Решение № 96755521, 27.04.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/383/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання», Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха

про стягнення вартості електричної енергії

представники:

від позивача - В.В.Безштанько

від відповідача - Л.О.Андреєва, Т.В.Дуля

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») №230 від 12.02.2020 року (вх. №396/20 від 12.02.2020 року) (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (далі - відповідач) про стягнення вартості електричної енергії у сумі 237799,51 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/383/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.03.2020 року.

До суду від відповідача надійшов відзив №307 від 10.03.2020 року (вх. №5476/20 від 12.03.2020) на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 16.03.2020 року (вх. №5694/20 від 16.03.2020) про відкладення розгляду справи.

До суду від відповідача надійшло клопотання №330 від 17.03.2020 року (вх. №5742/20 від 17.03.2020) про призначення комплексної експертизи лічильника.

Представники відповідача у судовому засіданні 17.03.2020 року проти клопотання про відкладення розгляду справи не заперечували.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкладено розгляд справи на 14.04.2020 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 18.03.2020 року (вх. №6605/20 від 26.03.2020 року) та клопотання б/н від 07.04.2020 року (вх. №4269/20 від 08.04.2020 року) про відкладення судового засіданні в зв`язку із встановленням карантину на території України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CОVID-19».

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 14.04.2020 року не з`явився.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 12.05.2020 року.

До суду позивача надійшло клопотання б/н від 08.05.2020 (вх. №8861/20 від 08.05.2020) про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.05.2020 року не заперечував проти поданого клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкладено розгляд справи на 16.06.2020 року.

У судовому засіданні 16.06.2020 представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 16.06.2020 року розгляд справи відкладено на 07.07.2020 року.

До суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про проведення комплексної експертизи лічильника №610 від 22.06.2020 року (вх. №12912/20 від 26.06.2020 року).

До суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 03.07.2020 року (вх. №13694/20 від 06.07.2020 року) та заява про долучення до матеріалів справи доказів б/н від 03.07.2020 року (вх. №13693/20 від 06.07.2020 року).

Ухвалою суду від 07.07.2020 року клопотання відповідача №330 від 17.03.2020 року (вх. №5742/20 від 17.03.2020) про призначення комплексної експертизи лічильника задоволено; призначено у справі №911/383/20 комплексну судову трасологічну та електротехнічну експертизу засобу обліку електричної енергії - лічильника НІК2303 типу АРК1 заводський №0004430, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Матеріали справи №911/383/20 16.07.2020 року скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 03.11.2020 (вх. №25162/20 від 13.11.2020) про зміну найменування позивача з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

До суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулися матеріали справи №911/383/20 та лист №19292/20-46/19293/20-31 від 04.01.2021 року (вх. №79/21 від 21.01.2021 року) про залишення ухвали від 07.07.2020 року про призначення експертизи без виконання, у зв`язку із несплатою вартості експертизи.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року змінено найменування позивача з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі»; поновлено провадження у справі №911/383/20 та призначено судове засідання на 16.02.2021 року.

До суду від відповідача надійшла заява №248 від 12.02.2021 (вх. №3611/21 від 15.02.2021) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23.03.2021 року.

До суду від позивача на виконання вимог ухвали суду електронною поштою надійшли додаткові пояснення б/н від 15.03.2021 року (вх. №6045/21 від 15.03.2021 року).

До суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання №414 від 22.09.2021 року (вх. №6613/21 від 22.03.2021) про компенсацію витрат.

До суду від відповідача електронною поштою надійшли письмові пояснення №409 від 22.03.2021 року (вх. №6612/21 від 22.03.2021 року).

До суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 15.03.2021 року (вх. №6670/21 від 23.03.2021 року).

У судовому засіданні 23.03.2021 року оголошено перерву до 27.04.2021 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2021 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 27.04.2021 року проти позову заперечили та просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 10.11.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ АЕС «КОЕ» Васільківський РЕМ (як електропостачальною організацією) та Київським обласним спеціалізованим психоневрологічним об`єднанням (як споживачем електричної енергії) (в подальшому перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання») укладено договір про постачання електричної енергії (для бюджетних організацій) від 23.03.2004 року №160 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією затвердженими в установленому порядку.

