Постановление суда № 96668295, 29.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"29" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/630/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Коган Германа Наумовича (вх. №2-603/21 від 29.04.2021р.) про вжиття заходів забезпечення позову, подану по справі, -

за позовом: фізичної особи-підприємця Когана Германа Наумовича

до відповідачів: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради

про визнання одностороннього правочину недійсним та скасування наказу.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області у складі судді Бездолі Д.О. знаходиться справа №916/630/21 за позовом фізичної особи-підприємця Коган Германа Наумовича (далі по тексту – ФОП Коган Г.Н.) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання недійсним вчиненого Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради правочину про дострокове одностороннє розірвання договору №ТС-218/19 від 14.03.2019р.; про скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 23.03.2021 №01-08/221 “Про анулювання паспорту прив`язки групи стаціонарних тимчасових споруд від 12.03.2019р. №01-08/221, за адресою: вул. Каманіна, 2/1, м. Одеса, заявник ФОП Коган Г.Н.”.

В обґрунтування заявленого позову ФОП Коган Г.Н. посилається на недотримання Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вимог закону в частині дотримання порядку повідомлення позивача про розірвання договору №ТС-218/19 від 14.03.2019р. в односторонньому порядку. Крім того, позивачем було наголошено про наявність підстав для скасування наказу, який був прийнятий Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради у зв`язку з відмовою Управління від договору.

Ухвалою суду від 15.03.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.04.2021р. до господарського суду від ФОП Коган Г.Н. надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та будь-яким третім особам проводити дії та вчиняти заходи, направлені на демонтаж тимчасової споруди за адресою м. Одеса, вул. Каманіна, 2/1, найменування суб`єкта господарювання ФОП Коган Г.Н., які встановлені на підставі паспорту прив`язки від 12.03.2019р., реєстраційний номер №01-08/221, до набранням законної сили рішення по справі № 916/630/21.

В обґрунтування поданої заяви ФОП Коган Г.Н. було наголошено, що 28.04.2021р. позивачу стало відомо про наявність вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів №11516 від 27.04.2021р., якою позивача було повідомлено про прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення № 147 від 22.04.2021р. „Про демонтаж тимчасових споруд”, а також про наявність у позивача обов`язку демонтувати тимчасову споруду за адресою: м. Одеса, вул. Каманіна, 2/1 у строк з 27.04.2021р. по 29.04.2021р. Управлінням також було попереджено, що у випадку невиконання демонтажу споруди остання буде демонтована за рахунок міського бюджету з наступним відшкодуванням суб`єктом господарювання видатків на демонтаж, евакуацію та охорону на штрафному майданчику.

Слід зазначити, що по тексту поданої до суду заяви ФОП Коган Г.Н. було вказано, що вимога Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів №11516 від 27.04.2021р. йому не вручалась, а була залишена за місцем розташування тимчасової споруди, про наявність якої позивачу стало відомо від третіх осіб. Посилаючись на викладені обставини ФОП Коган Г.Н. зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та будь-яким третім особам вчиняти дії, направлені на демонтаж тимчасової споруди може ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також порушить баланс сторін у спорі. Крім того, позивачем було зазначено, що у зв`язку з перебуванням на розгляді суду даного спору вимога Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів щодо демонтажу даних тимчасових споруд є передчасною, виконання якої унеможливить ефективний захист порушеного права користування ФОП Коган Г.Н.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу заява ФОП Коган Г.Н. про вжиття заходів забезпечення позову була передана на розгляд судді Желєзної С.П.

Розглянувши заяву ФОП Коган Г.Н. про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2019р. Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано ФОП Когану Г.Н. паспорт прив`язки щодо групи стаціонарних тимчасових споруд (заміна існуючої) - два зблокованих павільйони, загальною площею твердого покриття – 60,00 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Каманіна, 2/1.

В подальшому, 14.03.2019р. між Управлінням та ФОП Коган Г.Н. було укладено договір про право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

23.02.2021р. Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано наказом №01-08/221 “Про анулювання паспорту прив`язки групи стаціонарних тимчасових споруд від 12.03.2019р. №01-08/221, за адресою: вул. Каманіна, 2/1, м. Одеса, виданий ФОП Коган Г.Н.” на підставі розділу 9 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, які затверджені рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013р.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, слід наголосити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Слід зазначити, що предметом заявлених ФОП Коган Г.Н. позовних вимог у даній справі є вимоги про визнання недійсним вчиненого Управлінням правочину про дострокове одностороннє розірвання договору №ТС-218/19 від 14.03.2019р. та скасування наказу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-08/221 від 23.03.2021р.

22.04.2021р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення „Про демонтаж тимчасових споруд” № 147, відповідно до якого Управлінню було доручено вжити заходів з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліком (додається), у 5-денний термін з дати набрання чинності цим рішенням надати приписи суб`єктам господарювання щодо проведення ними демонтажу тимчасових споруд власними силами за власний рахунок, у разі непроведення своєчасного демонтажу суб`єктами господарювання демонтувати відповідні тимчасові споруди за рахунок міського бюджету з наступним відшкодуванням суб`єктами господарювання видатків на демонтаж, евакуацію та охорону на штрафному майданчику.

27.04.2021р. Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів було складено вимогу №11516, якою позивача було повідомлено про прийняте виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення № 147 від 22.04.2021р., а також про наявність у позивача обов`язку демонтувати тимчасову споруду.

Відповідно до ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997р. акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов`язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

З огляду на викладене господарський суд зазначає, що вимога Управління №11516 від 27.04.2021р. була пред`явлена на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 147 від 22.04.2021р., яке не є предметом спору по даній справі. Слід зазначити, що виконавчий комітет Одеської міської ради не є учасником даного судового процесу. Таким чином, вжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову в межах саме даної справи з урахуванням предмету заявленого позову про визнання одностороннього правочину недійсним та скасування наказу, дозволяє суду дійти висновку про недоведеність ФОП Коган Г.Н. взаємозв`язку між обраним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи недоведеність ФОП Коган Г.Н. існування зв`язку між обраними заходами забезпечення позову у вигляді заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та будь-яким третім особам проводити дії та вчиняти заходи, направлені на демонтаж тимчасової споруди та предметом заявленого позову, що свідчить про відсутність передбачених процесуальних законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Коган Герману Наумовичу у задоволенні заяви (вх. №2-603/21 від 29.04.2021р.) про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 29.04.2021р. та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя С.П. Желєзна