Решение № 96671237, 30.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Справа № 160/4685/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.03.2021 року № 63866102, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.03.2021 року № 63866102, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду у справі № 160/9984/20 в строк, встановлений державним виконавцем, з огляду на її передчасність, винесення без врахування обставин справи та з порушенням вимог ст.ст. 74, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що рішення суду від 25.09.2020 року у справі № 160/9984/20 виконано у повному обсязі, отже на думку позивача, підстави для застосування штрафу відсутні, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 30.04.2021 року з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України. Вказаною ухвалою суду зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в строк до 28.04.2021 року надати належним чином завірену копію виконавчого провадження № 63866102 та докази невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення суду без поважних причин.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач у строк встановлений ухвалою суду від 20.04.2021 року витребувані документи до суду не надав та правом на надання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/9984/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи: з 24 червня 1992 року по 03 листопада 1997 року на посадах «підземного гірничого робочого но ремонту горних виробок з повним робочим днем під землею» та «прохідника підземного з повним робочим днем під землею» в Шахті «Шахтарська-Глибока» Шахтоуправління Шахтарськвугілля»; з 12 листопада 1997 року по 02 серпня 1998 року на посаді «Прохідника з повним робочим днем в шахті» в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Постниківська» ДХК «Шахгарськантрацит»; з 10 серпня 1998 року по 13 вересня 2000 року на посаді «Прохідника з повним робочим днем під землею» в Шахті «Шахтарська-Глибока»; з 20 квітня 2001 року по 31 грудня 2002 року на посаді «Прохідника з повним робочим днем під землею» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс».

На виконання даного рішення судом першої інстанції було видано виконавчий лист №160/9984/20 від 04.12.2020 року.

На підставі виконавчого листа №160/9984/20 від 04.12.2020 року, який видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження №63866102.

03.03.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Биковим Артемом Вячеславовичем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Позивач, не погодившись із постановою про накладення штрафу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З приведених норм чинного законодавства вбачається, що державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника лише при умові невиконання ним рішення без поважних причин.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 25.01.2021 року виконано вимоги виконавчого листа №160/9984/20 від 04.12.2020 року.

Так, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі № 160/9984/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 25.01.2021 року повторно розглянута заява ОСОБА_2 від 21.07.2020 року та призначена пенсія відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням періодів роботи: з 24.06.1992 року по 03.11.1997 року; з 12.11.1997 року по 02.08.1998 року; з 10.08.1998 року по 13.09.2000 року; з 20.04.2001 року по 31.12.2002 року.

З аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області фактично виконано вимоги виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/9984/20 від 04.12.2020 року, а саме 25.01.2021 року повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 21.07.2020 року та призначено пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням періодів роботи: з 24.06.1992 року по 03.11.1997 року; з 12.11.1997 року по 02.08.1998 року; з 10.08.1998 року по 13.09.2000 року; з 20.04.2001 року по 31.12.2002 року.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №160/9984/20.

Проте, вказані обставини не були враховані головним державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що позивачем в повному обсязі виконано вимоги виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/9984/20 від 04.12.2020 року, накладення штрафу згідно статті 63, 75 Закону № 1404-VIII, за невиконання боржником судового рішення без поважних причин, зважаючи на добросовісність дій позивача, є безпідставним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин, винесена у виконавчому провадженні № 63866102, є необґрунтованою та такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 72-77, 241-246, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.03.2021 року № 63866102, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна