
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
19 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1403/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (далі – відповідач 1) та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, (далі – відповідач 2) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України, оформлене витягом з протоколу від 28.05.2019 № 3, в частині не підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією, та вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 та посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006;
- визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, оформлене витягом з протоколу від 06.12.2019 № 8, в частині не підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією, та вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 та посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006;
- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації видати позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, а також посвідчення інваліда війни 2 групи.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач в період з 22.08.1987 по 27.10.1987 виконував роботи по ліквідації аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та отримав дозу опромінення 7 рентген, у зв`язку з чим він визнаний інвалідом II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мав статус особи з інвалідністю 2 групи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мав право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, та мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, мав право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
24.01.2020 Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської Ради листом № 633/02 повідомило позивача про те, що за рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 28.05.2019, відсутні підстави для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією, та про вилучення посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 року і інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006, а також про зупинення соціальних виплат та пільг з січня 2020 року.
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України від 28.05.20019 № 3 підставою для позбавлення позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і статусу інваліда війни та вилучення відповідних посвідчень стало те, що відсутні підстави для підтвердження цих статусів, у зв`язку з не відображенням в довідці Галузевого Державного архіву Міноборони України від 16.03.2000 № 51/1/3605 днів виїзду в зони (на об`єкти, населені пункти).
На підставі витягу з протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України від 28.05.20019 № 3, рішенням засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, викладеним у витязі з протоколу від 06.12.2019 № 8, позивачу також не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, внаслідок чого були відсутні підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з чим посвідчення підлягали вилученню.
Зазначені рішення відповідачів позивач вважає необґрунтованим та безпідставним, що стадо підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, поновлено строк звернення до суду (арк.спр.40-42).
Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України позовних вимог не визнала про що 12.05.2021 надала відзив на позовну заяву № 7784/0/2-21/13 (арк. спр. 109-110), в якому заперечувала проти позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 15 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються обласними державними адміністраціями за рішенням регіональних комісій на підставі одного з таких документів:
довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються Комісією, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
За поданням Луганської обласної державної адміністрації документи ОСОБА_1 були розглянуті на засіданні Комісії 28.05.2019 (протокол № 3) та прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Надана копія довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.07.2006 № 12286 не підтверджує виконання заявником робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження.
Після розгляду документи, які містяться у справі ОСОБА_1 та витяг з протоколу Комісії про прийняте рішення надіслано до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації для відповідної роботи.
Враховуючи вищезазначене, відповідач 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 1 також заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 13.04.2021 № 21225-31 (арк. спр. 55-61).
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач 2 зазначає, що 12.10.2018 до обласної Комісії надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 10.10.2018 № 9698/02 стосовно розгляду документів ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 щодо видачі посвідчення нового зразка, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 серії А.
Заявником було надано наступні документи: копія паспорта серії НОМЕР_3 ; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 03.04.2000; копія військового квітка від 14.11.1970 НУ № 5997748; копія довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.07.2006 № 12286; копія Експертного висновку від 28.09.2006 № 25103/82-ІІ; копія довідки до акта огляду МСЕК від 13.12.2006 № 018218; копія довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги від 13.12.2006 № 012694; копія посвідчення інваліда війни від 14.12.2006 серії НОМЕР_2 ; копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 від 22.12.2006; копія вкладки до посвідчення № НОМЕР_4 від 03.07.2009; копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорія 2 серія НОМЕР_5 від 06.11.1992.
Після розгляду документів Департаментом було направлено лист від 18.10.2018 № 14/6048-31 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з метою доопрацювання особової справи ОСОБА_1 в частині надання недостатніх документів з його пенсійної справи, у зв`язку з недостатністю доказів безпосередньої участі у ліквідації аварії на ЧАЕС (а саме в 30 кілометровій зоні відчуження).
Спеціалістами Управління з пенсійної справи ОСОБА_1 була надана тільки копія довідки Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 27.12.2001 № 344 що він дійсно був призваний на учбові збори.
Також, 10.12.2018 № 14/7202-31 та 23.01.2019 № 14/526-31 Департаментом були зроблені запити до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Водночас громадянином ОСОБА_1 за проханням Департаменту було надане письмове пояснення від 21.12.2018 щодо його участі у ліквідації аварії на Чорнобильській аварії.
19.04.2019 на засіданні обласної Комісії були розглянуті вищевказані документи на предмет підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки від 15.03.2019 № 179/1/4723, яка надійшла з Галузевого архіву Міністерства оборони України, визначається що ОСОБА_1 у період з 28.08.1987 по 27.10.1987 проходив службу, як військовозобов`язаний у військовій частині № 34003 (місце дислокації село Оране, яке знаходилося поза межами 30-кілометрової зони відчуження) та дні виїзду в зони на об`єкти, населенні пункти не відображені.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.
На підставі вищевикладеного обласною Комісією від 19.04.2019 (Протокол № 3) було прийнято рішення направити особову архівну справу ОСОБА_1 , на перегляд до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, тому що вказана довідка не підтверджує безпосередню участь заявника в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні відчуження.
Департаментом від 14.05.2019 №14/3112-31 було направлено лист на Управління з метою інформування ОСОБА_1 про рішення обласної Комісії.
Згідно п. 13 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 - спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вирішуються комісією при Міністерстві соціальної політики України.
28.05.2019 на засіданні Комісії зі спірних питань при Мінсоцполітики України вирішено, що у зв`язку з відсутністю підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Визначено, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
У зв`язку з кадровими змінами, а саме головуючого обласної Комісії (у період з травня по вересень 2019 року), членами обласної Комісії на засіданні від 21.08.2019 було прийнято рішення в черговий раз перенести розгляд справи ОСОБА_1 , у зв`язку з необхідністю вивчення судової практики по його справі.
22.10.2019 на засіданні обласної Комісії під головуванням ОСОБА_2 , яка була призначена розпорядженням голови обласної державної адміністрації керівником обласної військово-цивільної адміністрації від 27.09.2019 № 758 було знову вирішено доопрацювати справу, у зв`язку з не відображенням днів виїзду в зони (на об`єкти, населенні пункти).
Департаментом було зроблено запит від 29.10.2019 № 14/7101 -29 до спірної Комісії при Мінсоцполітики України стосовно роз`яснення щодо підстав для прийняття рішення по особовій справі ОСОБА_1
06.12.2019 обласною Комісією (Протокол № 8 від 06.12.2019) було вирішено вилучити посвідчення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та факту виконання робіт у зоні відчуження з подальшим повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відповідно до Протоколу № 3 від 28.05.2019 засідання спірної Комісії МСПУ.
Департаментом від 10.12.2019 №14/8039-31 було направлено лист на Управління з метою інформування ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про рішення обласної Комісії.
Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради листами від 24.01.2020 № 628/02 та № 633/02 було повідомлено ОСОБА_1 та управління Пенсійний фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про рішення обласної Комісії.
Листом Мінсоцполітики України від 07.02.2020 № 190/0/78-20/29 було ще раз підтверджено, що підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС немає, оскільки не підтверджено факт виконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження.
На підставі викладеного, відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до обласної Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправною та скасування рішення.
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі (арк.спр.107)
Відповідач 2 надав заяву про розгляд справи без його участі. (арк.спр.109)
Відповідач 1 в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив (арк.спр.106).
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 11), з 13.12.2006 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково із ступенем втрати професійної працездатності - 75 відсотків та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 14 грудня 2006 року серії НОМЕР_2 , посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , вкладкою до посвідчення від 03.07.2009 № № НОМЕР_7 , посвідченням від 27 квітня 2010 року серії НОМЕР_8 , довідкою до акта огляду МСЕК від 13.12.2006 серії 2-20СМ № 018218 та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 13.12.2006 серії 2-20 СУ № 012694 (арк. спр. 17,18,19,20).
Відповідно до архівної довідки від 14.07.2006 № 12286 згідно з архівними документами військової частини № 34003 встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 22.08.1987 по 27.10.1987 дні виїзду в зони не відображені. Місце дислокації частини за вказаний період с. Оране (арк. спр. 15).
Відповідно до довідки Сєвєродонецького міського військового комісаріату № 344 від 27.12.2001, ОСОБА_1 22.08.1987 був призваний на учбові збори (арк. спр. 71).
Довідкою Сєвєродонецького заводу опорів підтверджено, що ОСОБА_1 був призваний на військові збори Сєвєродонецьким міськвійськкоматом Луганської області, які проходили з 22.08.1987 по 27.10.1987. Після закінчення військових зборів надав довідку командира військової частини про його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження (арк. спр. 14).
Згідно із записами у військовому квитку НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_1 з 22.08.1987 по 27.10.1987 виконував роботи з ліквідації аварії у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, отримав дозу радіоактивного опромінювання 7,242 рентген (арк. спр. 12).
Відповідно до протоколу засідання комісії з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації від 19 квітня 2019 року № 3, вирішено направити особову справу ОСОБА_1 на перегляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України (арк. спр. 26, 80-82).
28.05.2019 на засіданні Комісії зі спірних питань при Мінсоцполітики України вирішено, що у зв`язку з відсутністю підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчою влади та місцевого самоврядування (арк. спр. 85).
06.12.2019 обласною Комісією відповідно до протоколу № 8 від 06.12.2019 вирішено вилучити посвідчення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та факту виконання робіт у зоні відчуження з подальшим повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відповідно до Протоколу № 3 від 28.05.2019 засідання спірної Комісії МСПУ (арк. спр. 96-99).
Листом Мінсоцполітики України від 07.02.2020 № 190/0/78-20/29 встановлено, що підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС немає, оскільки не підтверджено факт виконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження (арк. спр. 103).
