
Справа № 513/425/21
Провадження № 1-кп/513/42/21
Саратський районний суд Одеської області
У Х В А Л А
28 травня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Рязанової К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Коржан О.В.,
прокурора Цитко Н.С.,
захисника Реу Р.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
представника органу пробації Іванової Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Цитко Н.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160000001248 від 04 листопада 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Одеської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, не судимого, в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Саратського районного суду Одеської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160000001248 від 04 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою судді від 29 квітня 2021 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належним чином повідомлені про розгляд справи, до суду не з`явились.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Реу Р.В. заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурор у своєму клопотанні, окрім загальних та абстрактних фраз, якими обґрунтовує обвинувачення підзахисного та заявлені ризики, не наводить конкретних обставин справи які б підтверджували зазначені прокурором ризики. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 вину визнає у повному обсязі, кається в скоєному про що свідчить його дії про надання матеріальної допомоги потерпілим, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, наміру впливати на потерпілих, свідків не має, а також виключно тяжкість обвинувачення (злочину) не може бути підтвердженням будь-якого ризику.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів терміном дії до 11 червня 2021 року.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочином та за яке законом передбачене покарання від трьох до восьми років позбавлення волі.
Також згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, наслідки вчиненного кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні дітей, а також інші матеріали, які характеризують ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винними у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Посилання сторони захисту на існування міцних соціальних зв`язків, наявність дітей, надання матеріальної допомоги на поховання, позитивна характеристика, відсутність паспорту для виїзду за кордон, не можуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді спроби обвинуваченого переховуватися від суду, можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих у даному кримінальному провадженні та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим суд вважає безпідставними доводи захисника щодо можливості застосувати стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
З огляду на викладене, суд вважає, що на підставі наданих матеріалів, а також обставин та характеру вчиненого злочину, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на теперішній час неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати з огляду на встановлені судом обставини.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинило загибель людини.
На підставі ст. ст. 314-316, 176-178, 183, 184, 369-372 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 28 травня 2021 року до 26 липня 2021 року. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 26 липня 2021 року.
Копію цієї ухвали вручити прокурору, потерпілим, захиснику та обвинуваченому, негайно після її проголошення, а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя К. Ю. Рязанова
Судебное решение № 97237187, Саратський районний суд Одеської області было принято 28.05.2021. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 513/425/21. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: