№ 9680540, 25.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10217/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Коваленко І.І.

за участю сторін:

від позивача представник - Соловян В.М. (по довіреності)

від відповідача представник - не зявився

від третьої особі представник - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Одеського обласного військового комісаріату за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Кодимського районного військового комісаріату про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1245 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до Кодимського районного військового комісаріату про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1245 грн.

В ході судового розгляду справи був поданий уточнений адміністративний позов та за клопотанням позивача ухвалою суду на місці, що занесена до журналу судового засідання від 23.03.2010 року відповідач був замінений на належного відповідача Одеського обласного військового комісаріату, Кодимський районний військовий комісаріат залучений до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з урахуванням прийнятих позивачем рішень про списання безнадійної заборгованості та донарахованого податку на підставі розрахунку, поданого Кодимським районним військовим комісаріатом, та виставленого податкового повідомлення - рішення № 0000022300/0 від 08.01.2008 року станом на 18.03.2010 року за третьою особою рахується заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1245 грн., яка досі залишається не оплаченою. Під час розгляду справи позивачу стало відомо, що Кодимський районний військовий комісаріат було реформовано з юридичної особи до відокремленого підрозділу Одеського обласного військового комісаріату без права юридичної особи, який є його правонаступником, тому вимоги щодо стягнення заборгованості Кодимського районного військового комісаріату з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1245 грн. предявлені позивачем до Одеського обласного військового комісаріату.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не зявився. Про день, час та місце проведення судового засідання представник відповідача та третьої особи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується розпискою (а.с. 97). Про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представником Кодимського районного військового комісаріату були подані до суду письмові заперечення, відповідно до яких Кодимський районний військовий комісаріат позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України»майно, закріплене за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняється від сплати усіх видів податків, крім того Кодимський районний військовий комісаріат є неприбутковою військовою установою та не є власником вказаного майна, що на думку представника Кодимського районного військового комісаріату, виключає можливість нарахування і сплату вказаного податку. Представник відповідача у попередньому відкритому судовому засіданні підтримав дані письмові заперечення та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у вказаних запереченнях. Також у попередньому судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що Кодимський районний військовий комісаріат було перетворено у структурний підрозділ Одеського обласного військового комісаріату в порядку передбаченому чинним законодавством, тобто з переходом всіх прав та обовязків Кодимського районного військового комісаріату до Одеського обласного військового комісаріату.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991, № 1251-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Стаття 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»встановлює, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Судом встановлено, що Кодимьский районний військовий комісаріат знаходиться на обліку у Балтській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 5).

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості (а.с.37) станом на 01.01.2007 року у третій особі існувала заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 978 грн. 70 коп. Згідно з розрахунком № 3838 від 21.06.2007 року (а.с. 54), поданим Кодимьским районним військовим комісаріатом до податкової служби він мав сплатити податок за рік в сумі 245 грн., проте вказаний податок не був сплачений. Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Тому станом на 14.01.2008 року за третьою особою рахувалась заборгованість із вказаного податку в сумі 1223, 70 грн. = 978 грн. 70 коп. + 245 грн.

Також судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем винесені Кодимьскому районному військовому комісаріату перша та друга податкові вимоги, які були ним отримані (а.с. 52), але не виконані.

Згідно із заявою Кодимського районного військового комісаріату про зняття з обліку (а.с. 98) позивачем була проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Кодимського районного військового комісаріату вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 01.12.2007 року, за результатами якої складено акт від 28.12.2007 року № 218-2300/09964739/9 (а.с. 7-18), яким у пункті 3.3.2. встановлено, що за даними рахунку № 10510001 «основні засоби»на балансі підприємства обліковувалися транспортні засоби, які є обєктами оподаткування відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». В порушення вимог вказаного Закону, Кодимьский районний військовий комісаріат не надав до органів податкової служби розрахунок податку з власників транспортних засобів за 2005 рік та 2006 рік, а на 2007 рік подав з порушенням терміну подання розрахунку та не нарахував податок з власників транспортних засобів за 2005 рік та 2006 рік. У звязку з чим Кодимському районному військовому комісаріату донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005-2006р.р. в сумі 490 грн. Вказаний акт був підписаний з боку Кодимського районного військового комісаріату із зауваженнями. Судом встановлено, що Кодимським районним військовим комісаріатом було надіслано на адресу позивача протест № 2 від 10.01.2008 року на рішення по п. 3.3.2. акту перевірки (а.с. 56), в якому зазначалося, що відсутні підстави для нарахування вказаного податку, до того ж з 31.10.2006 року у звязку з проведенням організаційних заходів, правонаступником Кодимського районного військового комісаріату Одеської області є Одеський обласний військовий комісаріат.

На підставі вказаного акту перевірки Кодимському районному військовому комісаріату виставлене податкове повідомлення рішення № 0000022300/0 від 08.01.2008 року (а.с. 19) за основним платежем в сумі 490 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн., яке було отримано Кодимським районним військовим комісаріатом 15 січня 2008 року. Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення рішення Кодимським районним військовим комісаріатом не оскаржувалось ні в адміністративному, ні судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Тому, сума визначена в податковому повідомленні-рішенні № 0000022300/0 від 08.01.2008 року (а.с. 19), згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року, є узгодженою.

Також судом встановлено, що Кодимьским відділенням Балтської МДПІ було прийнято рішення № 65/24-00/09964739 від 26.05.2008 року (а.с. 20) про списання безнадійного боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 978 грн. 70 коп.

Тому, згідно з даними облікової картки (а.с. 84-88) на час розгляду справи за Кодимським районним військовим комісаріатом рахується заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1245 грн., яка досі залишається не оплаченою.

Відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р. (зі змінами та доповненнями), відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.

Судом встановлено, що Кодимський районний військовий комісаріат було перетворено з юридичної особи до відокремленого підрозділу Одеського обласного військового комісаріату без права юридичної особи, що підтверджено довідкою № 165/08 від 18.03.2008 року (а.с. 66), відповідно до якої датою реєстраційної дії є 18.03.2008 року.

Перетворення Кодимського районного військового комісаріату з юридичної особи до відокремленого підрозділу Одеського обласного військового комісаріату не спростовується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Виходячи із положень ст. 50 КАС України відповідачем за позовом субєкта владних повноважень (яким є позивач) може бути громадянин України, іноземці чи особа без громадянства та юридична особа (яким є відповідач).

Тому, виходячи з викладеного, враховуючи, що Кодимьский районний військовий комісаріат є структурним підрозділом Одеського обласного військового комісаріату суд приходить до висновку, що за даним позовом повинен відповідати саме Одеський обласний військовий комісаріат.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача та третьої особи на ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України»в частині звільнення від сплати усіх видів податків, оскільки вказана стаття передбачає звільнення відповідно до законів з питань оподаткування, в свою чергу порядок нарахування та стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначається Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», який не містить звільнення від оподаткування військових комісаріатів.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-XII встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Спеціальним Законом щодо оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від11.12.1991 р. № 1963-XII.

Посилання представника відповідача та третьої особи на те, що вони не є власниками вказаного майна, що виключає можливість нарахування вказаного податку також не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до акту перевірки за даними рахунку № 10510001 «основні засоби»на балансі комісаріату обліковувалися транспортні засоби. Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Під поняттям, яке вживається у ст. 1 вищевказаного Закону «власні транспорті засоби» розуміються транспорті засоби, які належать на праві власності, або які перебувають у платника податку на праві повного господарського відання, оперативного управління. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представниками сторін у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 1245 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та статей 5,6,7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», статей 1, 4, 5, 6, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», керуючись ст. ст. 2,4, 69,71, 94,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Одеського обласного військового комісаріату за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Кодимського районного військового комісаріату про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1245 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату (код 0840240, юридична адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 35) заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 1245 грн. (одна тисяча двісті сорок п'ять гривень) на розрахунковий рахунок 33210807700251, одержувач УДК в Кодимському районі, код 23215849, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 25 травня 2010 року

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко