Постановление суда № 97017107, 18.05.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3473/21

н\п 2/490/3322/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

18 травня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Шолох Л.М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ПП «Шафаят», ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПП «Шафаят», ОСОБА_3 в якій позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір дарування цілісного майнового комплексу (адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ПП «Шафаят» та ОСОБА_3 від 25.09.2010 року за № 449.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2021 року визначено головуючого по справі суддю Шолох Л.М. Цього ж дня справу передано судді ОСОБА_4 для розгляду.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено таке.

Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК Україна позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, позивачем не надано доказів, того що його права порушені та він має право звертатися до суду з цим позовом. Зокрема, не надано засвідчену належним чином копію договору про спільну діяльність від 26.04.2004 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У даному випадку предметом спору є договір дарування від 25.09.2010 року. Позивач не надав доказів того, кому на даний час належить цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 . І у разі належності цього майна іншим особам, позивачу слід вирішити питання про процесуальний статус цих осіб.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте вказані вимоги позивачами не виконані.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн. 00 коп.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Окрім того позивачем не додержано вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно якої позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 175 ЦПК України, тому її слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 175, 185, 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Шафаят», ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

У випадку не усунення вказаних недоліків у зазначений суддею строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Копію ухвалу направити позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Шолох