Постановление суда № 97486921, 07.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6601/21

УХВАЛА

07 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржової Ю.Е. від 03.11.2020 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №62729362 та зобов`язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження №62729362.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі про залишення адміністративного позову без руху було зазначено про необхідність надання позивачем до суду належним чином оформленого адміністративного позову із вірним визначенням всіх учасників справи, надання копій такого позову до суду для всіх учасників справи, наданням доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову та доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду у справі №420/6601/21.

На виконання ухвали суду, позивач 11.05.2021 року надав докази сплати судового збору. Водночас всі інші недоліки позовної заяви Головним управління Держгеокадастру в Одеській області усунуті не були.

26.05.2021 року ухвалою суду Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі №420/6601/21.

31.05.2021 року позивач надав до суду уточнений адміністративний позов та пояснення щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області після ознайомлення з постановою про відновлення виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вчиняло дії щодо оскарження постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.11.2020 року, а саме подавало позовну заяву до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/117/21). Окрім того, позивач повторно звертався до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою по справі № 420/2631/21 з вимогою про визнання та скасування постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.11.2020 року.

Також позивач зазначив, що ним 12.01.2021 року через ПАТ «Укрпошта» було надіслало на адресу відповідача лист із заявою №11-15-0.6/223/2-21 про надання копії йому постанови начальника Відділу про перевірку виконавчого провадження від 03.11.2020 року, а 19.02.2021 року позивач направив на електронну адресу відповідача аналогічну заяву від 18.02.2021 №11-15-0.6-1206/2-21.

Тобто, Головним управлінням, за його твердженням, вчасно здійснювались всі можливі заходи щодо оскарження постанови начальника відділу про перевірку виконавчого провадження від 03.11.2020 шляхом подання двох позовних заяв до Одеського окружного адміністративного суду та направлення вищевказаних листів.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 ст. 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову Головне управління Держгеокадастру в Одеській області просить суд скасувати постанову від 03.11.2020 року ВП №62729362.

При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 20.04.2021 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення.

Як зазначає позивач в адміністративному позові про існування оскаржуваної постанови він дізнався ще 24.12.2020 року, коли на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов лист відповідача від 15.12.2020 року №12.03-12470, а також додана до нього постанова про накладання штрафу від 15.12.2020 року ВП №62729362.

При цьому позивач також зазначає, що він мав доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, що, на думку суду, свідчить про можливість Головного управління Держгеокадастру в Одеській області своєчасно ознайомитись зі всіма наявними електронними копіями постанов, винесених в межах виконавчого провадження ВП №62729362, в тому числі із оскаржуваною постановою.

Також судом встановлено, що 05.01.2021 року позивач вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №420/117/21 із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2020 року ВП №62729362.

Разом з тим, ухвалою суду від 25.01.2021 року позивачу було повернуто адміністративний позов через не усунення ним недоліків позовної заяви у справі №420/117/21. Так, зокрема, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не було сплачено судовий збір у повному обсязі у зв`язку із незгодою позивача з розміром визначеного судом судового збору.

Згідно даних КП «ДСС» ухвалу про повернення адміністративного позову у справі №420/117/21 від 25.01.2021 року позивачем було отримано ще 02.02.2021 року.

В подальшому позивач також звертався до Одеського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №420/2631/21 із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.11.2020 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №62729362.

Разом з тим, ухвалою суду від 15.03.2021 року адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було повернуто через неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Згідно даних КП «ДСС» зазначену ухвалу суду було отримано позивачем 22.03.201 року.

Водночас 20.04.2021 року, позивач вже втретє звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовними вимогами визнати протиправною та скасувати постанову від 03.11.2020 року ВП №62729362 вже в межах адміністративної справи №420/6601/21.

При цьому Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду посилається на звернення до суду в адміністративних справах №420/117/21 та №420/2631/21, а також на свої запити, надісланні до відповідача про надання йому копій оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як вбачається зі статті 122 КАС України початок строку звернення починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. При цьому, в даному випадку мова йде не про те, коли особа отримала особисто рішення суб`єкта владних повноважень, а про те, коли вона фактично дізналася про наявність такого рішення, яке порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Це питання регулюється національним законодавством, тлумачиться Верховним Судом України (справа № 6-239цс14 від 04.02.2015 року, справа № 6-738цс15 від 24.06.2015 року) та у рішеннях Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним.

Так у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (2009) ЄСПЛ зазначає, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Однак це право не є абсолютним та воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як встановлення строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року ).

Кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

При розгляді заяви позивача про поновлення йому строку звернення до суду у справі №420/6601/21, суд зазначає, що винесення Одеським окружним адміністративним судом ухвал від 25.01.2021 року та від 15.03.2021 року у справах №420/117/21 та №420/2631/21 про повернення позивачу адміністративного позову через, зокрема, несплату судового збору та визнання неповажними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, не може бути поважною причиною для звернення позивача до того ж самого суду з такими ж вимогами з пропуском законодавчо встановленого строку в іншій адміністративній справі.

При цьому суд критично ставиться до посилання позивача про звернення ним 12.01.2021 року та повторно 19.02.2021 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявами про надання йому копії оскаржуваної постанови, оскільки зазначені обставини не свідчать про необізнаність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про порушення його прав та інтересів, враховуючи його неодноразові звернення до суду із позовними заявами.

Згідно приписів частини 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на зазначені вище обставини суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області пропустило передбачений Кодексом адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення до суду, та ним на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не надано належних доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому адміністративний позов у справі №420/6601/21 підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 44, 55-59, 121-123, 160,161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови – повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білостоцький О.В.