 Закону №393/96-ВР передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Як слідує з матеріалів справи, скарга позивача від 05.10.2020 (вх.№Б-6733-О від 07.10.2020) відповідно до доручення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради переправлена профільному виконавчому органу Запорізької міської ради з порушеного у скарзі позивача питання - Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради. Крім того, вказане звернення направлене до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району для узагальнення.
Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради розглянув звернення ОСОБА_1 та дійшов до висновку, що у відмові прийняття ОСОБА_1 на квартирний облік порушень житлового законодавства не вбачається.
Розгляд звернення позивача оформлений листом від 23.10.2020 №Б-4541, який адресований Районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району та Виконавчому комітету Запорізької міської ради.
У листі Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 23.10.2020 №Б-511-О-1058, який отримав позивач як відповідь на його скаргу від 05.10.2020, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району продублювала лист Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 23.10.2020 №Б-4541.
Зміст наданої відповіді за результатами розгляду скарги позивача не є спірним у даній справі, адже у даному випадку позивач порушує лише питання про те, що його скаргу мала розглянути Запорізька міська рада.
Суд зазначає, що аналіз норм Закону №393/96-ВР свідчить про те, що звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Відтак, оскільки за встановленими обставинами Запорізька міська рада не є уповноваженим органом на розгляд звернень з питань взяття громадян на квартирний облік, відповідач 2 правомірно дійшов висновку про необхідність направлення скарги позивача від 05.10.2020 до уповноваженого виконавчого органу.
Таким чином, судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача 2 щодо неналежного розгляду скарги позивача від 05.10.2020, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди та спричинені збитки в сумі 49 115, 41 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Суд зазначає, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
Обов`язок доказування в адміністративному процесі, в тому числі, встановлений статтею 78 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.11.2019 у справі №818/1430/17 та у постанові від 18.06.2020 у справі №339/183/16-а, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди, що, виходячи зі змісту наведених правових приписів, зумовлює відсутність правових підстав для її стягнення з відповідачів.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення матеріальних збитків, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів, які підтверджують завдання йому матеріальних збитків у спірних правовідносинах.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району щодо не прийняття за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік від 09.08.2020 рішення по суті порушених у заяві питань у відповідності до пунктів 20, 21 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.
Зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на квартирний облік від 09.08.2020 прийняти рішення по суті порушених у заяві питань у відповідності до пунктів 20, 21 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач – ОСОБА_1 , місце прорживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, місцезнаходження: 69063, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.26, код ЄДРПОУ 37573707.
Відповідач 2 - Запорізька міська рада, місцезнаходження: 69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206, код ЄДРПОУ 04053915.
Повне судове рішення складено 14.06.2021.
Суддя (підпис) М.О. Семененко
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 14.06.2021.
Рішення не набрало законної сили.
Суддя М.О. Семененко
Судебное решение № 97658683, Запорізький окружний адміністративний суд было принято 14.06.2021. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 280/1834/21. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: