Постановление суда № 97292421, 31.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6819/21

1-кс/308/2294/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали клопотання слідчого П`ятого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові Канюка Назарія Валерійовича, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070210000008 від 12.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Точок І.Й. про надання дозволу на проникнення у приміщення з метою проведення огляду приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий П`ятого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові Канюк Назарій Валерійович, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070210000008 від 12.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Точок І.Й. про надання дозволу на проникнення у приміщення з метою проведення огляду приміщення.

Клопотання мотивовано тим, що 29.05.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

29.05.2021 слідчим проведено огляд місця події у приміщенні митного поста «Ужгород», що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти - купюри номіналом 200 гривень у кількості 36 штук наступних серій та номерів: ХЄ 4911596, ЄБ 0087763, УЄ 9598946, ТБ 6722222, ЗВ 5460058, УФ 5819281, ХГ 7087364, ХД 4696956, ХЗ 8049760, ТЖ 9430629, СГ 3570050, КМ 9667832, УЙ 6609841, ХЗ 8049760, УИ 7893838, ТИ 2243672, ТЗ 8396248, СМ 4212381, СН 8745706, ТГ 5742651, СК 861402, ЦА 8779125, КЗ 8567056, ТЄ 9137502, ТБ 2641003, ЄЄ 3604189, ХД 4021661, СГ 4211611, КЕ 6104376, УИ 7427889, КК 6236296, КА 0797435, СИ 7928182, УБ 8037107, УИ 4430313, 9045562ПД, серії та номери яких відповідають тим купюрам із відповідними серіями та номерами, що зазначені у протоколі ідентифікації та помічення грошових коштів від 28.05.2021.

Окрім цього, 29.05.2021 слідчим проведено освідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході чого вилучено ватні диски, за допомогою яких взято змиви із правої, лівої руки ОСОБА_1 , а також стерильні латексні рукавиці, за допомогою яких взято змиви із правої, лівої руки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Зазначені речі та документи слідчим опечатано наступним чином:

1)грошові кошти купюри номіналом 200 гривень у кількості 33 штуки наступних серій та номерів: ХЄ 4911596, ЄБ 0087763, УЄ 9598946, ТБ 6722222, ЗВ 5460058, УФ 5819281, ХГ 7087364, ХД 4696956, ХЗ 8049760, ТЖ 9430629, СГ 3570050, КМ 9667832, УЙ 6609841, ХЗ 8049760, УИ 7893838, ТИ 2243672, ТЗ 8396248, СМ 4212381, СН 8745706, ТГ 5742651, СК 861402, ЦА 8779125, КЗ 8567056, ТЄ 9137502, ТБ 2641003, ЄЄ 3604189, ХД 4021661, СГ 4211611, КЕ 6104376, УИ 7427889, КК 6236296, КА 0797435, СИ 7928182, - слідчим вилучено та упаковано у спеціальний пакет ДБР: В 2020114;

2) грошові кошти купюри номіналом 200 гривень у кількості 3 штуки наступних серій та номерів: УБ 8037107, УИ 4430313, 9045562ПД, - вилучено та упаковано у спеціальний пакет ДБР: В 1016112;

Вказане приміщення перебуває у власності Закарпатської митниці Держмитслужби.

Зважаючи на викладене керуючись на ст.ст. 110, 233, 234 КПК України, слідчий просить надати дозвіл на проникнення із метою проведення огляду у приміщення митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби, що за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 224, - що 29.05.2021 проведений старшим слідчим П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Савчуком Л.О., під час якого виявлено та вилучено грошові кошти- купюри номіналом 200 гривень у кількості 36 штук наступних серій та номерів: ХЄ 4911596, ЄБ 0087763, УЄ 9598946, ТБ 6722222, ЗВ 5460058, УФ 5819281, ХГ 7087364, ХД 4696956, ХЗ 8049760, ТЖ 9430629, СГ 3570050, КМ 9667832, УЙ 6609841, ХЗ 8049760, УИ 7893838, ТИ 2243672, ТЗ 8396248, СМ 4212381, СН 8745706, ТГ 5742651, СК 861402, ЦА 8779125, КЗ 8567056, ТЄ 9137502, ТБ 2641003, ЄЄ 3604189, ХД 4021661, СГ 4211611, КЕ 6104376, УИ 7427889, КК 6236296, КА 0797435, СИ 7928182, УБ 8037107, УИ 4430313, 9045562ПД, серії та номери яких відповідають тим купюрам із відповідними серіями та номерами, що зазначені у протоколі ідентифікації та помічення грошових коштів від 28.05.2021, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що таке підлягає поверненню:

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.

По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя це підсудність.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини, зокрема як порушення вимог п.1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності, внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (п.98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

За змістом пункту 18 частини 1статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

За приписами ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Згідно положень ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Відповідно, системний аналіз зазначених норм КПК України однозначно вказує на те, що клопотання про надання дозволу на проведення такої слідчої дії як обшук повинні розглядатись слідчими суддями місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходяться слідчі підрозділи відповідних правоохоронних органів.

Так, з матеріалів клопотання встановлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється п`ятим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, вказане зазначено у витягу з ЄРДР, що міститься в матеріалах клопотання.

Згідно Організаційної структури Державного бюро розслідувань, затвердженого Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020, до складу Державного бюро розслідувань між іншим входить Територіальне управління, розташоване у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області. При цьому зазначена організаційна структура не містить відомостей про П`ятий слідчий відділ (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Згідно інформації наявної у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, є вул. Кривоноса, 6, м. Львів, 79008.

Відомостей про реєстрацію п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління ДБР розташованого у м. Львові в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з місцезнаходженням в м. Ужгород, до матеріалів клопотання не надано. Положення про створення відповідного структурного підрозділу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, до матеріалів клопотання не надано.

Таким чином, слідче управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, як орган досудового розслідування, перебуває в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області.

Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Однією із засад, що є спільними для процесуальних галузей права, є рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України), яка забезпечується, в тому числі, за допомогою правил про підсудність. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законний склад суду, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 13.05.2021 у справі №308/5417/21 (пр. № 51-2380впс21).

Положеннями статті 34 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що подане клопотання про надання дозволу на проникнення у приміщення з метою проведення огляду приміщення не підлягає розгляду слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а відповідно підлягає поверненню для подачі до належного суду.

Керуючись ст. ст. 38, 132, 295-1,372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого П`ятого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові Канюка Назарія Валерійовича, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070210000008 від 12.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури Точок І.Й. про надання дозволу на проникнення у приміщення з метою проведення огляду приміщення, повернути особі яка його подала.

Копію ухвали разом з клопотанням та доданими до нього матеріалами невідкладно надіслати слідчому, роз`яснивши йому право на звернення до слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого знаходиться орган досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко