Решение № 97591032, 02.06.2021, Окружной административный суд города Киева

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Київ № 826/17387/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Руцької А.І.,

від відповідача - Станіславського Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»доОфісу великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010144104 від 11.12.2017 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - позивач, ПАТ «ДПЗКУ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010144104 від 11.12.2017 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 59831405,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині. Позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій ПАТ «ДПЗКУ» із контрагентами ТОВ «Агрофід», ТОВ «Зернолідер», ТОВ «Навада груп», ТОВ «Росток Агро», ТОВ «Флінт», ФГ «Агро-Промінь», ТОВ Фірма «САН», ПП «Агротекс-2004», ТОВ «Примстрой», ТОВ «Євротрейд-Одеса», ПП «Зерноінтрейд», ТОВ «Авізо-Лтд», ТОВ «Агро Партнер-2016», ТОВ «Кормторг», ТОВ «Лима-ЮГ», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Оптима-експерт», ТОВ «Далтер-груп», ТОВ «Агрос-плюс», ПП «Зерно-15» спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Позивач стверджує про те, що посадові особи Офісу ВПП ДФС не вивчали документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства, не вивчали суть господарської діяльності підприємства, не прийняли до уваги сутність здійснених господарських операцій, порядок та спосіб їх виконання, фізичних можливостей підприємства самостійного отримання придбаних товарів у продавців, не врахували положення чинного податкового законодавства та здійснили неправомірний та незаконний висновок про нереальність господарських операцій та на підставі цього прийшли до висновку про порушення ПАТ «ДПЗКУ» податкового законодавства. Позивач наголошує на тому, що акт перевірки не містить жодного посилання на факти порушення ПАТ «ДПЗКУ» норм податкового законодавства з посиланням на первинні документи, а лише міркування та припущення контролюючого органу про неможливість контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність, яка ґрунтується виключно на податковій інформації, що міститься в базах контролюючого органу, що суперечить вимогам діючого законодавства. Крім того, акт перевірки, не містить жодного посилання на проведення контролюючим органом будь-якої податкової перевірки або зустрічної звірки зазначених у акті контрагентів позивача, а відповідно не встановлена наявність або відсутність можливості господарської діяльності, відповідність господарської діяльності контрагентів вимогам діючого законодавства.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви позивач, зазначив аналогічні доводи, що і у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. Так, перевіркою не підтверджено господарські операції на адресу ПАТ «ДПЗКУ» від ТОВ «Агрофід», ТОВ «Зернолідер», ТОВ «Навада груп», ТОВ «Росток Агро», ТОВ «Флінт», ФГ «Агро- Промінь», ТОВ Фірма «САН», ПП «Агротекс-2004», ТОВ «Примстрой», ТОВ «Євротрейд-Одеса», ПП «Зерноінтрейд», ТОВ «Авізо-Лтд», ТОВ «Агро Партнер-2016», ТОВ «Кормторг», ТОВ «Лима-ЮГ», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Оптима-експерт», ТОВ «Далтер-груп», ТОВ «Агрос-плюс», ПП «Зерно-15», що свідчить про те, що за реалізацією товарів, робіт, послуг оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого, є отримання ПАТ «ДПЗКУ» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

09.02.2018 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 27.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

03.09.2018 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 26.11.2019 судом здійснено заміну первинного відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на його процесуального правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі по тексту - Офіс ВПП ДПС).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали і заперечили проти його задоволення.

На підставі частини першої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.06.2020 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Офісом ВПП ДФС проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «ДПЗКУ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт №3947/28-10-41-04/37243279 від 16.11.2017.

Згідно висновку Акта перевірки контролюючий орган підчас перевірки, крім іншого, виявив, що в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «ДПЗКУ» завищено суми податкового кредиту по взаємовідносинах з: ТОВ «Агрофід» на суму 270932,77 грн, ТОВ «Зернолідер» на суму 530328,15 грн, ТОВ «Навада Груп» на суму 1621993,06 грн, ТОВ «Росток Агро» на суму 736800,11 грн,

ТОВ «Флінт» на суму 3821941,30 грн, ФГ «Агро-Промінь» на суму 8333850,16 грн, ТОВ Фірма «САН» на суму 12746741,82 грн, ПП «Агротекс-2004» на суму 6183733,81 грн, ПП «Примстрой» на суму 5774170,05 грн, ТОВ «Євротрейд - Одеса» на суму 9749494,47 грн, ПП «Зерноінтрейд» на суму 1293786,64 грн, ТОВ «Авізо-Лтд» на суму 774761,55 грн, ТОВ «Агро Партнер-2016» на суму 1008656,67 грн, ТОВ «Кормторг» на суму 1650035,08 грн, ТОВ «Лима-ЮГ» на суму 54530,72 грн, ТОВ «СПЕЦИНВЕСТ» на суму 153851,30 грн, ТОВ «Оптіма - Експерт» на суму 1519075,35 грн, ТОВ «Далтер Груп» на суму 3218230,33 грн, ТОВ «АГРОС-ПЛЮС» на суму 365596,74 грн, ПП«Зерно-15» на суму 22895,78 грн, що призвело до завищення значення р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації на суму59831405,86 грн.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що за аналізом баз даних ДФС, поданої звітності та податкової інформації встановлено, що контрагенти позивача здійснюють діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, оскільки не мають основних фондів та трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності та прослідковується невідповідність придбаного контрагентами та реалізованого позивачу товару. Вказане, за висновком перевіряючих, свідчить про те, що за реалізацією товарів, робіт, послуг оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого, є отримання ПАТ «ДПЗКУ» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ. За змістом акта перевірки, діяльність контрагентів позивача має ознаки нереальності здійснення операцій, оскільки відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій. Також ревізори-інспектори зазначають в акті про те, що під час перевірки ПАТ «ДПЗКУ» не надано жодних документів щодо якості придбаних товарів, сертифікатів відповідності, інших документів, які реально можуть ідентифікувати товар стосовно виробника, гарантійних зобов`язань, сертифікації; договорів оренди складських, торгівельних приміщень; товаро-транспортних накладні на придбання товару; складського зберігання товару згідно даних Державного підприємства «Держреєстри України». За твердженням перевіряючих, у спірних відносинах саме такі документи можуть слугувати реальним підтвердженням товарності, реальності задокументованої фінансово-господарської операції.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0010144104 від 11.12.2017, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 59843255,40 грн.

Не погоджуючись із висновками відповідача і стверджуючи про протиправність податкового повідомлення-рішення у відповідній частині, ПАТ «ДПЗКУ» звернулось до суду з цим позовом.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд при вирішенні спору по суті враховує таке.

Приписами пунктів 200.1 і 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Покупець) та контрагентами (Постачальники) укладено ряд договорів поставки, згідно яких Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця (ГІАТ «ДПЗКУ»), а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження/зернову сировину, культура та клас Товару зазначається в додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємними частинами, а саме з:

- ТОВ «Агрофід» (код ЄДРПОУ 37379155) договір поставки від 30.06.2017 №30//06-16 (зокрема: «Макуха соняшникова» та «Висівки пшеничні»);

- з ТОВ «Зернолідер» (код ЄДРПОУ 39406515) договір поставки від 07.06.2017 №ОДН 0311-С (зокрема: «кукурудза 3 кл.», «пшениця 3 кл. урожай 2015 року» «пшениця 5 кл.», «пшениця 6 кл.»);

- ТОВ «Навада груп» (ЄДРПОУ 40456538) договори поставки від 27.03.2017 № ОДН 0126-С, від 07.02.2017 №ОДН 0105-С (зокрема: «Соя врожаю 2016 р.», «Кукурудза 3 класу врожаю 2016 р.», «Пшениця 3 класу врожаю 2016 р.»);

- ТОВ «Росток Агро» (ЄДРПОУ 37385970) договір поставки №МИК 0123-С від 02.02.2017 (зокрема: «Соя»);

- ТОВ «Флінт» (ЄДРПОУ 32050010) договори поставки №КИВ0071-С від 26.05.2016, №КИВ0078-С від 10.06.2016, № КИВ0079-С від 17.06.2016, №КИВ0080-С від 25.06.2016 (зокрема: «Пшениця 3,5,6 кл.», «Ячмінь 3кл», «Кукурудза 3 класу»);

- ФГ «Агро-Промінь» (ЄДРПОУ 34378489) договори поставки: №ДНП0208-С від 05.07.2016, № ДНП0214-С від 08.07.2016, №ХРН 0179-С від 04.07.2016, №ХРН 0141-С від 06.07.2016, №ДНП0217-С від 11.07.2016, №ДНП0216-С від 11.07.2016, №ХАР0302-С від 07.07.2016, №ДНП0010-С від 21.07.2016, №ДНП0021-С від 25.07.2016, №ДНП0022-С від 26.07.2016, №ДНП0032-С від 03.08.2016, №ДНПООЗЗ-С від 03.08.2016, №ДНП0037-С від 05.08.2016 (Зокрема: «Пшениця 3,5,6 кл. врожаю 2016», «Ячмінь 3кл врожаю 2016 року»);

- ТОВ Фірма «САН» (ЄДРПОУ 13846612) договори поставки: № МИК 0323-С від 30.06.2016, МИК 0314-С від 29.06.2016, МИК 0332-С від 04.07.2016, МИК 0340-С від 06.07.2016, МИК 0341-С від 06.07.2016, МИК 0335-С від 05.07.2016, МИК 0351-С від 08.07.2016, МИК 0347-С від 08.07.2016, МИК 0350-С від 08.07.2016, МИК 0008- С від 14.07.2016, МИК 0016-С від 20.07.2016, МИК 0024-С від 21.07.2016, МИК 0029-С від 25.07.2016, МИК 0040-С від 29.07.2016, МИК 0045-С від 02.08.2016, МИК 0050-С від 03.08.2016, МИК 0055-С від 05.08.2016, МИК 0058-С від 08.08.2016 (зокрема: «ріпак 1 класу 2016 року», «Горох 1 класу», «Ячмінь 3-го класу врожаю 16р.», «Пшениця 2, 3, 5,6-го класу, врожаю 2016»);

- ПП «Агротекс-2004» (ЄДРПОУ 32878533 ) договори поставки: №ДНП0186-С від 01.06,2016, ХРН 0117-С від 23.06.2016, ДНП0201-С від 30.06.2016, ДНП0202-С від 30.06.2016, ДНП0203-С від 30.06.2016, ДНП0204-С від 30.06.2016, ДНП0205-С від 30.06.2016, ХРН 0144-С від 07.07.2016 (Зокрема: «Пшениця 3,5,6 кл. врожаю 2016 року та 2015 року», «Ячмінь 3кл врожаю 2016 року»);

- ТОВ «Примстрой» (ЄДРПОУ 40012797 ) договори поставки №ОДН 0313-С від 08.06.2016, ОДН 0312-С від 07.06.2016, ОДН 0317-е від 17.06.2016, ОДН 0323-С від 29.06.2016, ОДН 0326-С від 29.06.2016, ОДН 0325-С від 29.06.2016, ОДН ОЗЗЗ-С від 30.06.2016, ОДН 0371-С від 06.07.2016, ОДН 0372-С від 06.07.2016, ОДН 0376-С від 07.07.2016, ОДН 0346-С від 05.07.2016, ОДН 0378-С від 08.07.2016, ОДН 0379-С від 08.07.2016, ОДН 0361-С від 08.07.2016, ОДН 0362-С від 08.07.2016 (Зокрема: «Пшениця 3 кл. врожаю 2016 року та 2015 року», «Ячмінь 3 кл. врожаю 2016 року», «кукурудза 3 кл. 2015 року»);

- ТОВ «Євротрейд-Одеса» (ЄДРПОУ 33988696) договори поставки № ОДН 0331-С від 30.06.2016, ОДН 0341-С від 01.07.2016, ОДН 0332-С від 30.06.2016, ОДН 0340-С від 01.07.2016, ОДН 0021-С від 27.07.2016, ОДН 0017-С від 27.07.2016, ОДН 0016-С від 27.07.2016, ОДН 0019-С від 27.07.2016, ОДН 0018-С від 27.07.2016, ОДН 0023-С від 27.07.2016, ОДН 0022-С від 27.07.2016 (Зокрема: «Пшениця 6 кл.», «Ячмінь 3кл»,);

- ПП «Зерноінтрейд» (ЄДРПОУ 39264039) договір поставки №ОДН 0026-С від 27.07.2016 (Зокрема: «Пшениця 5,6 кл. врожаю 2016 року», «Ячмінь 3кл врожаю 2016 року»);

