Решение № 97344833, 02.06.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 336/7830/2020

Пр.. № 2/336/1304/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 02 червня 2021 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

при секретарі Федорченко А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який згодом був ним уточнений, за яким просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , припинити право ОСОБА_2 на отримання від ОСОБА_1 стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно за судовим наказом від 02.10.2018 року. У судове засідання сторони не явилися.

Відповідач викликався до суду через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому відповідач про причини своєї неявки не повідомив, не подав відзив, а сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

При вирішенні спору суд виходить з принципу рівності прав і обов`язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 22.08.2014 року по 01.11.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення суду про розірвання шлюбу.

У період шлюбу у сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наразі донька сторін проживає разом із позивачем.

02.10.2018 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2015 р.н., у розмірі ј частини щомісячно і до повноліття дитини.

З 15.12.2020 року неповнолітня дитини проживає разом із позивачем, оскільки, як зазначає позивач, відповідач 04.11.2020 року виїхала з місця свого проживання, залишивши неповнолітню дитину разом із своєю матір`ю та бабусею, які дитиною фактично не опікувались, не займались її розвитком, куди виїхала відповідач позивачу не відомо, на зв`язок остання не виходить, життям дитини не цікавиться.

Позивач проживає разом із донькою в квартирі АДРЕСА_1 , має постійне місце роботи та стабільну заробітну плату, у дитини є все необхідне.

Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не прийшли до згоди, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою завадити розвитку дитини.

Судом також встановлено, що згідно до висновку органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 27.05.2021 року за №22.04/01-34-416 вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позов, суд констатує наявність усіх обставин, які утворюють сприятливу обстановку для проживання дитини з позивачем, а саме: вік батька, акту дослідження житлово-побутових умов, працевлаштованість, гідний заробіток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до п. 17 Постанови №3Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна вимога диктується положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що на даний час неповнолітня дитина проживає разом з батьком, позивачем по справі, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення від примусового стягнення на користь матері аліментів, бо стан платника аліментів та особи, що їх одержує змінився, а дитина стала мешкати з батьком.

Суд також вважає за необхідне стягнути відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача судові витрати у справі через задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 161, 192 СК України, ст. 81. 289 ЦПК України, принцип 6 «Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (місце знаходження: пр.. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя), про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 .

Припинити право ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на отримання від ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно і до повноліття дитини, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку - за судовим наказом № 336/5598/18 виданим Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 02.10.2018 року, починаючи з 21.09.2018 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін