Решение № 97282179, 18.05.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2021 м. Ужгород Справа № 907/54/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Новіс””, м. Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Етнапелл”, м. Ужгород

про стягнення 1292081,54 грн

секретар судового засідання – Штундер Д.Л.

сторони не з`явились

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Етнапелл” про стягнення 1292081,54 грн боргу за поставлений на виконання договору поставки № 109 від 01.06.2018 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530, 526, 712 Цивільний кодекс України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 19381,22 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору

В ході підготовчого провадження відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та вручена 16.02.2021, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті (ухвала суду від 08.04.2021). Цією ж ухвалою суд повернув позивачу клопотання про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений йому на виконання договору поставки № 109 від 01.06.2018 товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 1292081,54 грн, яка є предметом спору.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Новіс”” (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етнапелл» (Покупець, відповідач) укладено договір поставки №109, за умовами якого постачальник зобов`язався виготовити, поставити і передати товар (поліетиленова продукція) у власність Покупцю, а Покупець - прийняти його та оплатити на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п.1.4. Договору Сторони визнають, що накладна на товар (видаткова накладна), підписана Сторонами, є узгодженням асортименту товару, розміру, його кількості і ціни, термінів виготовлення і постачання, прирівнюється до специфікації; і є невід`ємною частиною цього договору.

Зобов`язання по поставці товару вважається виконаним Постачальником з моменту передачі товару Покупцеві, засвідчується накладною на товар (видатковою накладною), підписаною уповноваженими представниками сторін ( пункт 2.8. Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема, Покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочення протягом 14 календарних дні з дати(моменту) поставки. При цьому оплата оставленого товару проводиться в наступному порядку: в першу чергу погашається заборгованість по раніше поставленому товару і далі - по кожній наступній поставці.

На виконання умов Договору позивач на підставі видаткових накладних № 3350 від 17.10.2018 на суму 33874,26 грн, № 3440 від 24.10.2018 на суму 94134,36 грн, № 3439 від 24.10.2018 на суму 54822,17 грн, №3473 від 26.10.2018 на суму 63499,88 грн, № 3568 від 31.10.2018 на суму 21999,96 грн, №3638 від 06.11.2018 на суму 56339,54 грн, №3648 від 07.11.2018 на суму 46710,39 грн, № 3649 від 07.11.2018 на суму 22899,98 грн, № 3666 від 09.11.2018 на суму 221052,10 грн, №3692 від 13.11.2018 на суму 166582,62 грн (однак, заявлено про стягнення 85177,77 грн), № 3744 від 16.11.2018 на суму 16231,76 грн, № 3809 від 22.11.2018 на суму 64804,00 грн, № 3902 від 27.11.2018 на суму 129443,96 грн, № 3921 від 28.11.2018 на суму 4104,00 грн, № 3932 від 29.11.2018 на суму 224546,16 грн, № 4103 від 12.12.2018 на суму 163441,25 грн поставив відповідачу товар всього на суму 1303081,54 грн, що підтверджується підписом уповноваженої особи у відповідній графі про отримання та відтиском його печатки.

За твердженням позивача отриманий товар відповідач оплатив частково, а саме: платіжними дорученнями № 118 від 03.11.2020 року на суму 10000,00 грн та № 167 від 28.12.2020 на суму 1000,00 грн, внаслідок чого його борг перед позивачем складає 1292081,54 грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, факт відпуску товару позивачем належним чином доведено долученими до матеріалів справи накладними, які підписані уповноваженою особою відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина вимог, які є предметом спору в розмірі 117108,16 грн, вже були предметом справи наказного провадження № 907/856/20. Оскільки судовий наказ про стягнення суми боргу в цій частині набрав законної сили 19.01.2021, провадження у справі в частині стягнення боргу на цю суму підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів оплати відповідачем отриманого товару на решту суми матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом в частині майнової вимоги (про стягнення 1292081,54 грн) позивачем було сплачено 19546,23 грн, тоді як належна до сплати сума складала 19381,23 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, зайво сплачений судовий збір в розмірі 165,00 грн підлягає поверненню позивачу за його заявою.

Також сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на це, судовий збір в частині стягнення суми 117108,16 грн, провадження в якій постановлено закрити, та складає 1756,62 грн підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Таким чином, з врахуванням часткового задоволення позову на відповідача покладається 17624,61 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етнапелл»(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Соснова, ЗБ, код ЄДРПОУ 41978970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Новіс» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9А, код ЄДРПОУ 38300039) 1174973,38 грн. (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні 38 коп основного боргу за поставлений товар, а також 17624,61 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні 61 коп.) на відшкодування судового збору.

3. В частині стягнення 117108,16 грн провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.05.2021

Суддя Л.В. Андрейчук