- ТОВ «Авізо-Лтд» (ЄДРПОУ 40402812) договори поставки №ОДН 0318-С від 20.06.2016, ОДН 0357-С від 07.07.2016, ОДН 0373-С від 08.07.2016, ОДН 0352-С від 04.07.2016 (Зокрема: «Пшениця 5,6 кл. врожаю 2016 року», «Ячмінь 3кл врожаю 2016 року»);

- ТОВ «Агро Партнер-2016» (ЄДРПОУ 40258924) договори поставки № 03/11 від 03.11.2016, № 1511 від 15.11.2016, № 2211 від 22.11.2016, № 512 від 05.12.2016, № 612 від 06.12.2016, № 1212/1 від 12.12.2016, № 1212/2 від 12.12.2016 (Зокрема: «Макуха соєва», «Олія рослинна (соєва)»;

- ТОВ «Кормторг» (ЄДРПОУ 39791805) договори поставки № 04/11-1 від 09.11.2016, № 06/09-1 від 06.09.2016, № 09/09-2 від 09.09.2016, № 12/09-4 від 12.09.2016, № 14/09-3 від 14.09.2016, № 17/11-1 від 17.11.2016, № 19/09-4 від 19.09.2016, № 21/09-1 від 21.09.2016, № 23/09-1 від 23.08.2016, № 27/09-1 від 27.09.2016, №28/09-1 від 28.09.2016, № 28/11-2 від 28.11.2016, № 30/08-1 від 30.08.2016, № 08/08-1 від 08.08.2016, № 08/08-2 від 08.08.2016, № 25/07-2 від 25.07.2016, № 25/07-3 від 25.07.2016 (Зокрема: «Пшениця», «Ячмінь», «кукурудза»);

- ТОВ «Лима-ЮГ» (ЄДРПОУ 39887146) договір поставки №МИК 0321-С від 29.06.2016 (Зокрема: «Пшениця»);

- ТОВ «Специивест» (ЄДРПОУ 38458405) договір поставки № МИК 0281-С від 23.04.2016 (Зокрема: «Пшениця», «кукурудза»);

- ТОВ «Оптима-експерт» (ЄДРПОУ 39941208) договори поставки №ОДН 0339-С від 01.07.2016, ОДН 0320-С від 20.06.2016, ХРН 0126-С від 24.06.2016, ОДН 0335-С від 30.06.2016, ОДН 0377-С від 07.07.2016 (Зокрема: «Пшениця», «Ячмінь»);

- ТОВ «Далтер-груп» (ЄДРПОУ 40109880) договори поставки №ХРН 0122-С від 29.06.2016, ХРН 0119-С від 29.06.2016, ХРН 0120-С від 29.06.2016, ХРН 0122-С від 29.06.2016 (Зокрема: «Пшениця», «Ячмінь»);

- ПП «Зерно-15» (ЄДРПОУ 39801100) договір поставки №ХАР0245-С від 19.04.2016 (Зокрема: «Пшениця», «Ячмінь», «кукурудза»).

Розрахунки між ПАТ «ДПЗКУ» та контрагентами за отриманий товар проводились у готівковій формі.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ («Доставка оплачена до...»)/ЕХ\\(«Франко-завод»).

До перевірки були надані оригінали вищевказаних договорів, додаткових угод, податкові та видаткові накладні, підтвердження факту оплати товару(банківськи виписки), товарно-транспортні накладні, складські квитанції тощо.

Відповідно до статті 19 Закону України від 4 липня 2002 року №37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №37-IV) декларування зерна - діяльність суб`єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах.

При цьому, статтею 20 Закону №37-IV визначено, що декларації подаються щомісяця: зерновими складами - щодо обсягів зерна державного продовольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, іншого зерна, що знаходиться на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву); суб`єктами виробництва зерна - щодо обсягів власного зерна, що зберігається ними у власних або орендованих зерносховищах.

Частиною першою статті 36 Закону №37-IV встановлено, що зернові склади зобов`язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання.

Так, згідно з частиною третьою, сьомою статті 24 цього Закону при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Статтею 36 цього Закону встановлено, що зернові склади зобов`язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання.

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня (частини перша, друга статті 37).

За вказаних вимог чинного законодавства, всі обсяги усього без виключення зерна підлягають декларуванню, а належним доказом виконання вказаних вище договорів є дані з Реєстру складських документів на зерно щодо наявності у вказаних товариств - контрагентів позивача зерна.

На підтвердження зберігання поставленого зерна позивам до матеріалів справи надані складські квитанції з відповідних елеваторів.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: договорами поставки з специфікаціями, видатковими накладними; податковими накладними; банківськими виписками, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі зерна, складськими квитанціями на зерно, ж/д накладними, товарно-транспортними накладними, картками аналізу зерна, зведеною інформацією, посвідченням про якість зерна, реєстрами отримання зерна, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін, які є первинними в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, слід наголосити на тому, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Крім того, придбаний товар у контрагентів ТОВ «Зернолідер», ТОВ «Навада груп», ТОВ «Росток Агро», ТОВ «Флінт», ФГ «Агро-Промінь», ТОВ Фірма «САН», ПП «Агротекс-2004», ТОВ «Примстрой», ТОВ «Євротрейд-Одеса» ПП «Зерноінтрейд», ТОВ «Авізо-Лтд», ТОВ «Лима-ЮГ», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Оптима-експерт», ТОВ «Далтер-груп», ПП «Зерно-15» був експортований, на підтвердження чого надано митні декларації щодо експорту продукції, зовнішньоекономічні контракти, угоди щодо придбання продукції та банківські виписки по розрахункам.

Придбаний товар у контрагентів «Агрофід», ТОВ «Агро Партнер-2016», ТОВ «Кормторг» придбаний з метою використання у своїй господарській діяльності філією ПАТ «ДПЗКУ» «Ізюмський КХП», а саме з метою переробки у комбікорм для подальшого продажу.

На підтвердження вказаного надано договори щодо придбання продукції, рапорти про переробку, видаткові накладні та банківські виписки по розрахункам.

Відповідачем не надано жодних доказів, що на час укладення та виконання договорів контрагентами позивача, вони не були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто не мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Відповідно до принципу офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити

Водночас, відповідачем не взято до уваги всі інші первинні документи, надані позивачем, які підтверджують рух товару та реальність виконання господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем у акті перевірки не зазначено жодного недоліку в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій.

Також слід зазначити щодо необґрунтованості посилань контролюючого органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у позивача документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначають взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим, відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

До того ж, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

Натомість, зміст акта перевірки, на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення, вказує на те, що перевірка обставин укладення і виконання спірних операцій був занадто поверхневим, без з`ясування всіх фактів які могли слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій, акт не містить посилань на відповідні достатні і беззаперечні докази, висновки не узгоджуються із встановленими під час перевірки обставинами. Під час розгляду справи відповідачем правильність таких висновків суду не доведена.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Водночас, під час розгляду справи відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження фіктивності діяльності ПАТ «ДПЗКУ», не спростовано відомості, що містяться у поданих позивачем первинних документах.

Слід також зазначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи формування валових витрат.

За принципом офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа №803/649/15-а), від 05.06.2018 (справа №816/4481/13-а), від 21.08.2018 (справа №826/17880/15), від 04.04.2018 (справа №826/9295/16), від 20.12.2019 (справа №1540/4811/18), від 21.05.2019 (справа №804/887/17), від 27.06.2019 (справа №814/1791/13-а).

Контролюючим органом у спірних правовідносинах не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Зміст Акта перевірки не дає суду підстави для визнання його таким, що обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) прийнятий за результатами всебічної перевірки всіх обставин, що підлягали з`ясуванню під час її проведення.

Крім того, відповідно до приписів частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

З огляду на викладене в сукупності, податкове повідомлення-рішення №0010144104 від 11.12.2017 в оскаржуваній частині визнається судом таким, що прийнятий на підставі висновків, правильність яких відповідачем не доведена.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За висновком суду відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «ДПЗКУ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0010144104 від 11.12.2017 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 59831405 (п`ятдесят дев`ять мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча чотириста п`ять) гривен 86 коп.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 560000 (п`ятсот шістдесят тисяч) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, адреса: вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя: Н.А. Добрівська