Постановление суда № 97509156, 09.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-о/754/444/21

Справа № 754/8621/21

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2021 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась І.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2021 року в провадження судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Розглянувши заяву, а також матеріали, додані до неї, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Суддя вважає за необхідне застосувати саме цю норму ЦПК України при вирішенні питання про залишення заяви без руху, оскільки в силу положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Також, суддя бере до уваги роз`яснення, викладені в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якими судам надані роз`яснення про те, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно прохальної частини позовної заяви, заявник просить суд:

-«встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_4 , яка померла в селі Єрків, Козелецького району Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 ».

Відповідно до вимог ст. 25 ЦК України цивільна правова відповідальність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а тому суд не може встановити факт родинних відносин в інтересах померлої особи. Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити свої вимоги щодо встановлення даного факту.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185, 293, 294, 315, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Роз`яснити, що при не усунені недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: