№ 9671641, 12.05.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 р. Справа № 2-а-1526/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Колодійчук Олександр Вікторович

за участю представників сторін:

позивача : Мельник Т.І., Данилюка В.М. - представників за довіреностями

відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представника за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про: стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 12942,10 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1392,92 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що відповідач не зареєстрований в Фонді соціального захисту інвалідів та не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не забезпечив встановленого нормативу двох робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції в розмірі 12942,10 гривень та пені в розмірі 1392,92 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення від 21.04.10 року, окремо суду пояснивши, що дії позивача є протиправними, оскільки під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 був відсутній та не мав можливості оскаржити та дати пояснення з приводу виявлених під час перевірки порушень. Крім того, з жодними документами які б підтверджували факт проведення перевірки його ознайомлено не було

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, як роботодавець, що використовує найману працю, зобовязаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав мало захищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не зареєстрований у відділенні Фонду, як це передбачено Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та не подавав Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ.

Відділенням Фонду в строк з 14.09.2009 року по 16.09.2009 року призначено планова виїзну перевірку відповідача за 2008 рік щодо виконання ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності в Україні", проте у звязку з відсутністю ФОП ОСОБА_3 та необхідних документів дана перевірка так і не була проведена.

У звязку з неможливістю позивача встановити виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача, відділення Фонду звернулось з запитом до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці про надання інформації про середньооблікову чисельність штатних працівників у 2008 році, в тому числі інвалідів. На поданий запит центр зайнятості надав відповідь в якій значилось, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 38 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність 0 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2 осіб.

В судовому засіданні було досліджено лист № 02-32/3795 від 08.10.2009 року Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (а.с.6), згідно якого ФОП ОСОБА_3 звіт (інформацію) за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2008 році не подавав.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інваліда, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону № 875, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Законом № 875 передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Інструкцією щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач становила 12942,10 гривень.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, п.п. 3.4 п. 3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Водночас, оскільки відповідачем було порушено терміни сплати санкцій, то позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1392,92 грн., відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Отже, в даному випадку відповідач - ФОП ОСОБА_3 не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив решту адміністративно-господарських санкцій в розмірі 12942,10 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 1392,92 гривень.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно зясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Вінницького відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ВФ "Укрексімбанк", МФО 302429) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держбюджет м. Вінниці р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000 "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") 12942,10 грн. (дванадцять тисяч девятьсот сорок дві гривні десять копійок) адміністративно-господарських санкцій та 1392,92 грн. (одну тисячу триста девяносто дві гривні девяносто дві копійки) пені.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 17.05.10

СуддяАльчук Максим Петрович

12.05.2010