Постановление суда № 97270598, 28.05.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кс/641/972/2021 Справа № 646/2746/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Шелудченко В.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Тимошенко В.М. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 420192210700000013 від 04.02.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 14.05.2021 року надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Тимошенко В.М., в якій він просить:

- скасувати постанову старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нежнової М.П. від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019221070000013 від 04.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України;

- зобов`язати прокурора Харківської області О. Фільчакова внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви від 24.04.2021;

- матеріал про скоєні злочини посадовими особами поліції, прокуратур та суду направити до ДБР за підслідністю.

- видати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що постановою старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нежнової М.П. від 25.12.2019 кримінальне провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрито. Вказує, що вищевказана постанова від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження є неправомірною, та кримінальне провадження закрито безпідставно, оскільки слідчим по вказаному кримінальному провадженні та його процесуальними керівниками навмисно не проводилось всебічне, повне і неупереджене досудове слідство. Крім того, зазначає, що 24.04.2021 року заявник звернувся до Харківської обласної прокуратури з заявою про скоєні правопорушення слідчим, посадовими особами прокуратури та суду, які мають ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 382, 396, 397 КК України, однак відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування на теперішній час не внесені.

У судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Нежнова М.П. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. Слідчий Нежнова М.П. надала до суду заяву, в якій повідомила, що кримінальне провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 було закрито в порядку ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а тому вимога скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 є незаконною та безпідставною, оскільки досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проводилось всебічно, об`єктивно та всесторонньо в рамках діючого законодавства України.

Прокурор Харківської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд скарги без участі представника прокуратури, у задоволенні скарги відмовити. В обґрунтування заяви зазначає, що за результатами досудового розслідування 25.12.2019 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його слідчому судді, але слідчий суддя відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу, оцінивши докази, подані в її обґрунтування, слідчий суддя зазначає наступне.

Дослідивши матеріали кримінального провадження №42019221070000013 від 04.02.2019 , слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Основ`янського ВП проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019221070000013 від 04.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі заяви заява від адвоката Тимошенко В.М., який представляє інтереси ОСОБА_2 , про те, що, на його думку, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зловживання довірою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , уклав з останнім фіктивний договір № 10-Д від 11.02.2014 про продаж ДСП в деталях, який був використаний в Господарському суді Харківської області з метою отримання рішення від 05.02.2018 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по вищевказаному фіктивному договорі.

25.12.2019 слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції Нєжновою М.П. прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 190 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що постанову про закриття кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 отримано особисто ОСОБА_1 08.02.2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нєжнової М.П. від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221070000013 від 04.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нєжнової М.П. від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221070000013 від 04.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржив ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 року про відмову у задоволенні його скарги до Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 повернуто особі, що її подала, в зв`язку з пропуском строку на оскарження.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що 24.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської обласної прокуратури з заявою в порядку ст. 214 КПК України про скоєні під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019 правопорушення слідчим, посадовими особами прокуратури та суду, які мають ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 382, 396, 397 КК України.

Харківською обласною прокуратурою 20.05.2021 за вихідним номером № 09/1-287-20 у відповіді на заяву ОСОБА_1 від 24.04.2021 повідомлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Оскільки у зверненні ОСОБА_1 не наведено обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, то і підстав для внесення відомостей в ЄРДР не вбачається.

Щодо вимог скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (статті 9, 283, 284 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3)резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце а час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження тощо.

Згідно положень п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за загальним правилом покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42019221070000013 від 04.02.2019, ОСОБА_1 скористався правом оскарження до суду постанови про закриття кримінального провадження, подавши відповідну скаргу до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нєжнової М.П. від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221070000013 від 04.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 повернуто особі, що її подала, в зв`язку з пропуском строку на оскарження, та відсутністю відповідного клопотання про поновлення такого строку.

Не погодившись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 27.04.2021 року повторно звернувся зі скаргою на постанову слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нєжнової М.П. від 25.12.2019 про закриття кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений можливості, подавши відповідне клопотання про поновлення строку, ініціювати перегляд ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 року в апеляційному порядку.

Крім того, подавши дану скаргу до суду 27.04.2021 року, заявник пропустив строк на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки копію постанови отримано ним особисто 08.02.2021 року, а відповідно до приписів ст. 304 КПК України скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання особою копії постанови.

З урахуванням зазначених обставин та досліджених у судовому засіданні доказів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга в частині вимог про скасування постанови про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Щодо решти вимог скарги слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України.

Відповідно частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.

Якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі вищевикладених критеріїв.

При цьому, вимоги частини 4 статті 214 КПК України були виконані посадовими особами Харківської обласної прокуратури та 20.05.2021 року Харківською обласною прокуратурою заявнику направлено відповідь, з обґрунтуванням мотивів відмови у внесенні відомостей за зверненням ОСОБА_1 від 24.04.2021 до ЄРДР.

Тобто, сам факт прийняття та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не є безумовною підставою для внесення уповноваженою особою викладених в ній відомостей до ЄРДР, а є лише початком перебігу 24-годинного строку для попередньої оцінки слідчим, прокурором змісту цієї заяви на наявність критеріїв заяви про кримінальне правопорушення та за умови відповідності цим критеріям для внесення відомостей до ЄРДР.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що за своїм змістом та суттю заява ОСОБА_1 від 24.04.2021 року не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки за викладених заявником обставин не містить належних та обґрунтованих даних про вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, скарга представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Тимошенко В.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Тимошенко В.М. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 31.05.2021 року об 11-00.

Слідчий суддя С. О. Ященко