Решение № 97601968, 11.06.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2021 р. Справа153/265/21

Провадження2/153/51/21-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької обл.

цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач заявив позов до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.12.2015 між акціонерним товариством «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору банком позичальнику було оформлено кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15000 гривень. Відповідач станом на 14.01.2021 порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Позивач зазначає, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, станом на 14.01.2021 кредитна заборгованість не погашена і складає 14986 гривень 84 копійки, з яких: 12799 гривень 07 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 2187 гривень 77 копійок – заборгованість за простроченими відсотками. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з позичальника ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №б\н від 28.12.2015 у сумі 14986 гривень 84 копійки, судові витрати у сумі 2270 гривень.

Суд здійснює розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України за клопотанням представника позивача розгляд справи проведено в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Представник позивача 23.02.2021 за вх.. №1146 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена у порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України – судовою повісткою та через оголошення на офіційному веб-сайті Ямпільського районного суду Вінницької області.

Заяви, клопотання: клопотання представника позивача про розгляд справи без участі їхнього представника; заявка представника позивача про отримання процесуальних документів в електронному вигляді; клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання представника позивача про огляд веб-сайту.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, відмова у огляді веб-сайту, про що постановлено ухвали окремими документами.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Із досліджених судом письмових доказів – копії анкети-заяви ОСОБА_1 від 28.12.2015 на відкриття кредиту, встановлено, що між сторонами у простій письмовій формі укладено кредитний договір, на підставі якого позивач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку кредитний ліміт збільшено до 15000 гривень. За умовами цього договору відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за його користування у встановлені строки відповідно до умов кредитування, однак, як слідує із розрахунків по договору, не виконала своїх зобов`язань та допустила заборгованість станом на 14.01.2021 у сумі 14986 гривень 84 копійки, з яких: 12799 гривень 07 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 2187 гривень 77 копійок – заборгованість за простроченими відсотками.

Судом також встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору про надання банківських послуг - дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Дослідивши усі докази, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) відповідачеві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язалася повернути кредит за користування кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору б/н від 28.12.2015 ОСОБА_1 до суду не зверталася.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого банком, виписки з особового рахунку, довідки банку про отримання відповідачем картки, вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та періодично здійснювала його погашення. Доказів на спростування вказаного розрахунку, ОСОБА_1 не надано.

Згідно із ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Також банком не надано доказів ознайомлення відповідача з тарифами банку, які передбачають сплату відсотків за користування кредитом.

У заяві позичальника від 28.12.2015 процентна ставка не зазначена.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічні правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна, CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.12.2015 шляхом підписання Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Укладений між сторонами договір не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Вимоги банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2187 гривень 77 копійок не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 28.12.2015, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 12799 гривень 07 копійок, оскільки позивач вправі вимагати судового захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказаний спосіб є ефективнимм способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1938 гривень 63 копійки.

З урахуванням наведених мотивів суд при вирішенні цього спору застосував такі норми права: ст.ст.526, 527, 530, 536, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст.526, 527, 530, 536, 551, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість станом на 14.01.2021 по кредитному договору №б\н від 28.12.2015 у сумі 12799 гривень 07 копійок – заборгованість за тілом кредиту та 1938 гривень 63 копійки судових витрат, а всього – 14737 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий А.Г. Любинецька-Онілова