Решение № 97331890, 01.06.2021, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/246/21

Провадження № 2/513/230/21

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Златіної О.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостіних вимог: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 8734,00 грн., посилаючись на те, що 20 грудня 2019 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/02-40К-0012970511, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1 . 20 вересня 2019 року відповідач, керуючи транспортним засобом «Івеко», державний номер НОМЕР_2 , на проспекті Добровольського у м.Одесі допустив зіткнення з автомобілем «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2019 року по справі №523/15449/19, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 33770,00 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 25036,00 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 8734,00 гривень, яка відповідачем у добровільному порядку не відшкодована. Зазначені обставини стали підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Представник позивача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак надав до суду заяву відповідно до якої просив справу розглянути за його відсутності, позов визнає в повному обсязі, не заперечую проти його задоволення.

Представник третьої особи, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЕРША», в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не подавав.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

20 грудня 2019 року між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/02-40К-0012970511, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 20 вересня 2019 року об 12.00 годині, керуючи автомобілем марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по пр-т. Добровольського, у м. Одесі, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, чим порушив п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10 жовтня 2001 року № 1306, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки “Газ”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого автомобілем марки “Газ”, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем марки “Кіа”, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого автомобіль марки “Кіа”, реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснив зіткнення з автомобілем марки “Hyundai”, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеса від 10 грудня 2019 року, у справі №523/15449/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок (а.с.16).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована за полісом обов`язкового страхування ПАТ "Страхова компанія "Перша".

Згідно договору від 20 грудня 2019 року, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за заявою страхувальника здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 33770,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР107399 від 06 грудня 2019 року (а.с.39).

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплачено страхове відшкодування у розмірі 25036,00 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70), відповідно до якого стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком – ПАТ «Страхова компанія «Перша», регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичним розміром понесених витрат і страховим відшкодуванням у розмірі 8734,00 грн.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 11004 гривні (8734,00 грн. + 2270,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 89, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.993, 1194 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 19 лютого 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс груп» (код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 44) суму завданих збитків у розмірі 8734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок та судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок, а всього 11004 (одинадцять тисяч чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. Ю. Рязанова