Постановление суда № 96963531, 12.05.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________УХВАЛА

"12" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2100/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дейнека В.М.

від відповідача (скаржника): Носкіна І.М.

від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є.: Гамбаль О.Є. (особисто) Воронков В.О. (на підставі ордеру)

від заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ»: Дейнека В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" за вх.№ГСОО 2-4160/20 від 08.12.2020 року, №ГСОО 2-4169/20 від 10.12.2020 року та вх.№ГСОО 2-499/21 від 13.04.2021 року на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, БЦ «Меркурій», офіс 901)

у справі №916/2100/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв. 122);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб. 3);

про стягнення 507002,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.10.2020 р. Господарського суду Одеської області по справі №916/2100/20 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ТРАНСВАГОПКОМПЛЕКТ» та вирішено стягнути з ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» 483700 (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот ) гривень основної заборгованості, 10000 (десять тисяч) гри. пені, 7605(сім тисяч шістсот п`ять) гривень 50 копійок витрат на сплату судового збору, 18500 (вісімнадцять трися п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Так, на підставі рішення суду ТОВ «ТРАНСВАГОПКОМПЛЕКТ» було видано наказ на примусове виконання рішення №916/2100/20 від 24.11.2020.

В подальшому ТОВ «ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Гамбаль О.Є. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі поданого наказу на примусове виконання рішення №916/2100/20 від 24.11.2020.

08.12.2020 року до Господарського суду Одеської області від ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» надійшла скарга вх. ГСОО № 2-4160/20 на постанову про накладення арешту на майно боржника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича, в якій скаржник просить суд визнати незаконною і скасувати постанову 01.12.2020 виконавчого провадження № 63782912 про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» та витребувати в приватного виконавця оригінали матеріалів виконавчого провадження ВП № 63782912.

10.12.2020 року до Господарського суду Одеської області від ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» надійшла скарга вх. ГСОО № 2-4094/20 на постанову про накладення арешту на кошти боржника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича, в якій скаржник просить суд визнати незаконною і скасувати постанову 01.12.2020 виконавчого провадження № 63782912 про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» та витребувати в приватного виконавця оригінали матеріалів виконавчого провадження ВП № 63782912.

13.04.2021 року до Господарського суду Одеської області від ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» надійшла скарга вх. ГСОО № 2-499/21 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича, в якій скаржник просить:

1) Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича щодо оголошення в розшук майна боржника з забороною курсування і постановкою напіввагонів до найближчої вузлової станції па підставі постанови від 12.03.2021 року про розшук майна боржника зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375.

2) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 12.03.2021 року про розшук майна боржника зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375, згідно якої оголошено в розшук вантажні вагони у порожньому стані зокрема, але не виключно, шляхом внесення інформації до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) щодо заборони курсування наступних вантажних вагонів у порожньому стані:

1) № вагону 67197830, напіввагон;

2) № вагону 67197640, напіввагон;

3) № вагону 67197988, напіввагон;

4) № вагону 68569904, напіввагон:

5) № вагону 56512429, напіввагон;

6) № вагону 65429608, напіввагон;

7) № вагону 52814738, напіввагон;

8) № вагону 52814530, напіввагон;

9) № вагону 56512403, напіввагон:

10) № вагону 56512445, напіввагон;

11) № вагону 52176807, напіввагон;

12) № вагону 52302460, напіввагон;

13) № вагону 52225984, напіввагон;

що належать боржнику: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» м. Одеса.вул. Академічна 20Б. офіс 8. каб. № 3\ Код ЄДРПОУ 39400733 в межах загальної суми заборгованості за наказами Господарського суду Одеської області про стягнення коштів з ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» на користь ТОВ «ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ» з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у зведеному виконавчому провадженні №64016375. а всього 781 209.09 гр. (сімсот вісімдесят одна тисяча двісті дев`ять) грн. 09 коп. з постановкою вищевказаних вагонів до найближчої вузлової станції та невідкладним повідомленням приватного виконавця за телефоном НОМЕР_3 та електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 29.12.2020 року про арешт майна боржника по ВП 64016253. згідно якої накладений арешт на все майно, що належить боржнику, в тому числі на HYUNDAI реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN /номер шасі (кузова, рами: НОМЕР_2 , залізничні транспортні засоби /напіввагони/ у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 405 968.72 грн.

4) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 29.12.2020 року про арешт коштів боржника по ВП 64016253, згідно якої накладений арешт на грошові кошти на відкритих рахунках, а також па кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ», у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 405 968.72 гри.

5) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 20.01.2021 року про арешт коштів боржника по ВП 64219659. згідно якої накладений арешт на грошові кошти на відкритих рахунках, а також па кошти па рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ», у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 1919 гри.

6) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 01.04.2021 року про арешт майна боржника по ВП 65012743. згідно якої накладений арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 2150грн.

7) Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської Гамбаль Олександра Євгеновича від 01.04.2021 року про арешт коштів боржника но ВП 65012743. згідно якої накладений арешт на грошові кошти на відкритих рахунках, а також на кошти па рахунках, о будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ», у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в розмірі 2150 грн.

Зазначені скарги обгрунтовуються такими аргументами скаржника, по-перше, щодо постанови про розшук майна боржника від 12.03.2021 року зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375 - скаржник вважає, що розшук напіввагонів з забороною курсування та постановкою до найближчої вузлової станції проведений у спосіб, не передбачений діючим законодавством, з перевищенням повноважень, наданих Законом приватному виконавцю, що призвело до грубого порушення прав боржника щодо належного і відповідального зберігання його майна, що в подальшому призведе/призвело до знецінення, руйнування майна боржника.

Як зазначає скаржник, приватний виконавець постановою про розшук майна незаконно уповноважив АТ «Українська залізниця» на розшук та затримання і зберігання розшукуваного майна, а також зобов`язав АТ «Українська залізниця» поставити напіввагони боржника до найближчої вузлової станції без вжиття будь-яких заходів щодо його збереження.

Одночасно з цим, ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» звертає увагу на те, що на майно, яке оголошено в розшук, накладено арешт з порушенням процедури, встановленої ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», а саме накладено арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації без опису такого майна.

Крім того, скаржник обгрунтовує свою скаргу тим, що частина напіввагонів, які оголошені в розшук не належать на праві власності ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ», на доведення достовірності цієї обставини скаржником надано копії відповідних договорів купівлі-продажу.

Також скаржник вважає, що постановою про арешт всього майна боржника також порушено положення Закону України «Про виконавче провадження» щодо співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

Щодо скарг на постанови про арешт коштів боржника від 01.12.2020 року виконавчого провадження № 63782912, 29.12.2020 року виконавчого провадження №64016253, від 20.01.2021 року виконавчого провадження №64219659 та від 01.04.2021 року виконавчого провадження №65012743, вказані скарги вмотивовані тим, що через відкритий рахунок у ПАТ «Банк Восток» здійснюється виплата заробітної плати та сплата податків і зборів боржника. Скаржник вказує, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Виплата заробітної плати працівникам ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. До того ж, накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Щодо скасування постанови про арешт майна боржника від 01.12.2020 року виконавчого провадження №63782912, 29.12.2020 року виконавчого провадження №64016253 та від 01.04.2021 року виконавчого провадження №65012743, скаржник аргументує тим, що приватний виконавець порушив процедуру накладення арешту на майно, а саме наклав арешт на рухоме майне (напіввагони), як зазначає скаржник, що не підлягає державній реєстрації без опису такого майна, як цього вимагає ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

16.04.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" надійшло клопотання вх. ГСОО №10624/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої заявник просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн., понесені у зв`язку з розглядом скарги ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ за вх. № 2-4160/20 від 08.12.2021 року на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. та про скасування постанови від 01.12.2020 року ВП №63782912 про накладення арешту на все майно.

Одночасно, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" надійшло клопотання вх. ГСОО №10621/21 від 16.04.2021 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої заявник просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн., понесені у зв`язку з розглядом скарги ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ за вх. № 2-4169/20 від 10.12.2021 року на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. та про скасування постанови від 01.12.2020 року ВП №63782912 про накладення арешту на кошти боржника.

19.04.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" надійшло клопотання (вх.№10728/21) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої заявник просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн., понесені у зв`язку з розглядом скарги ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ за вх. № 2-499/21 від 13.04.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. та про скасування постанови про оголошення майна боржника в розшук.

В судовому засіданні 19.04.2021 року приватним виконавцем Гамбаль Олександром Євгеновичем долучено до матеріалів справи відзив на скарги на дії та рішення приватного виконавця. В своєму відзиві приватний виконавець зазначає, що не визнає скарги боржника та посилається на те, що винесення ним постанови про арешт майна боржника одразу після відкриття виконавчого провадження є його обов`язком, а не винесення такої постанови могло призвести до порушення прав стягувача на ефективне, повне і своєчасне вчинення виконавчих дій. Також, як стверджує виконавець, в заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувачем було зазначено про необхідність накладення арешту на все майно боржника, тому приватним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження в сумі 572 286,05 грн.

Також приватний виконавець Гамбаль О. Є. вказує, що виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому виконавець зазначає, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та ,в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні від 19.04.2021 року, в зв`язку з необхідністю витребування нових доказів та неможливістю вирішення питання у даному засіданні, з метою повного та об`єктивного розгляду скарг, поданих ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ", враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а також з метою процесуальної економії, суд дійшов висновку про відкладення розгляду скарг та про доцільність об`єднання їх розгляду, з огляду на що, протокольною ухвалою було об`єднано їх розгляд та відкладено на 26.04.2021 року на 14:30 год.

До суду від ТОВ «ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ» 26.04.2021 року надійшов відзив на скарги ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» у виконавчих провадженнях вх. ГСОО №11511/21. В зазначеному відзиві, ТОВ «ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ» вважає скарги відповідача по справі № 916/2100/20 безпідставними. Таке твердження обгрунтовується тим, що ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» не надав доказів оплати вагонів за договорами купівлі-продажу ТОВ «ТЕКРОС» та ТОВ «ВСЛ-ТРАНСГРУП», а також не надав доказів актів приймання-передачі. Також ТОВ «ТРАНСВАГОН КОМПЛЕКТ» зазначає, що скаржником не надано інформацію, станом на теперішній час, балансову залишкову вартість вагонів, які обліковуються ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ». Одночасно, позивач по справі вказує, що рахунки в банках, що належать ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» є поточними рахунками і не мають спеціального статусу, що підтверджує правомірність дій приватного виконавця.

У судовому засіданні від 26.04.2021 року, судом задоволено клопотання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича (вх. №11497/21 від 26.04.2021 року) і протокольною ухвалою відкладено судове засідання на 29.04.2021 року о 15:00.

Приватним виконавем виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. подано до суду заперечення на скаргу щодо дій приватного виконавця вх. ГСОО № 11992/21 від 29.04.2021 року, пояснення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх. ГСОО 11993/21 від 29.04.2021 року та ще одне пояснення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх. ГСОО 11994/21 від 29.04.2021 року.

Заперечення на скаргу щодо дій приватного виконавця вх. ГСОО № 11992/21 від 29.04.2021 року обгрунтовується тим, що твердження скаржника у скарзі на постанову про розшук майна боржника вх. ГСОО №2-499/21 від 13.04.2021 року "Розшук напіввагонів з забороню курсування та постановкою до найближчої вузлової станції проведений у спосіб, не передбачений діючим законодавством, з перевищенням повноважень наданих Законом приватному виконавцю, що призвело до грубого порушення прав боржника щодо належного і відповідального зберігання його майна, що в подальшому призведе/ а може й вже призвело/ до знецінення, руйнування майна боржника", тобто знецінення, руйнування багатотонних металевих вагонів не є можливим, а спосіб розшуку, застосований приватним виконавцем є правомірним заходом.

З приводу відсутнього опису майна в постановах приватного виконавця про арешт майна від 01.12.2020 року, 29.12.2020 року та 01.04.2021 року , зазначено, що арешт майна (коштів) та опис і арешт майна (коштів), передбачені ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» є окремими автономними елементами арешту майна. Арешт на все майно або на окремі речі боржника, передбачений ч.3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» взагалі не вимагає від виконавця проведення опису такого майна. Тому, на думку сторони приватного виконавця, так як було винесено постанову про арешт майна, в рамках ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не зобов`язаний проводити опис майна.

Щодо постанов про арешт коштів боржника від 01.12.2021 року, 29.12.2021 року, 20.01.2021 року та 01.04.2021 року зазначено про те, що рахунки боржника не мають статусу рахунків із спеціальним режимом використання або спеціальним або іншим рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом, тому постанови приватного виконавця про арешт коштів є правомірними.

Крім цього, від ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» надійшла заява вх. ГСОО № 11982/21 від 29.04.2021 року про залучення до участі у справі у якості заінтересованої особи ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» / 03048, місто Київ вул. Ф.Ернста 12, кв.122, код ЄДРПОУ 39211377/, так як скарга в якій оскаржуються дії приватного виконавця стосуються, в тому числі скасування постанови про розшук майна боржника, винесеною в зведеному виконавчому провадженні ЗВП №654016375 , по якому стягувачем в тому числі є ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ».

За результатами розгляду заяви вх. ГСОО № 11982/21 від 29.04.2021 року в судовому засіданні 29.04.2021 року, судом було задоволено вказану заяву та визнано обгрунтованим необхідність залучення до розгляду скарг у якості заінтересованої особи ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ». У зв`язку з необхідністю повідомлення ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» про розгляд вказаних скарг та неможливістю вирішити питання скарг в цьому судовому засіданні, суд дійшов висновку про відкладення розгляду скарг на 12.05.2021 року о 17:30.

11.05.2021 року до суду від ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» надійшов відзив за вх. ГСОО №12630/21, в якому ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» вважає скаргу ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» безпідставною з огляду на те, що в розшук оголошені тільки 13 із 33 вагонів, що не може блокувати господарську діяльність ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» і такі вагони повинні приносити дохід боржнику. Також, на думку ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ», відповідачем по справі не доведено достовірність договорів купівлі-продажу вагонів, адже не було надано відповідних банківських рахунків чи платіжних доручень оплати таких вагонів, не представлено актів-прийому передачі за договорами купівлі-продажу. Щодо скарги на постанови про арешт коштів, ТОВ «ВАГОНТРАНСІНВЕСТ» вказує, що рахунки на які накладено арешт є поточними рахунками та не мають спеціального режиму використання. З вищенаведених підстав заінтересована особа просить суд відмовити ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» в задоволені скарги за вх.№2-499/21 від 13.04.2021 року.

Розглянувши наявні матеріали скарг ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» від 08.12.2020 року вх. ГСОО № 2-4160/20, від 10.12.2020 року вх. ГСОО № 2-4094/20 та 13.04.2021 року вх. ГСОО № 2-499/21, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарг, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, з огляду на таке:

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Щодо скарг на постанови про арешт коштів боржника від 01.12.2020 року виконавчого провадження №63782912, 29.12.2020 року виконавчого провадження №64016253, від 20.01.2021 року виконавчого провадження №64219659 та від 01.04.2021 року виконавчого провадження №65012743, суд зазначає:

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках боржника із спеціальним режимом використання, які визначено у абзаці другому частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 3 статті 52 вказаного Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 59 вказаного Закону, підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

При цьому чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Наведені норми права визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та, в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження жодною банківською установою не було повідомлено виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та не повернуто постанову без виконання.

Разом з тим, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Водночас, як вбачається із матеріалів скарг, боржником не надано доказів звернення з підтверджуючими документами щодо виникнення у нього зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О. Є. та про зняття арешту з відкритого рахунку у ПАТ «Банк Восток», а також доказів відмови приватного виконавця у знятті арешту на такі кошти. Отже відсутні підстави оскарження такої відмови, що виключає можливість надання оцінки діям приватного виконавця як неправомірних.

Правова позиція щодо вказаного порядку викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 та постанові Верховного Суду від 12.04. 2021 у справі № 921/43/17-г/5.

З урахуванням викладеного, з огляду на недоведення відповідачем протилежного, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих приватним виконавцем Гамбаль О.Є. постанов про арешт коштів боржника від 01.12.2020 року ВП №63782912, 29.12.2020 року ВП №64016253, від 20.01.2021 року ВП №64219659 та від 01.04.2021 року ВП №65012743 та про відсутність підстав для задоволення скарг ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» в цій частині.

Щодо скарг на постанови про арешт майна боржника від 01.12.2020 року ВП №63782912, 29.12.2020 року ВП №64016253, від 01.04.2021 року ВП №65012743 та скарги на постанову про розшук майна боржника від 12.03.2021 року ЗВП №64016375, суд зазначає таке:

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Майно, яке підлягає арешту без проведення його опису, зазначено у ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ним є кошти боржника, що знаходяться на рахунках боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника, зазначене в заяві стягувача, право власності або інші майнові права боржника, дані на яке наявні в електронних державних базах даних та реєстрах.

Тобто, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.10.2017 року у справі № 910/1962/16.

Згідно ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Тобто, законодавцем встановлена певна послідовність дій виконавця, а саме накладення арешту на кошти боржника, встановлення можливості такими коштами задовольнити вимоги стягувача та в разі відсутності необхідного обсягу для покриття заборгованості, стягнути інше майно боржника.

Разом з тим, суд не вбачає з матеріалів виконавчого провадження доказів вчинення дій виконавця, направлених на встановлення майнового стану боржника.

Як встановлено під час розгляду справи, приватний виконавець, при винесені своїх постанов, спирався на дані отримані з Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів. Проте АТ «Укрзалізниця» в своїх листах від 29.05.2019 та 21.04.2020 року зазначає, що АТ «Укрзалізниця» веде інформаційні бази та здійснює облік власних вантажних вагонів України, але не визначає право власності на них.

Залізничний транспортний засіб, у відповідності до Закону України «Про залізничний транспорт» - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

П.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад як співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

За положеннями ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч.5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Частиною 9 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", також визначено, що під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Для визначення співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, приватним виконавцем повинно було здійснено оцінку майна боржника, відповідно до положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Виходячи з того, що проведення оцінки майна відсутнє, суд позбавлений можливості об`єктивно визначити співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Також скаржником не доведено реальну (поточну) вартість арештованого майна.

З урахуванням наведених обставин, оскільки арешт на майно боржника, в тому числі рухоме майно (напіввагони), що не підлягає державній реєстрації накладений без проведення опису такого майна, так як чинним законодавством України не передбачено державну реєстрацію залізничних транспортних засобів, що призвело до незаконного уповноваження приватним виконавцем АТ «Українська залізниця» на розшук та утримання залізничних транспортних засобів (напіввагонів), суд доходить висновку про неправомірність дій приватного виконавця при прийнятті постанов про арешт майна боржника від 01.12.2020 року виконавчого провадження № 63782912, 29.12.2020 року виконавчого провадження 64016253, від 01.04.2021 року виконавчого провадження 65012743 та постанови про розшук майна боржника від 12.03.2021 року зведеного виконавчого провадження №64016375 та про необхідність усунення вказаних порушень шляхом скасування наведених постанов.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвагонкомплект" від 16.04.2021 року за вх. №10621/21, від 16.04.2021 року, за вх. №10624/21 та від 19.04.2021 року за вх. №10728/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого:

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як було встановлено судом за результатом розгляду справи №916/2100/20, 30.06.2020р. між ТОВ "Трансвагонкомплект" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Олени Сторожук" укладено договір №30/02 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокатське бюро здійснює представництво та захист інтересів клієнта з приводу надання будь-яких консультацій, підготовки та подання будь-яких заяв, запитів, клопотань, претензій, пояснень, листів, скарг, позовів, відзивів, відповідей на відзив, письмових пояснень, заперечень, апеляційних, касаційних скарг та інших документів, а також особисте представництво клієнта перед будь-якими підприємствами, установами, організаціями, а також державними, правоохоронними, судовими органами, в тому числі Господарському суді Одеської області, а також апеляційній та касаційній інстанції, стосовно досудового врегулювання та судового спору між клієнтом та ТОВ "Авантаж Інспект" з приводу виконання сторонами договору №05402/20 оренди залізничного рухомого складу від 05.02.2020 року.

12.04.2021 між ТОВ "Трансвагонкомплект" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Олени Сторожук" укладено додаткову угоду № 4 до Договору №30/02 про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, відповідно до п.1 якого сторони домовились, що додатковий об`єм правової допомоги та її вартість, який виник у зв`язку із поданням у справі №916/2100/20 ТОВ "Авантаж Інспект" заяви та скарг до Господарського суду Одеської області на стадії виконання судового рішення, регулюється цієї Додатковою угодою №4 від 12.04.2021 року.

Згідно п. 2.2. Додаткової угоди, вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката у судовому засіданні в режимі відео конференції з м. Києва при розгляді пр. розгляді заяви (вх..№ГСОО 2-4165/20) ТОВ "Авантаж Інспект" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - 1500 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) без ПДВ за 1 (одне) судове засідання.

Також, 15.04.2021 року між ТОВ "Трансвагонкомплект" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Олени Сторожук" укладено додаткову угоду № 4 до Договору №30/02 про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, відповідно до п.1 якого сторони домовились, що додатковий об`єм правової допомоги та її вартість, який виник у зв`язку із поданням у справі №916/2100/20 ТОВ "Авантаж Інспект" скарги на постанову приватного виконавця про оголошення майна боржника в розшук до Господарського суду Одеської області на стадії виконання судового рішення, регулюється цієї Додатковою угодою №5 від 15.04.2021 року.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. позивачем надано рахунок №15 від 12.04.2021р., платіжне доручення №1708 від 13.04.2021р. та платіжне доручення №1710 від 15.04. 2021 року.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд зазначає, що відшкодування понесених позивачем адвокатських витрат у зазначеній ним сумі підлягають задоволенню та відшкодуванню пропорційно задоволених скарг ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» та приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. у загальній сумі 4500 грн., з яких 4500 грн. - вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Керуючись ст.ст. 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" за вх.№ГСОО 2-4160/20 від 08.12.2020 року на постанову про арешт майна боржника від 01.12.2020 року по виконавчому провадженню №63782912 - задовольнити.

2. Визнати неправомірною і скасувати постанову про арешт майна боржника від 01.12.2020 року по виконавчому провадженню №63782912, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександром Євгеновичем.

3. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" за вх.№ГСОО 2-4169/20 від 10.12.2020 року на постанову про накладення арешту на кошти боржника від 01.12.2020 року по виконавчому провадженню 63782912 - відмовити.

4. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" за вх.№ГСОО 2-499/21 від 13.04.2021 року - задовольнити частково.

5. Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича щодо оголошення в розшук майна боржника з забороною курсування і постановкою напіввагонів до найближчої вузлової станції на підставі постанови від 12.03.2021 року про розшук майна боржника зведеного виконавчого провадження №64016375;

6. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 12.03.2021 року про розшук майна боржника по зведеному виконавчому провадженню №64016375

7. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 29.12.2020 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню 64016253.

8. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 01.04.2021 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню 65012743.

9. В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" за вх.№ГСОО 2-499/21 від 13.04.2021 року - відмовити.

10. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, БЦ «Меркурій», офіс 901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвагонкомплект" (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв. 122, код ЄДРПОУ 38939486) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2250 /дві тисячі двісті п`ятдесят/ грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв. 122) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2250/дві тисячі двісті п`ятдесят/ грн.

Ухвала набирає законної сили 12.05.21р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.05.2021 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська