№ 97600962, 08.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12713/21

Провадження № 3/761/4039/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов A.A. розглянувши матеріали, які надійшли із Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , голови ліквідаційної комісії Комунальної організації «Київська міська клінічна лікарня №14» (код 25680021) за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.03.2021 року, за результатами проведення позапланової виїзної перевірки Комунальної організації «Київська міська клінічна лікарня №14» встановлено, що Комунальної організації «Київська міська клінічна лікарня №14» ОСОБА_1 порушив п. 184.7 ст. 184, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) на суму 248519,00 грн в тому числі за січень 2021 р. - 248519,00 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за порушення ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази у справі, вважаю, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ст..245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

При цьому, акт про результати документальної позапланової перевірки Комунальної організації «Київська міська клінічна лікарня №14» від 22.03.2021 р., який міг би підтвердити вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 163-1 ч.1 КУпАП, наданий не в повному обсязі (лише 1,2, 7-12, 25-26 сторінки), тобто без описової частини.

Крім цього, протокол складено відносно посадової особи - голови ліквідаційної комісії Комунальної організації «Київська міська клінічна лікарня №14» Пінчук-Ніколайчук О.В. Між тим, не доведено того, що саме його дії перебувають у причинному зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки зазначене порушення належить до сфери повноважень бухгалтера підприємства.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої зокрема у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.

Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а обставини вчинення адміністративного правопорушення, які указуються суддею у постанові, за своєю сутністю є формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним. Відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться судом в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 163-1, 245, 247, 251-252, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Осаулов А.А.