Постачальник електричної енергії зобов`язується виконувати умови цього Договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в межах 1260 кВА приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком 7 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених Додатком 6 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності» (п. 2.1 Договору).

Споживач зобов`язується виконувати умови цього Договору; дотримуватись режиму споживання електричної енергії та потужності згідно з умовами розділу 5 цього Договору; оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами Додатку 2 «Порядок розрахунків» та Додатку 4 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 5 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (п. 2.2 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено відповідальність споживача, зокрема, за сплату постачальнику електричної енергії, розрахованої, виходячи із приєднаної потужності струймоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Згідно п.п. 4.3, 4.4 Договору, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У пункті 9.5 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), врегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері ектроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Господарським кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), у редакціях станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

14.06.2018 року під час перевірки позивачем на об`єкті відповідача за адресою: Київська область, Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8 виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: пошкоджено прилад обліку, а саме цілісність кожуха лічильника, вибито болти кріплення кожуха лічильника, а також на блоці КІ-10.

За даним фактом складено Акт про порушення №К039643 від 14.06.2018 року у присутності представника споживача Бабченка О.П. , в якому останній виклав свої зауваження. В Акті про порушення №К041513 від 23.09.2019 року зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти 8, 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ.

Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Відповідач був повідомлений про проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року на 26.06.2018 року за адресою: м. Вишневе, вул. Небесної Сотні, 82, каб. 2, що підтверджується підписом представника відповідача Бабченка О.П. в Акті про порушення.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2018 року відбулось засідання комісії по розгляду акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення, на якому був присутній представник відповідача та який висловив незгоду з виявленими порушеннями. Так, за наслідками розгляду Акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення, яке оформлено протоколом №214 від 26.06.2018 року, комісією прийнято рішенням направити прилад обліку на експертне дослідження.

Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження, зробленого Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №36/19-25 від 27.06.2019 року, встановлено пошкодження електролічильника НІК 2303 АРК1 з заводським №0004430 та відсутність складових частин на платі лічильника, а також факт несанкціонованого зняття та перенавішування пломб.

Враховуючи висновки експертизи, 30.07.2019 року проведено повторне засідання комісії по розгляду Акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення. Так, за наслідками розгляду Акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення, яке оформлено протоколом №084 від 30.07.2019 року, комісією прийнято рішенням, що Акт підлягає розрахунку згідно пп. 8 п.5.5.5, п. 8.2.4. Представник споживача, присутній на засіданні комісії по розгляду Акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення, відмовився від підписання протоколу №084 від 30.07.2019 року.

Згідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику", діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

Відповідно до п.п. 6 ч. З ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулятор, окрім методик, здійснює затвердження і інших нормативних актів, зокрема правил, порядків та умов, визначених цим Законом.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1525 від 18.07.2019 року «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією втратила чинність.

Відтак, позивач вказує, що розрахунок по Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року проводився відповідно до вимог п. 8.4 ПРРЕЕ.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідно до розрахунку відповідачу за період порушення з 14.12.2017 по 14.06.2018 нараховано обсяг електричної енергії 522648кВт/г. (183 робочих дні; потужність визначена по найменшій пропускній потужності комутаційного апарату, встановленого згідно договору - 238 кВт) та у відповідності до п. 8.4.9 ПРРЕЕ сума зменшена на величину сплаченої споживачем електричної енергії за обсяг 457483кВт/год та згідно розрахунку обсяг недоврахованої електричної енергії, що підлягає оплаті відповідачем складає 237799,51 грн.

При цьому, суд зазначає, що вказаний розрахунок величини вартості недоврахованої електричної енергії позивачем до матеріалів справи не додано. Доказів надіслання відповідачу розрахунку величини вартості недоврахованої електричної енергії позивачем також до матеріалів справи не додано.

Так, згідно п. 10 протоколу №084 від 30.07.2019 року по розгляду Акту №К039643 від 14.06.2018 року про порушення, протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недовраховоної електроенергії та/або збитків надіслано поштою споживачу 30.07.2019 року. Зазначене підтверджуєтья листом №774 від 30.07.2019 року, фіскальним чеком від 06.08.2019 та рекомендованим повідомленням про вручення.

Позивачем листом №965 від 25.09.2019 року на адресу відповідача надіслано повідомлення про оплату від 17.09.2019 року по Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року та рахунок за експертизу, що підтверджується фіскальним чеком від 04.10.2019 року та рекомендованим повідомленням про вручення.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що його не було повідомлено про засідання комісії по розгляду Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року, яке відбулось 30.07.2019 року. Відповідач не отримував від позивача розрахунок величини обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії та розрахункового документу для оплати недоврахованої електроенергії. Відповідач не погоджується з проведеною Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз трасологічною експертизою, вважає що на досліджуваних пломбах відсутні механічні пошкодження та цілісність кожуха лічильника, а болти не вибиті. Натомість, в абз.6 п. 1 вказаного експертного висновку зазначено, що вирішення питання на якому етапі внесено зазначені зміни та чи впливають вони на роботу лічильника належить до компетенції електротехнічної експертизи, яку не було проведено. На думку відповідача, висновки експертизи є суперечливими та не доводять встановлені позивачем обставини під час перевірки порушення, наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань не підтверджується належними та допустимими доказами. Проведеною експертизою лічильника не встановлено, що наявні пошкодження можуть призвести до зниження показників спожитої електричної енергії, а тому, відсутні підстави для нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Відповідачем також зазначено, що матеріали справи не містять Акту про пломбування спірних пломб та передачу їх на відповідальне зберігання споживачу електричної енергії.

Крім того, відповідачем повідомлено, що ним подано скаргу №1703-1705 від 23.12.2019 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання недійсним Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року та протоколу №084 від 30.07.2019 року по розгляду Акту про порушення №К039643 від 14.06.2018 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами пояснення та докази судом встановлено наступне.

Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Статтею 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин згідно ч. 1 ст. 218 ГКУкраїни є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ, відповідача зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Згідно п. 5.1.1 ПРРЕЕ, позивач має право, зокрема: складати акти про невідповідність дій бездіяльності і споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, засіб обліку електричної енергії НІК 2303 АРК1 із заводським номером №0004430, що перевірявся, встановлено споживачу на підставі завдання від 30.12.2010 №UW900899529. Вказаний засіб обліку перевірено та опломбовано №5188156 та №5188121.

Таким чином, суд зазначає, що на момент спірної перевірки 14.06.2018 року відсутній Акт про пломбування та передачу на відповідальне зберігання пломб, про пошкодження яких зазначається позивачем.

Стосовно обставин опломбування спірного приладу обліку суд зазначає, що саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» має довести обставини, на які посилається, зокрема, передачу таких пломб, відсутність яких стала підставою для складання акту про порушення, на відповідальне зберігання Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання».

Проаналізувавши п.п. 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, суд дійшов висновку, що пломби та місце їх встановлення, факт установлення індикаторів мають бути зазначені в акті про пломбування, який підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку. Споживачі електричної енергії відповідають за цілісність тільки тих пломб (індикаторів), що передано їм на збереження згідно з актом. Позивачем зазначеного висновку не спростовано.

В матеріалах справи відсутній акт про пломбування, як самого приладу обліку, так і пломб, які встановлено та передано на зберігання відповідачу, іншого відповідачем не доведено.

В той же час, завдання на перевірку від 30.12.2010 №UW900899529 не може бути доказом, що підтверджує факт належного пломбування та передачі на збереження пломб у розумінні вимог ПРРЕЕ. Матеріали справи не містять посилань на беззаперечний факт передачі досліджуваних пломб та лічильника на відповідальне зберігання відповідачу.

За таких обставин, за висновками суду, встановлені спірні пломби відповідачу на зберігання не передавались, що виключає можливість застосування до відповідача оперативно-господарської санкції за порушення цілісності таких пломб. Факт порушення споживачем ПРРЕЕ є недоведеним, оскільки, в силу вимог ст.ст. 74-77 ГПК України, його вина щодо механічних пошкоджень пломб та повторного їх перенавішування не підтверджено належними доказами у справі, оскільки матеріали справи не містять доказів пломбування приладів обліку №5188156 та №5188121 та передачі їх на зберігання споживачу, інших доказів на підтвердження прийняття відповідачем на зберігання пломб, встановлених на розрахункових засобах електричної енергії, суду не надано.

Також, судом встановлено, що позивачем розраховано величину обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562. Однак, суд зазначає, що вказана Методика втратила чинність 27.07.2019 року, а тому, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії слід здійснювати відповідно до глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ.

В матеріалах справи наявний лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №6419/20/7-20 від 22.06.2020 року за результатами розгляду скарги Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 23.12.2019 року №1703, яка є заявою, відповідно до Правил розгляду звернень споживачів щодо дій субєктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених постановою НКРЕКП від 02.07.2019 року №1333. Вказаним листом НКРЕКП встановлено наступне.

Згідно з копією розрахунку по Акту розрахунок виконано за період з 14.12.2017 по 14.06.2018 за Формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (далі - Методика). Сума нарахувань становить 237799,51 грн.

НКРЕКП зазначає, що Методика втратила чинність 27.07.2019 року, тому нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії слід здійснювати відповідно до глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

НКРЕКП звертає увагу ПрАТ «Київобленерго», що у наданих матеріалах відсутній акт про пломбування, який підтверджує передачу на збереження споживачу засобу обліку НІК2303АРК1 №0004430 та пломби №5188156 та №5188121. При цьому, завдання на перевірку від 30.12.2010 року не є документом, який підтверджує передачу на збереження засобу обліку НІК2303АРК1 №0004430 та пломб №5188156 та №5188121. Слід також зазначити, що у завданні на перевірку від 30.12.2010 року зазначена адреса: «Коцюбинського 51, Глеваха», тоді як Акт складено за адресою: вул. Вокзальна, 8, смт. Глеваха.

Крім того, Житомирським відділенням Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз не надано однозначного висновку, що виявлені в середині лічильника зміни здійснені споживачем та впливають на роботу лічильника.

Також, у вищезазначеному листі вказано, що у ПрАТ «Київобленерго» відсутні підстави для здійснення нарахувань, тому ПрАТ «Київобленерго» має скасувати нарахування, здійснені на підставі Акта, про що протягом двох тижнів повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи додано Акт НКРЕКП від 14.12.2020 року №656 складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Згідно вказаного Акту, комісією було досліджено висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження від 27.06.2019 року №36/19-25, при цьому зазначено, що Комісії з проведення перевірки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не надано документального підтвердження проведення електротехнічної експертизи засобу обліку НІК2303АРК1 заводський №0004430. Також, Комісії з проведення перевірки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не надано акт про пломбування, складений в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або інший документ, який підтверджує факт пломбування і передачі на збереження засобу обліку НІК2303АРК1 заводський № 0004430 та пломб № 5188156, № 5188121.

Перевіркою встановлено, що Методика втратила чинність 27.07.2019 року, тому нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії слід здійснювати відповідно до глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 8.4.2. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальноїтехніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Комісія з проведення перевірки зазначає, що Житомирським відділенням Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз не надано однозначного висновку, що виявлені в середині зміни здійснені споживачем та впливають на роботу лічильника, також у ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відсутні підстави для здійснення нарахувань у зв`язку з відсутністю акта про пломбування складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб та встановленого факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, що свідчить про порушення ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»: пп. 1 п. 8.4.2. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ в частині визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал за відсутності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за відсутності підтвердженого в установленому законодавством порядку факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2872 накладено штраф на ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання накладено штраф та зобов`язано ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" привести свої дії стосовно НКП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» у відповідність до вимог ПРРЕЕ шляхом скасування нарахованого за Актом про порушення від 14.06.2018 року №К039643 обсягу вартості та вартості необлікованої електричної енергії, про що у строк до 15.02.2021 року повідомити НКРЕПК та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.

Крім того, в обґрунтуванні до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» зазначено, що згідно з наданими ліцензіатом поясненнями та запереченнями до Акту перевірки листом від 17.12.2020 року №06/100/11163, щодо звернення КНП КОР «ОБЛАСНЕ ПСИХІАТРИЧНО-НАРКОЛОГІЧНЕ МЕДИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ» Ліцензіат вказує на наявність документа, яким підтверджено факт встановлення споживачу засобу обліку типу НІК 2303 АРК1 з заводським номером 0004430, опломбування його пломбами №5188156 та №5188121, а також передачу їх на відповідальне збереження споживачу, а саме - завдання на перевірку від 30.12.2010 №UW209000899529. Проте, Департамент ліцензійного контролю, проаналізувавши завдання на перевірку від 30.12.2010 №UW209000899529, яке надано Ліцензіатом комісії з перевірки, та яке є додатком до Акту позапланової виїзної перевірки, встановив, що у ньому відсутній підпис споживача, який би підтверджував факт встановлення електролічильника, його опломбування, а також прийняття на відповідальне зберігання.

