Решение № 97228069, 13.05.2021, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/75/21

Провадження № 2/476/88/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2021 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

18.02.2021 року представник позивачки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 06.09.2012 року між нею та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 2000732387 (далі кредитний договір) на загальну суму 4020,00 грн. на строк 20 місяців, до 06.05.2014 року, розмір процентної ставки – 0,01% річних.

05.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 60300 про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 23362,58 грн.

19.01.2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 64176514.

З автоматизованої системи виконавчих проваджень вона дізналася, що 04.02.2021 року в межах вищевказаного виконавчого провадження приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і з неї на користь відповідача стягується борг в сумі 26917,84 грн.

Вважає, що виконавчий напис № 60300 від 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено з порушенням вимог законодавства, що регулюють правовідносини щодо вчинення виконавчих написів, зокрема, зазначила про відсутність кредитних правовідносин між нею та ТОВ "Фінансова компанія "Аланд", водночас, виконавчий напис вчинений без належної перевірки безспірності боргу та вчинення виконавчого напису за межами строку позовної давності.

Посилаючись на вказані обставини, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 60300 від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості в розмірі 23862,58 грн. та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою від 19.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

19.02.2021 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області зупинено виконання виконавчого провадження № 64176514 за виконавчим написом № 60300 виданим 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості в розмірі 23862,58 грн. за кредитним договором 2000732387 від 06 вересня 2012 року укладеним з Акціонерним товариством "ОТП Банк" до набрання рішенням законної сили.

23.03.2021 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. належним чином завірену копію виконавчого напису від 05.10.2020 року, зареєстрованого за №60300 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 23862,58 грн. за кредитним договором 2000732387 від 06.09.2012 року, укладеним з Акціонерним товариством "ОТП Банк" та документи на підставі яких його вчинено.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. В разі неявки відповідача просила провести заочний розгляд справи.

Представник відповідача у визначений строк відзив до суду не направив, у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи 06.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та позивачкою ОСОБА_1 укладено договір № 2000732387 про надання споживчого кредиту за умовами якого останній надано кредит на загальну суму 4020,00 грн., з яких: на придбання товару у продавця – 3350,00 грн., на придбання послуг зі страхування у продавця – 2670,00 грн. Цільове використання кредиту – придбання товарів та послуг. Строк кредиту – 20 місяців, до 06.05.2014 року. Розмір процентної ставки 00,01% річних. (а.с. 9-10, 63-64, 97-100).

26.08.2020 року представник ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 62, 101).

05.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 60300 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 23362,58 грн. за кредитним договором 2000732387 від 06.09.2012 року, укладеним між позивачкою та ПАТ "ОТП Банк". Також стягнуто з позивачки плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 500 грн. (а.с. 11, 61, 96).

19.01.2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. відкрито виконавче провадження № 64176514 (а.с. 14).

19.01.2021 року постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. стягнуто з ОСОБА_3 основу винагороду в сумі 2386,26 грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження в розмірі 669,00 грн. (а.с. 15, 16).

Як слідує з матеріалів справи із автоматизованої системи виконавчих проваджень позивачка дізналася, що 04.02.2021 року в межах виконавчого провадження № 64176514 приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на її доходи. Сума боргу, яка підлягає стягненню з її пенсії за ВП № 64176514 становить 26917,84 грн.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульована Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зокрема, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався нотаріально посвідчених договорів.

При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

При цьому, у виконавчому написі № 60300 вчиненому 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 12893,62 грн. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" не вказано на підставі яких документів останній було вчинено.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що вона не згодна з розміром заборгованості за кредитним договором, оскільки вважає його спірним. Зазначає також, що нею повністю повернуті банку суми отриманого кредиту до 06.05.2014 року.

Також позивачка посилалась на те, що нею не отримувались будь-які повідомлення від відповідача про відступлення прав вимоги та виконавчий напис № 60300 вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Крім того, позивачка вказувала на те, що як вбачається з кредитного договору, строк повернення грошових коштів визначено до 06.05.2014 року. А тому вважає, що строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості за даним кредитним договором закінчився 14.05.2017 року. Проте, відповідач звернувся до нотаріуса за межами цього строку - 26.08.2020 року. При цьому в заяві та у виконавчому написі вказано, що вимоги відповідача розраховуються за період 11.08.2020 року до 14.08.2020 року.

Відповідно до ст. 257-258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, нотаріус вчинив виконавчий напис № 60300 після спливу строку позовної давності, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Разом з тим відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржницею письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов`язання, що позбавило останню як права заперечити проти вчинення виконавчого напису, так і подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.

Також позивачка зазначала, що не отримувала письмової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Вказані доводи не спростовано відповідачем та не надано суду належних доказів, що підтверджують отримання позивачкою письмової вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Аланд".

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на викладене, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

А тому, з урахуванням ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, чи направлено та отримано позивачем вимогу відповідача про сплату заборгованості за кредитним договором, чи отримав відповідач право вимоги за кредитним договором, який укладено між ПАТ "ОТП Банк" і позивачкою.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивачки.

За таких обставин, суд вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та вчинив виконавчий напис за межами визначеного законодавством трирічного строку, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відповідних доказів, які б спростовували твердження позивачки, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки пред`явлені до ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірними, а тому позов підлягає задоволенню.

Також представником позивачки заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7250 грн.

Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, по в`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі задоволення позову судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на відповідача (пункт 2 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачкою витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №27/1 від 27.01.2021 року, додаткову угоду № 1 до вказаного договору від 27.01.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №29 від 11.05.2021 року, розрахунок вартості послуги (гонорару) за надану правову допомогу, за період з 27.01.2021 року по 11.05.2021 року, акт № 1 про прийняття-передачу наданої правової допомоги до вказаного договору від 11.05.2021 року, із яких слідує, що позивачкою сплачено 7250 грн. в рахунок витрат на правничу допомогу (а. с. 24-25, 133-136).

Суд вважає розрахунок витрат на правничу допомогу обґрунтованим, співмірним складності справи, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7250 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою у даній справі, які складаються з суми сплаченого ним судового збору (за подання позову 908 грн. та за подання клопотання про забезпечення позову 454 грн.) в сумі 1362 грн. (а.с. 21), підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, оскільки вказані витрати фактично понесені позивачкою та підтверджені відповідними письмовими доказами, що повністю відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 60300 від 05.10.2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (01033, м. Київ вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578) заборгованості в розмірі 23862 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 58 коп. за кредитним договором 2000732387 від 06.09.2012 року, укладеним з Акціонерним товариством "ОТП Банк".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 8612 (вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. в рахунок відшкодування судових витрат по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 24.05.2021 року.

Суддя Н.В.Чернякова