Постановление суда № 97535850, 08.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9961/20

Провадження № 1-кп/712/359/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кончиної О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Вдовенко О.

прокурора Внукової Ю.А.

захисника Тимченка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілої Ковтуна Ю.О.

потерпілої ОСОБА_2

третьої особи (власника майна) ОСОБА_3

представника Демиденка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор Внукова Ю.А. в судовому засіданні заявила клопотання про накладення арешту на майно. Подане клопотання обґрунтувала тим, що автомобіль «Форд Куга» д.н.з. НОМЕР_1 являється предметом вчинення кримінального правопорушення, на даний момент використовується третіми особами, що ставить під загрозу його збереження в якості речового доказу, а також може бути відчужений.

Представник потерпілої - адвокат Ковтун Ю.О. та потерпіла ОСОБА_2 клопотання прокурора про накладення арешту на майно підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на те, що автомобіль є сумісної власністю подружжя і може бути відчужений.

Захисник Тимченко М.М. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти накладення арешту на майно та просили суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи Демиденко В.А. та власник майна ОСОБА_3 заперечували проти клопотання прокурора про накладення арешту, вважаючи, що клопотання є безпідставним та необґрунтованим.

Вивчивши заявлене прокурором клопотання, вислухавши думку учасників судового процесу суд приходить до наступного.

Згідно з ч.ч. 1 , 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.08.2020 в рамках даного кримінального провадження накладено арешт на автомобіль «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3

03.09.2020 автомобіль марки «FordKuga» р.н. НОМЕР_1 , передано ОСОБА_3 на відповідальне зберігання власнику у пошкодженому стані після проведення експертизи.

01.10.2020 арешт з автомобіля «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 скасовано на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності також закріплене у статті 41 Конституції України, а саме: що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію Серії НОМЕР_2 , власником автомобіля являється ОСОБА_3 .

Крім того, представником третьої особи надано постанову від 01.10.2020, якою змінено порядок зберігання речових доказів, а автомобіль залишено на зберіганні в ОСОБА_3 та надано дозвіл на ремонт, відновлення та експлуатацію вищезазначеного транспортного засобу, що вказує на відсутність ризиків, які були підставою для забезпечення кримінального провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що прокурор не навів достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно, а саме не встановив належність обвинуваченому на праві спільної сумісної власності подружжя транспортний засіб «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_1 , не довів існування ризиків, визначених у ч. 1 ст. 170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце та належним чином не обґрунтував мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, тому підстави для накладення арешту на автомобіль відсутні.

В судовому засіданні також не здобуто відомостей, що автомобіль є сумісною власністю подружжя, як вказує прокурор, а отже підстав для накладення арешту на автомобіль для забезпечення цивільного позову також відсутні.

Керуючись ст.ст. 24, 131, 170-173 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 08.06.2021 о 12:30 годин.

Головуючий О.І.Кончина