Решение № 97033055, 28.04.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

28.04.2021 р. м. Ужгород Справа № 907/678/20

За позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород

про стягнення 35 019 грн. 19 коп. помилково сплачених коштів,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

Секретар судового засідання – Тягнибок К.О.

представники:

Позивача – не з`явився

Відповідача – не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Ужгородською міською радою, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород про стягнення 35 019 грн. 19 коп. помилково сплачених коштів.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані позивачем покликанням на те, що кошти за надання витягів з Державного земельного кадастру повинні зараховуватися на рахунок Ужгородської міської ради, оскільки відповідно до п. 36 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, однак, кошти в сумі 35 019 грн. 19 коп. помилково були зараховані до бюджету Ужгородського району на рахунок Ужгородської районної державної адміністрації.

З врахуванням наведеної обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму 35 019 грн. 19 коп. помилково сплачених коштів як безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Заявою від 28.04.2021 року представник позивача просив призначене на 28.04.2021 року підготовче засідання провести без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач – Ужгородська районна державна адміністрація поданою суду заявою № 305/02-31 від 19.03.2021 року заявлені у даній справі позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить суд у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог при вирішенні спору вирішити також питання повернення позивачу із Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У підготовчі засідання по розгляду даної справи відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана уповноваженою особою, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд прийняв визнання позову відповідача.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

У відповідності до п. 36 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг.

На підставі ч. 3 ст. 1 Закону України “Про надання адміністративних послуг” суб`єкт надання адміністративної послуги – орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Рішенням ХІІ сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 30.03.2017 року № 624 “Про затвердження положень про структурні підрозділи Ужгородської міської ради та Регламент роботи центру надання адміністративних послуг” затверджено Положення про центр надання адміністративних послуг (далі - Положення).

За змістом п. 1.1. Положення центр надання адміністративних послуг є виконавчим органом міської ради без права юридичної особи і діє як самостійний структурний підрозділ, утворюється міською радою для забезпечення надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 3.1. Положення Центром забезпечується надання адміністративних послуг через адміністратора шляхом його взаємодії із суб`єктами надання адміністративних послуг. Перелік адміністративних послуг, які надаються через центр, визначаються рішеннями виконкому Ужгородської міської ради на підставі переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України. На основі узгоджених рішень, центр може забезпечувати також надання адміністративних послуг, суб`єктом надання яких є Закарпатська обласна державна адміністрація та Ужгородська районна держадміністрація, територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

Підпунктом 1.1. пункту 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.01.2018 року № 18 “Про доповнення та зміни до переліку адміністративних послуг” доповнено перелік адміністративних послуг, які надаються відділом в Ужгородському районі Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Головним Управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області серед інших – надання відомостей з державного земельного кадастру у формі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За змістом інформаційної картки адміністративної послуги надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, затвердженого наказом головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 112 від 26.04.2019 року, надання адміністративної послуги є платним.

10.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (банком) та Ужгородською міською радою (замовником) укладено Договір на еквайрингове обслуговування № 300, яким врегульовано порядок взаємодії на безоплатній основі між банком та засновником під час технологічного, інформаційного обслуговування банком замовника та з проведення платежів і розрахунків за операціями, здійсненими з використанням електронного платіжного засобу відповідної платіжної системи під час оплати послуг (здійснення еквайрингу). За даним договором замовник взяв на себе зобов`язання приймати до оплати ЕПЗ в якості рівноцінного платіжного засобу за послуги за процедурою, що визначена в цьому договорі. Банк забезпечує на умовах цього договору обробку документів і перерахування коштів на рахунки державної Казначейської служби України за операціями, які були проведені за допомогою ЕПЗ з використанням Устаткування Банку. Для проведення платежів здійсненими з використанням ЕПЗ відповідної платіжної системи під час оплати послуг замовника, банк передає у тимчасове безоплатне користування замовнику устаткування, порядок та умови користування яким визначаються у договорі.

З покликання на укладений між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” та Ужгородською міською радою договір на еквайрингове обслуговування № 300 від 10.05.2018 року, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради листом № 03-10/528 від 03.10.2019 року просив банк до 17.10.2019 року надати інформацію про проведені операції із застосуванням електронних платіжних засобів через термінали, встановлені за адресою: пл. Поштова, 3, по перерахуванню коштів на рахунок 34311879227924 (банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) за період з 01.07.2018 року по 18.09.2019 року.

У відповідь на вказаний запит Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 03-10/528 від 03.10.2019 року, Закарпатське обласне управління АТ “Ощадбанк” при супровідному листі № 106.10-13/1288/ВИХ від 16.10.2019 року надало запитувану інформацію про проведені операції із застосуванням платіжних засобів.

При цьому, листом № 106.10/62199/2020-06/вих від 17.09.2020 року Закарпатське обласне управління АТ “Ощадбанк” надало Виконавчому комітету Ужгородської міської ради інформацію про те, що із застосуванням електронних платіжних засобів через POS-термінал, установлений в приміщенні Ужгородської міської ради, за період з 01.07.2018 року по 18.09.2019 року до бюджету Ужгородського району на р/р 34311879227924 (банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) зараховано суму 35 019 грн. 19 коп.

Із врахуванням отриманої від Закарпатського обласного управління АТ “Ощадбанк” інформації, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради листом від 18.12.2019 року № 03-13/659 повідомляв Ужгородську районну державну адміністрацію про те, що у порушення п. 36 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України сплата адміністративного збору за витяги з Державного земельного кадастру, видані Центром надання адміністративних послуг міст Ужгорода, помилково сплачувалися через термінал АТ “Ощадбанк”, установлений у приміщенні Ужгородської міської ради, на рахунок 34311879227924 бюджету Ужгородського району та просив повернути помилково сплачені кошти у сумі 35 019 грн. 19 коп. до бюджету м. Ужгород на рахунок НОМЕР_1 .

В свою чергу, Ужгородська районна державна адміністрація листом № 03-25/2016 від 24.01.2020 року повідомила Ужгородську міську раду про те, що не заперечує повернення помилково сплачених коштів з районного бюджету до міського, однак, таке можливе лише з дотриманням вимог Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 “Про затвердження порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів”.

Неповернення відповідачем – Ужгородською районною державною адміністрацією помилково перерахованих на його рахунок грошових коштів у сумі 35 019 грн. 19 коп. до бюджету м. Ужгород на рахунок НОМЕР_1 , стало підставою звернення Ужгородської міської ради до суду із позовними вимогами про стягнення вказаної суми коштів в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

При цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України містить у собі не тільки майно в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, але і гроші (грошові кошти).

Отже, підставою для виникнення зобов`язання за вищенаведеною нормою права є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Матеріалами справи підтверджено, що надання адміністративних послуг з надання відомостей з державного земельного кадастру у формі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється через Центр надання адміністративних послуг як структурний підрозділ Ужгородської міської ради.

При цьому, за змістом інформаційної картки адміністративної послуги надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, надання такої адміністративної послуги є платним, а кошти, отримані від надання такої послуги у відповідності до п. 36 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів бюджету територіальних громад за місцем надання послуг, а в даному випадку, до доходів бюджету міста Ужгород.

Зарахування коштів від адміністративних послуг, що надаються Центром надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ужгородської міської ради у заявлений позивачем період з 01.07.2018 року по 18.09.2019 року згідно наявної у матеріалах справи інформації Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області повинно було здійснювати за реквізитами:

у 2018 році: номер рахунку – 34316879027118, код отримувача – 38015610, отримувач – УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/22012500, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, наявність відомчої ознаки – “27” Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру;

у 2019 році: номер рахунку – UA298999980000034316879027118, код отримувача – 38015610, отримувач – УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/22012500, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, наявність відомчої ознаки – “27” Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Однак, як вбачається із інформації, наданої Закарпатським обласним управлінням АТ “Ощадбанк”, як особою, яка здійснює еквайрингове обслуговування Ужгородської міської ради при проведенні платежів і розрахунків за операціями, здійсненими з використанням електронного платіжного засобу, зарахування коштів за надані Центром надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ужгородської міської ради адміністративні послуги у період з 01.07.2018 року по 18.09.2019 року здійснювалося до бюджету Ужгородського району на р/р 34311879227924 (банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998), а загальна сума коштів, помилково зарахованих (сплачених) на р/р 34311879227924, складає суму 35 019 грн. 19 коп.

При цьому, зарахуванню на розрахунковий рахунок 34311879227924 підлягали кошти, сплачені за адміністративні послуги, надані Центром надання адміністративних послуг Ужгородської районної державної адміністрації.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується той факт, що грошові кошти за послуги, надані Центром надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, які підлягали сплаті в дохід бюджету міста Ужгород, помилково були сплачені на рахунок іншої особи – Ужгородської районної державної адміністрації та збережені останньою без достатньої на те правової підстави, а тому, сума таких помилково сплачених (перерахованих) та збережених без достатньої правової підстави коштів у розмірі 35 019 грн. 19 коп. підлягає поверненню позивачу шляхом її стягнення з відповідача.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Вищенаведені факти відповідачем не спростовані, позовні вимоги відповідачем визнано у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За положеннями ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги визнання відповідачем позовної вимоги майнового характеру до початку розгляду справи по суті, позивачу із державного бюджету підлягає поверненню сума 1 051 грн. (50 % від суми 2 102 грн. судового збору) , а решта суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви у даній справі, підлягає віднесенню на відповідача у розмірі 1 051 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” cплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у розмірі 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, позивачу із державного бюджету належить повернути судовий збір у загальному розмірі 1 051 грн., але після подання ним відповідного клопотання на повернення судового збору у порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 – 79, 86, 129, 130, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації, 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, будинок 10 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04053849) на користь Ужгородської міської ради, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, будинок 3 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 33868924) суму 35 019 (Тридцять п`ять тисяч дев`ятнадцять гривень) грн. 19 коп. безпідставно збережених коштів, а також суму 1 051 (Одна тисяча п`ятдесят одна гривня) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 20.05.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.