Позивачем повідомлено суду, що вказаний Акт НКРЕКП від 14.12.2020 року №656, складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не оскаржено до суду.

При цьому, позивачем зазначено, що відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Відповідно до п. 4.35 ПРРЕЕ, спірні питання, які виникають між відповідними учасниками роздрібного ринку щодо проведення розрахунків за електричну енергію, надані послуги оператора системи чи постачальника послуг комерційного обліку, вирішуються сторонами укладених договорів в установленому законодавством порядку, у тому числі шляхом переговорів або в судовому порядку.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до статті 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншим органами чи посадовими особами не допускається.

Суд зазначає, згідно Указу Президента України від 27 серпня 2014 р. №694/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг що утворена та функціонує на виконання Закону України «Про природні монополії», «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».

У своїй діяльності НКРЕКП керується, окрім іншого, Положенням «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 року №715/2014 (далі - Положення).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням (п.п. 1, 2 Положення).

Згідно п. 6 Положення, для забезпечення виконання своїх завдань і функцій, НКРЕКП має право, зокрема, приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій; приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.

Згідно ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також, невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

За результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про: 1) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері; 2) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов; 3) накладення штрафу на суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку; 4) припинення розгляду звернення заявника. Рішення Регулятора надається суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом надсилання або вручення під розписку. Рішення, прийняте Регулятором у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання учасниками спору і може бути оскаржене в суді (ч. 5 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Згідно п. 5 ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Рішення, прийняте Регулятором у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання учасниками спору і може бути оскаржене в суді.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, НКРЕКП може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», регулятор має право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення; накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов`язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії (п. 14 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно п.п. 1.4, 6.1, 6.3 Порядку розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринків електричної енергії та природного газу, НКРЕКП проводить розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринків електричної енергії та природного газу (далі - розслідування) для забезпечення належного функціонування ринків та сприяння ефективній конкуренції на ринках відповідно до законодавства. Рішення НКРЕКП приймається на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до Регламенту після закінчення строку для надання заперечень до погодженого висновку про результати розслідування. Рішення НКРЕКП за результатами розслідування може бути оскаржено до суду в порядку, установленому законом.

Порядок прийняття рішення НКРЕКП визначено Правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, які затверджено Постановою НКРЕКП від 02.07.2019 №1333 (далі - Правила №1333).

Відповідно до п.7.1 Правил №1333, за результатами розгляду скарги НКРЕКП приймає рішення про: припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері; припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов; накладення штрафу на суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку; припинення розгляду звернення заявника.

Згідно п.7.2. Правил №1333, Рішення НКРЕКП приймається на засіданні, яке проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133.

Відповідно до п.7.3. Правил №1333, Рішення НКРЕКП, прийняте відповідно до цих Правил, є обов`язковим до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Зазначене рішення може бути оскаржене в суді.

Однак, Постанова НКРЕКП №2872 від 30.12.2020 року позивачем у судовому порядку не оскаржена.

Згідно рішення НКРЕКП №6419/20/7-20 від 22.06.2020 року за результатами розгляду скарги відповідача зазначено, що ПрАТ «КИІВОБЛЕНЕРГО» (ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») має скасувати нарахування, здійсненні на підставі Акта про порушення №К039643 від 14.06.2018 року, про що протягом двох тижнів повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м.Києві та Київській області.

Так, згідно п. 2 постанови НКРЕКП №2872 від 30.12.2020 року визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у строк до 01.02.2021 року привести свої дії стосовно КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» у відповідність до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом скасування нарахованого за Актом про порушення від 14.06.2018 року №К039643 обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, про що у строк до 15.02.2021 року повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київської області з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.

Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги відповідача НКРЕКП встановлено порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема, відсутність підстав для здійснення нарахувань згідно Акту про порушення №К039643 від 14.06.2016 року, про що винесено відповідне рішення №6419/20/7-20 та постанову №6419/20/7-20 від 22.06.2020 року, які не оскаржено позивачем в судовому порядку.

Суд також зазначає, що окрім іншого, визначальним у даному спорі є доведеність факту вчинення споживачем дій, які були спрямовані та призвели до зміни показів обліку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі №904/3079/18.

Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження №36/19-25 від 27.06.2019 року, лічильник НІК 2303 типу АРК1 № 0004430 має порушення цілісності та пошкодження корпуса у вигляді руйнування стійок кріплення кожуха внаслідок механічного впливу інструментом для вбивання на гвинти з тильного боку лічильника. При знятті клемної кришки зазначені пошкодження відкривали доступ до внутрішньої частини лічильника. На електронній платі лічильника відсутній діод (стабілітрон) УП 42 та конденесатор СІ. На лицевій стороні плати між опорами Ю1 та Ю2 впаяний додатковий опір. У місці виходу контактів конденсатор С7, над місцем позначення VD 42, виконана перемичка. При цьому, експертом зазначено, що вирішення питання, на якому етапі внесені зазначені зміни (заводські, ремонтні тощо) та чи впливають вони на роботу лічильника належить до компетенції електротехнічної експертизи.

Так, НКРЕКП у своєму рішенні №6419/20/7-20 від 22.06.2020 року зазначено, що Житомирським відділенням Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз не надано однозначного висновку, що виявлені в середині лічильника зміни здійснені споживачем та впливають на роботу лічильника. При цьому, документального підтвердження проведення електротехнічної експертизи засобу обліку НІК2303АРК1 заводський №0004430 відповідачем ані до НКРЕКП ані до матеріалів справи не надано.

Стосовно поданого відповідачем клопотання №414 від 22.03.2021 року (вх. №6613/21 від 22.03.2021 року) про компенсацію витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду, витрат на проїзд та за відрив від звичайних занять у розмірі 9287,94 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд наголошує, що відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року №155, якою внесено зміни до постанови №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено можливість компенсації витрат за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв`язку з явкою до суду лише у цивільних та адміністративних справах за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення. Також, порядок компенсації за відрив від звичайних занять передбачено нормами ЦПК України.

Натомість, компенсація витрат у господарському процесі передбачена щодо витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, що зазначено у ст. 128 ГПК України, та не розповсюджується на дії, вчинені відповідачем для захисту своїх прав та інтересів. Тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість покладення на позивача компенсації за відрив від звичайних занять відповідача.

При цьому, відповідачу необхідно враховувати, що явка до суду є поважною причиною відсутності на роботі і заробітна плата на цей час за працівником зберігається. Ці витрати лягають на роботодавця і йому не відшкодовуються. Тому, якщо сторона є найманим працівником, компенсацію втраченого заробітку вона вимагати не може, оскільки заробіток не втрачено. Право на одержання компенсації за втрачений заробіток мають самозайняті особи (письменники, артисти, художники, лектори, лікарі, адвокати, приватні нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори, тощо) та підприємці, які забезпечують себе роботою, а отже, і заробітком самостійно. Якщо сторона, на користь якої постановлено рішення не працює і не має самостійного доходу, вона має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Однак, в даному випадку юрисконсульт Л.О.Андреєва займає посаду юрисконсульта, а водії С.Г.Ташута, В.О.Гаврук, Л.Г.Терещенко є працівниками на підприємстві відповідача та є зайнятими особами, а тому, не мають права одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.

Також, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено витрати на проїзд та пальне, оскільки, до матеріалів справи додано лише копії подорожніх листів, однак, відсутні докази оплати таких листів та квитанції про оплату пального. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для розподілу витрат на проїзд, у тому числі на паливо, між сторонами.

Усі інші твердження та заперечення учасників справи не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, ЄДРПОУ 23243188) до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (08631, Київська область, Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8, код ЄДРПОУ 01994793) про стягнення 237799,51 грн. вартості не облікованої електричної енергії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.05.2021 року.

Суддя Д.Г. Заєць