Решение № 96519734, 22.04.2021, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/215/21

Провадження № 2/595/163/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021

м.Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі : головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі: Ковалівському Б.В.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Бучачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третіх осіб Золотниківської сільської ради, Служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та третіх осіб Золотниківської сільської ради, Служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, і просить суд надати дозвіл на виїзд з України за кордон- до Італійської Республіки, в період з 01 липня 2021 року по 01.07.2022 року неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в неї з відповідачем по справі народилася дитина ОСОБА_3 . В шлюбі вони не перебували та не перебувають. Вона має можливість забезпечити відпочинок своєму сину в Італійській Республіці, а також вирішити питання щодо влаштування дитини на навчання до освітніх закладів у цій країні. Для цього їй необхідно письмова, нотаріально завірена згода батька дитини, проте місце перебування відповідача їй не відоме. На даний час відповідач перебуває у розшуку Бучацьким ВП ГУНП в Тернопільській області як особа, яка переховується від органів досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Позивачка згідно позовної заяви просить суд розглядати справу у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи в суді, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт із відміткою «Судова повістка» із вказаним «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник третьої особи Золотниківської сільської ради в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності. Позов визнає.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теребовлянського районного управління юстиції у Тернопільській області, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками його записані сторони по справі.

В силу вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із вимогами ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності до вимог ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України. Положення ст.6 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.17, 31 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, визначають право дитини на відпочинок та охорону здоров`я. Вимоги статті 10 Конвенції про права дитини, передбачають право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

Відповідно до вимог ст. 3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В силу вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із вимогами ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності до вимог ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України.

Положення ст.6 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.17, 31 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, визначають право дитини на відпочинок та охорону здоров`я. Вимоги статті 10 Конвенції про права дитини, передбачають право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

Відповідно до вимог ст.3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно п.4 Правил перетину державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Статтею 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (надалі Правил), визначено, що виїзд за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.

У підп.1 п.4 Правил вказано, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

Підпунктом 1 частини 1 Правил передбачено, що у згоді другого з батьків слід зазначати конкретну державу прямування.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди батька ОСОБА_2 - в період з 01 липня 2021 року по 01.07.2022 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,280-282 ЦПК України, ст.313 ЦК України, ст.ст.3,10 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року, ст.16 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.7,150,155 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Надати дозвіл на виїзд з України за кордон - до Республіка Італія, в період з 01 липня 2021 року по 01.07.2022 року неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі матері ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , без супроводу батька ОСОБА_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути переглянуте Бучацьким районним судом. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. О. Содомора