№ 97509543, 01.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19385/20

Провадження № 2-а/761/83/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Буцан Р.О.

за участі

представника позивача Нагалка Я.Я.,

представника відповідача Іванової Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом, зважаючи на наступне. 12.06.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Маярчуком С.С. було винесено постанову серії 1АВ № 00136931 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, у зв`язку з порушенням позивачем пункту 12.9. підпункту (б) Правил дорожнього руху України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною у зв`язку із відсутністю суб`єкта правопорушення, позивач не вчиняла порушення Правил дорожнього руху, оскільки транспортний засіб перебував під керуванням іншої особи; відсутністю події правопорушення (в постанові вказано про порушення позивачем пункту 12.9 (б) ПДР).Згідно пункту 12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Проте, на ділянці дороги, якою рухався транспортний засіб позивача, взагалі були відсутні дорожні знаки 3.29, 3.31, що не спростовано відповідачем, натомість відсутність цих знаків підтверджується долученими позивачем відеодоказами; відсутність знаків підтверджується відеозаписом та встановлена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в аналогічній справі від 23.12.2020 (761/19379/20); оформлення постанови не дозволяє встановити суть порушення (в оскаржуваній постанові від 12.06.2020 серії 1АВ № 00136931 відсутня інформація про те, з якою саме швидкістю рухався автомобіль позивача та яка швидкість, на думку відповідача, була дозволена на цьому проміжку дороги). За таких обставин позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії 1АВ № 00136931 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у по справ у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

10.09.2020 року у справі відкрито провадження та з огляду на приписи ст. ст. 12, 260 КАС України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.02.2021 року здійснено заміну первісного відповідача - інспектора Департаменту патрульної поліції Маярчука Сергія Сергійовича у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , н належного - Департамент патрульної поліції.

Представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позов, де зазначено наступне. Інформація про адміністративне правопорушення зафіксована у встановленому законом порядку, належним засобом. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до вимог чинного законодавства, може виноситись без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також відповідно до вимог закону, які діють на момент складання оскаржуваної постанови, до відповідальності притягується власник транспортного засобу. Представником відповідача також звернуто увагу на ту обставину, що швидкість руху в межах населеного пункту є загальновстановленою та не може перевищуватись, більш ніж на 20 км/год, що передбачено ст. 122 КУпАП, а отже встановлення у населених пунктах дорожніх знаків 3.29-3.31 не є обов`язковим.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що до адміністративної відповідальності можна притягнути лише ту особу, яка його вчинила за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи, яка підтверджена належними доказами. Разом з тим, не доведено, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Дії відповідача щодо прийняття рішення в формі постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, який є безпідставним та необгрунтованим.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1., представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши наявним доказам належну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що 12.06.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Маярчуком С.С. було винесено постанову серії 1АВ № 00136931 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з порушенням позивачем пункту 12.9. підпункту (б) Правил дорожнього руху України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як свідчить оскаржувана постанова, ОСОБА_1 12.06.2020 р., керуючи транспортним засобом «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , о 03 год 21 хв. рухаючись Південним мостом на лівий берег, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 40 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) ПДР України.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до пп. б п. 12.9 ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7 (від 20 до 120 км/год), на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 цих Правил.

Згідно п. 3 ПДР України, дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР означають: 3.29 "Обмеження максимальної швидкості". Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості". Забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено його права, підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, зокрема учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Заборонними знаками 3.29, 3.31 Правил визначено, що забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові; забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові.

Згідно з пп. 8.1 п. 8 Правил, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до пп. 12.9 (б) п. 12 Правил, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Тобто, в разі відсутності на ділянці дороги дорожніх знаків 3.29, 3.31, склад порушення, передбачений пп. 12.9 (б) п. 12 ПДР відсутній.

Відповідно до частини першої ст. 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з частиною третьою ст. 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Будь-які докази звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу в матеріалах справи відсутні.

З іншого боку, як вбачається з наданих відповідачем фото та відео, на них зафіксовано автомобіль«Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , належний позивачу, що рухається на Південному мості в напрямку лівого берега у м. Києві.

Разом з тим, і дана обставина визнана в судовому засіданні представником Департаменту патрульної поліції , на ділянці дороги Південний міст, в обидві сторони, дорожніх знаків 3.29, 3.31 не встановлено.

Також слід зазначити, що оскаржувана постанова не містить інформацію як про максимально дозволену швидкість так і швидкість з якою здійснював рух транспортний засіб «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 .

За положеннями ч. 2,3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства, відповідачем в оскаржуваній постанові, в порушення положень ст. 283 КУпАП, не вказано про наявність дорожнього знаку 3.29 або 3.31 на ділянці дороги, якою рухався відповідний транспортний засіб, не зазначив про обмеження швидкості, встановлені на вказаному відрізку проїзної частини, не зазначив з якою саме швидкістю рухався відповідний транспортний засіб, вказавши лише, що останній перевищив її на 40 км/год.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача в ході розгляду справи отримано не було, зазначене відзиві не спростовує обставин зазначених вище.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За положеннями п. 3 частини третьої ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведені норми процесуального права, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині скасування постанови 12.06.2020 року серії 1АВ № 00136931 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 77, 242, 250, 286, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, ст. ст. 122, 222,251, 258, 280 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати постанову від 12.06.2020 року серії 1АВ № 00136931 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В задоволенні іншої частини позву відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя