Решение № 97351663, 02.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2021 року Справа № 280/9410/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області (71040, Запорізька область, Більмацький район, с. Смирнове, вул. Торгова, 1)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення №22 шістдесят п`ятої сесії сьомого скликання Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 22.09.2020 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах селища Смирнове на території Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області;

зобов`язати Смирновську сільську раду Більмацького району надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність в межах селища Смирнове сільської ради Більмацького району Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, проте рішенням від 22.09.2020 №22 йому відмовлено. Зазначає, що рішення є невмотивованим та не містить жодних підстав для відмови, що суперечить приписам чинного законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/9410/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому до матеріалів справи відзиві (вх. від 13.01.2021 №1972) зазначає, що 22.09.2020 на шістдесят п`ятій сесії Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області сьомого скликання розглядалося питання щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ОСОБА_1 . За результатами голосування депутатами сільської ради рішення не прийнято, проти проголосувало 10 (2 - утрималося). Вказує, що відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Тобто, рішення приймається колегіально, та зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_2 неможливо. Також, згідно копії фото з Державної кадастрової карти, яку надано позивачем до сільської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, вбачається, що позивачем зазначене як бажане місце отримання земельної ділянки, яка розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322787800:03:002:0099, та зазначено, що земельна ділянка є державною власністю. Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2322787800:03:002:0099 є Держава Україна в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. Тому, відповідач не має можливості надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, а потім і передачу у власність земельної ділянки із масиву земельної ділянки з кадастровим номером 2322787800:03:002:0099. Також, згідно Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 2322787800:03:002:0099 площею 128,2957 га має кадастровий номер 2322787800:03:002:0101 з площею 108,2957 га. Тобто, у комунальній власності відповідача наявна земельна ділянка площею 108,2957 га з кадастровим номером 2322787800:03:002:0101. 02.06.2020 Смирновською сільською радою визначено земельні ділянки комунальної власності, призначені для продажу права оренди на них на земельних торгах (аукціоні) та надано дозвіл на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення. Згідно затвердженого переліку, земельна ділянка з кадастровим номером 2322787800:03:002:0101 включена до вищезазначеного переліку. Рішенням першої сесії Смирновської сільської ради восьмого скликання від 24.11.2020 № 30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення комунальної власності право оренди на яку виставляється на земельні торги (108,2957)», затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, право оренди на яку виставляється на земельні торги, та змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2322787800:03:002:0101. Отже, відповідно до викладеного, відповідачем відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Справу просить розглянути за участю сторін.

Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін слід зазначити про таке.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено у ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

07.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до сільського голови Смирновської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Смирновської сільської ради.

22.09.2020 прийнято рішення шістдесят п`ятої сесії сьомого скликання Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області №22, відповідно до якого рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ( ОСОБА_1 )» - не прийнято.

До зазначеного рішення додано проект рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність».

Не погоджуючись із рішенням від 22.09.2020 №22, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги невмотивованістю рішення відповідача від 22.09.2020 №22 та у позові зазначає, що рішення не ґрунтується на вимогах закону.

Так, як вже зазначалося вище, 22.09.2020 прийнято рішення шістдесят п`ятої сесії сьомого скликання Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області №22, відповідно до якого рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ( ОСОБА_1 )» - не прийнято. До зазначеного рішення доданий проект рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність».

Однак, з огляду на зміст оскаржуваного рішення, суд зазначає, що фактично відповідачем заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не розглянута, а спірне рішення лише констатує той факт, що відповідачем не прийняте рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

За приписами чинного законодавства, відповідач, розглядаючи заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, повинен був у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз. 1 частини 7 статті 118 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Проте, у рішенні від 22.09.2020 №22 зазначено, що рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ( ОСОБА_1 )» - не прийнято.

При цьому, у відзиві відповідачем наведені підстави не надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, в той же час оскаржуване рішення 22.09.2020 №22 не містить жодних підстав для такої відмови.

Вказане свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду заяви позивача, який виявився у не зазначенні конкретної причини відмови, що суперечить ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Питання надмірного формалізму не одноразово висвітлювалось у рішеннях Європеського Суду з прав людини («Зубац проти Хорватії», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Таким чином, не надавши чіткої і вмотивованої відмови на заяву позивача, відповідач формально розглянув таку заяву, чим порушив права та охоронювані інтереси позивача.

Лише у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує про те, що невідповідність місця розташування обраної позивачем земельної ділянки полягала в тому, що відповідачем вчинялись дії по підготовці земельних ділянок до земельних торгів.

Надаючи оцінку цьому аргументу відповідача для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 3 статті 135 Земельного кодексу України, організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Згідно із частинами 1-4 статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Таким чином, Земельним кодексом України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, право на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, до завершення торгів.

Тобто, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, може бути законною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, вказана підстава має бути зазначена у рішенні про відмову у наданні такого дозволу.

Щодо посилань відповідача, викладених у відзиві, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2322787800:03:002:0099 є Держава Україна в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, суд зазначає наступне.

Відповідач має право відмовити у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, з підстав - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проте, вказана підстава має бути зазначена у рішенні про відмову у наданні такого дозволу.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі №806/2978/17 вказав, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскільки оскаржуване рішення не містить жодних підстав для відмови у наданні дозволу, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача від 22.09.2020 №22 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ( ОСОБА_1 )».

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищенаведене, з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати Смирновську сільську раду Більмацького району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. від 07.09.2020 №33) щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Смирновської сільської ради, з урахуванням висновків суду.

При цьому суд зазначає, що повторний розгляд цієї заяви та ухвалене на результатами її розгляду рішення має відповідати вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. У разі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відмова має бути чітко пояснена та зазначена у рішенні.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Смирновської сільської ради Більмацького району надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність в межах селища Смирнове сільської ради Більмацького району Запорізької області, оскільки на момент розгляду справи такі вимоги є передчасними. Так, вирішенню питання про наявність підстав для зобов`язання вчинити вказані дії повинен передувати розгляд заяви ОСОБА_1 належним чином та прийняття Смирновською сільською радою відповідного вмотивованого рішення.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення шістдесят п`ятої сесії сьомого скликання Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 22.09.2020 №22 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність ( ОСОБА_1 )».

3. Зобов`язати Смирновську сільську раду Більмацького району Запорізької області (71040, Запорізька область, Більмацький район, с. Смирнове, вул. Торгова, 1; код ЄДРПОУ 04352635) повторно розглянути заяву (вх. від 07.09.2020 №33) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Смирновської сільської ради, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 02.06.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко