Приговор № 97613502, 11.06.2021, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1102/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2021 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

за участі:

прокурора Коваленко О.М.;

обвинуваченого ОСОБА_1 ;

потерпілої ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142220000049 від 27.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Бузька Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області за ст. 126-1 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

27 травня 2021 року близько 11:50 год. ОСОБА_1 перебуваючи на прибудинковій території багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар долонею правої руки у ліве плече ОСОБА_2 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синця на лівому плечі, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі. Пояснив, що дійсно 27.05.2021, приблизно о 12:00 год. він перебував на прибудинковій території біля будинку АДРЕСА_3, і куди прийшла соціальний працівник ОСОБА_2 з метою перевірки його житлових умов. Він був у стані алкогольного сп`яніння, а тому під час словесного конфлікту дійсно вдарив рукою у плече потерпілій, після чого вона вибігла з подвір`я та викликала працівників поліції. На даний час шкодує про вчинене, просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 27.05.2021 приблизно о 12:00 год. вона відвідала місце проживання ОСОБА_1 з метою проведення соціальної роботи щодо належного виховання дітей, які проживають окремо від нього. Однак, ОСОБА_1 поводив себе агресивно, нецензурно висловлювався, а згодом вдарив її правою рукою у плече. Вона відчула сильний біль, викликала поліцію, а на наступний день побачила синяк на плечі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальний проступок, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, доведена повністю. Така вина доводиться визнавальними показами самого обвинуваченого та показами потерпілої, які узгоджуються між собою, є логічними та послідовними.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння .

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, непрацюючий, неодружений.

З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути пов`язано з накладенням штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень і суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Водночас, судом встановлено, що обвинувачений вже був засуджений вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 30.03.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт, яким згідно ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку цього ж суду від 22.02.2021, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді громадських робіт строком 200 годин.

Згідно ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

А оскільки обвинувачений ОСОБА_1 призначене йому покарання у виді громадських робіт не відбув на час вчинення даного кримінального проступку, то покарання йому необхідно призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України з врахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, відповідно до якого основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді штрафу, а покарання призначене вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 30.03.2021 необхідно виконувати самостійно.

Цивільного позову не було заявлено.

Речових доказів, процесуальних витрат немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 1 ст. 71 та ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_1 покарання вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 30.03.2021 у виді громадських робіт на строк 200 годин - виконувати самостійно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя Т.І. Котормус