24.01.2020 Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської Ради листом № 633/02 повідомило позивача про те, що за рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 28.05.2019, відсутні підстави для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Луганською обласною державною адміністрацією, та про вилучення посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 року і інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006, а також про зупинення соціальних виплат та пільг з січня 2020 року (арк. спр. 31).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї наведено у статті 9 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
В примітці до цієї статті роз`яснено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною першою статті 15 Закону № 796-ХІІ передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (частина четверта статті 15 Закону № 796-ХІІ).
Абзацом першим частини першої статті 65 Закону № 796-ХІІ визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (частина третя статті 65 Закону № 796-ХІІ).
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац другий частини четвертої статті 65 Закону № 796-ХІІ).
З 25 липня 2018 року процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, регулює Порядок № 551.
Абзацами другим – п`ятим пункту 11 Порядку № 551 передбачено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів (абзац другий пункту 13 Порядку № 551).
Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами (пункт 14 Порядку № 551).
Таким чином, вищевказаними нормативно-правовими актами визначено перелік документів, які підтверджують участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, до них відносяться довідки архівних установ, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, військові квитки або довідки командирів військових частин. Для встановлення відповідного статусу, суб`єктом владних повноважень може використовуватись не конкретний документ, а один із перелічених документів, або декілька документів в їх сукупності.
Згідно п. 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року № 187, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.
Підпунктом 3.2 пункту 3, підпунктом 4.2 пункту 4, підпунктами 5.1, 5.3 та 5.4 пункту 5 вказаного Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов`язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (із змінами). Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов`язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії. Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
Аналогічні приписи наведенні в Положенні про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 26 грудня 2018 року №1945.
Зі спірних рішень Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України та Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департаменту соціального населення Луганської обласної державної адміністрації вбачається, що вони прийняті у зв`язку з тим, що у наданих позивачем документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.
Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, в свою чергу, дійшла висновку про те, що позивачем не підтверджено факт виконання робіт в зоні відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 22 серпня 1987 року по 27 жовтня 1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого за цей час отримав дозу опромінювання 7,242 рентген, що призвело до встановлення позивачу інвалідності з причинно-наслідковим зв`язком її отримання, пов`язаним саме з участю позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При цьому, відсутність інформації про кількість днів виїздів в зони (на об`єкти, населенні пункти) та про те, в якому населеному пункті чи на об`єкті здійснювались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є беззаперечною підставою для не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки об`єктивна неможливість дослідження будь-яких інших документів не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позову за умови, коли право на визнання учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
Суд критично оцінює доводи відповідачів про відсутність у документах відомостей стосовно кількості днів роботи в зоні відчуження, оскільки у випадку позивача це не впливало на його право набути відповідний статус. Зазначена правова позиція у справах стосовно аналогічних правовідносин висловлена Верховним Судом у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 588/538/16-а, від 23 травня 2018 року у справі № 398/3509/16-а та від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17.
Також слід зазначити, що місто дислокації військової частини не відноситься до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, є хибним, оскільки участь позивача у наслідках ліквідації аварії на ЧАЕС з об`єктивних причин не може бути пов`язана з місцем розташування військової частини, до якої останній був призваний для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позивачем, який є особою з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо якої встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково із ступенем втрати професійної працездатності - 75 відсотків), доведений факт того, що він брав участь у роботах, пов`язаних з усуненням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у 1987 році (що фактично і ставилось під сумнів відповідачами), що відповідно до положень статей 10,14 Закону №796-ХІІ свідчить про право позивача на одержання відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 28.05.2019 № 3 в частині не підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департаменту соціального населення Луганської обласної державної адміністрації оформлене протоколом від 06.12.2019 № 8 в частині не підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Крім цього, вирішуючи спір, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).
Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.
Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: 1.Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.
Варто зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).
Так, у справі Тлімменос проти Греції ( Thlimmenos v. Greece , рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об`єктивного та розумного виправдання. Однак, це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об`єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.
Крім цього, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на позицію відповідачів, доцільно зазначити, що дискримінація у правовідносинах, які є предметом даного судового розгляду, може проявлятись у тому, що за наявності у позивача протягом тривалого часу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, суб`єкти владних повноважень при оцінці документів віддавали перевагу тим, в яких містяться відомості, що не дають безумовних підстав для підтвердження вказаного вище статусу, над тими документами, в яких міститься інформація, що дає правові підстави для висновку про законність наданого раніше позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (код ЄДРПОУ 37567866, 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10) та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196720, 93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардейський, буд. 30/1) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 28.05.2019 № 3, в частині не підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 та посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006.
Визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 06.12.2019 № 8, в частині не підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 від 22.12.2006 та посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.12.2006.
Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, а також посвідчення інваліда війни 2 групи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов
Судебное решение № 97036588, Луганський окружний адміністративний суд было принято 19.05.2021. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 360/1403/21. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: