Приговор № 97281247, 31.05.2021, Путильський районний суд Чернівецької області

31.05.2021

Справа № 721/170/21

Провадження 1-КП/721/47/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Путильський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді Стефанко У.Д.

за участю:

секретаря судового засідання Кустреюк В.В.

прокурора Іванова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила. Чернівецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260130000141 від 30.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця, с. Сергії, Путильського району, Чернівецької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з освітою середньою, одруженого, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

В грудні 2020 року громадянин ОСОБА_1 , маючи умисел на скоєння самовільної рубки дерев, без відповідного дозволу, перебуваючи в лісових угіддях Сергіївського лісництва ДП «Путильського лісгоспу» в с. Фошки, Вижницького району, Чернівецької області, в кварталі № 28, виділ № 35, бензопилою здійснив незаконну порубку трьох сиро ростучих дерев хвойної породи «Ялина», діаметром пнів 32 см., 36 см., 40 см.

Самовільною рубкою ОСОБА_1 згідно до розрахунку проведеного працівниками Сергіївського лісництва ДП «Путильський лісгосп», спричинив матеріальну шкоду державі в сумі 24042,59 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме, незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотної шкоди.

Позиція учасників провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України, визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні, відповідають дійсності.

Так, 29.12.2020 року, в післяобідню пору, з метою заготівлі матеріалів для будівництва, власною бензопилою спилив три дерева хвойної породи в Сергіївському лісництві. В подальшому дану деревину розрізав на колоди по 6 метрів, загальною кубомасою 1,95 м3 та погрузив на автомобіль Урал під керуванням ОСОБА_2 , водія ПП ОСОБА_3 , з яким попередньо домовився про купівлю 18 м.куб деревини. Коли останній віз йому своїм автомобілем куплену деревину, він вирішив погрузити на вказаний автомобіль ще і самовільно зрубану ним деревину. В подальшому, цього ж дня вказаний автомобіль із зазначеною деревиною був зупинений працівниками поліції та затриманий. Каявся, просив суд суворо не карати.

Прокурор підтримав викладене обвинувачення, просив призначити покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Представник потерпілого ДП «Путильський лісгосп» в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про участь справи у його відсутність, щодо міри покарання позицію не висловив.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, доведена повністю.

Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_1 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, документів, що стосуються речових доказів.

При цьому, судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, за обставин наведених у вироку.

Такі, покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки останній вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотної шкоди.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує повне визнання ним своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, не працюючий, має на утриманні малолітню дитину, на диспансерних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відносно останнього необхідно і доцільно призначити покарання у мінімальних межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 246 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, застосування мінімального покарання у виді штрафу - буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами та сприятиме загальній меті та цілям покарання.

Мотиви інших рішень

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Речові докази по справі, а саме: лісодеревину хвойної породи загальною кубомасою 1,95 метрів кубічних, яка вилучена під час ОМП від 30.12.2020 року та поміщена на територію нижнього складу ДП «СЛАП» Карпатського ДСЛ с. Сергії Путильського району Чернівецької області, повернути за належністю ДП «Путильський Лісгосп»;

транспортний засіб - автомобіль марки УРАЛ-5557 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником яких, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів є ОСОБА_4 , що перебувають в оренді у ОСОБА_3 жителя с. Сергії, Путильського району, Чернівецької області, поміщені на територію нижнього складу ДП «СЛАП» Карпатського ДСЛ с. Сергії Путильського району Чернівецької області - повернути за належністю ОСОБА_4 ;

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Путильського районного суду Чернівецької області від 01.01.2021 року на речові докази, а саме на лісодеревину хвойної породи загальною кубомасою 1,95 метрів кубічних, яка тимчасово вилучена під час ОМП від 30.12.2020 року, та поміщена на територію нижнього складу ДП «СЛАП» Карпатського ДСЛ с. Сергії, Путильського району, Чернівецької області.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Путильського районного суду Чернівецької області від 01.01.2021 року на автомобіль марки УРАЛ-5557 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; причеп - державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником яких згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів є ОСОБА_4 , житель с. Сергії, Путильського району, Чернівецької області, що перебувають в оренді у ОСОБА_3 , жителя с. Сергії, Путильського району, Чернівецької області.

Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Путильський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: У.Д. Стефанко