Постановление суда № 97508303, 09.06.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430\1153\21

Провадження №1-кс/430\214\21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року смт. Станиця Луганська

Слідчий суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали скарги ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в особі т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В.Грицая на бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2021 року до суду надійшла скарга ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в особі т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В.Грицая на бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування.

В зазначеній скарзі представник скаржника просив:

- визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого СВ ВП №1 ГУНП в Луганській області Дяченко Ю.П. щодо невинесення, згідно ст. 220 КПК України постанови про результати розгляду клопотання ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» від 25.05.2021 року за №01-20\2\77» про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за №42020131570000039;

- зобов`язати старшого слідчого СВ ВП №1 ГУНП в Луганській області Дяченко Ю.П. винести вмотивовану постанову про результати розгляду клопотання ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» від 25.05.2021 року за №01-20\2\77» про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за №42020131570000039.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Статтею 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Відповідно до ст. 303 КПК України – на досудовому провадженні може бути оскаржене в тому числі і нездійснення слідчим, дізнавачем чи прокурором інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Згідно глави 26 КПК України, процесуальним документом, який ініціює судове провадження, є скарга, яка має відповідати вимогам щодо її форми та змісту.

Скарга в кримінальному провадженні – це засноване на законі звернення суб`єктів кримінального процесу до органу державної влади або посадової, службової особи, уповноваженої на її прийом і вирішення, із приводу передбачуваного або дійсного порушення прав або законних інтересів, обмеження свобод, допущеного в процесі кримінального провадження, із вимогою про його усунення.

КПК України не встановлює вимог до форми та змісту скарги, однак, незважаючи на це, скарга має містити відомості, що вказують на скаржника, його вимоги, предмет скарги, доводи щодо незаконності/необгрунтованності рішення, незаконності дії, бездіяльності, що оскаржується. Таким чином, в скарзі мають бути зазначені відомості про особу скаржника із зазначенням його процесуального положення.

Слідчим суддею встановлено, що т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В.Грицай оскаржує бездіяльність старшого слідчого СВ ВП №1 ГУНП в Луганській області Дяченко Ю.П. щодо невинесення, згідно ст. 220 КПК України постанови про результати розгляду клопотання товариства від 25.05.2021 року про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за №42020131570000039.

Перелік осіб, які вправі оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора відповідно до предмета оскарження, міститься у ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, зі скаргою на нездійснення слідчим, дізнавачем чи прокурором інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк можуть звернутися - заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (ст. 303 ч. 1 п. 1КПК України).

Проте, вказана скарга не містить доказів статусу, процесуального положення ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в кримінальному провадженні за №42020131570000039 від 30.09.2020 року (заявник, потерпілий, його представник, підозрюваний, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження тощо).

Зі змісту скарги слідує, що зазначене Товариство вважає себе потерпілим, оскільки 07.04.2021 року на адресу ВП №1 спрямувало заяву про залучення в якості потерпілого, яка була отримана ВП №1 09.04.2021 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти з трекінгом поштового відправлення. У цій заяві Товариство просило залучити його в якості потерпілого, надати пам`ятку про ознайомлення з правами у якості потерпілого та надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження, проте старшим слідчим СВ ВП №1 Дяченко Ю.П. зазначена заява проігнорована та жодної відповіді Товариство у визначені КПК України розумні строки не отримало. А відтак В. Грицай вважає, що оскільки старшим слідчим не було винесено вмотивованої постанови про відмову у визнанні Товариства потерпілим, то відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» визнається потерпілим відповідно до норм чинного законодавства.

Дійсно, зі змісту ст. 55 КПК України слідує, що кримінально процесуальний закон не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою.

Так, відповідно до приписів ст. 55 КПК України - потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. При цьому потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Таким чином зазначеною статтею не передбачено обов`язку слідчого, прокурора винести постанову про визнання особи потерпілою. Частиною 5 вказаної статті передбачений випадок винесення слідчим та прокурором вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, яка і може бути оскаржена слідчому судді.

Права та обов`язки потерпілого передбачені ст. ст. 56, 57 КПК України.

Враховуючи вище приведені норми закону скаржником до скарги не додано жодного документу, який би підтверджував його право на звернення до суду з цією скаргою, як то: пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, заяви про вчинення кримінального правопорушення тощо, як і не надано доказів існування вказаного кримінального провадження (витягу з ЄРДР).

Частиною 2 статті 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо, зокрема скаргу подала особа, яка не має права її подавати.

З огляду на те, що положення ст. 304 КПК України мають на меті оптимізацію кримінального провадження, а скарга, яка надійшла до суду, має недоліки і не відповідає вимогам ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне її повернути, роз`яснивши скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Частини 3 та 6 статті 304 КПК України вказують на те, що копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку. При цьому повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим кодексом.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що спрямована до суду скарга не підписана скаржником - т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В.Грицай.

А також, т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В.Грицай оскаржує бездіяльність старшого слідчого СВ ВП №1 ГУНП в Луганській області Дяченко Ю.П., в той час, як такого відділення на території району не існує (правильна назва Щастинський ВП №1 ГУНП в Луганській області).

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 304, 372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в особі т.в.о. Генерального директора ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» В. Грицая на бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати скаржнику разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду в термін 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя