Постановление суда № 96468169, 26.03.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1443/21

Провадження №1-кс/265/576/21

УХВАЛА

26 березня 2021 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Вайновський А.М., за участі секретаря судових засідань Гавшиної А.С. розглянувши заяву про самовідвід судді Міхєєвої І.М. в кримінальному провадженні №12020050770000189 від 22.01.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 та ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу розподілу справ автоматизованою системою документообігу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 22 березня 2021 року кримінальне провадження №12020050770000189 від 22.01.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 та ч.4 ст.190 КК України визначено для розгляду головуючому судді Міхєєвій І.М.

23 березня 2021 року від судді Міхєєвої І.М. на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України надійшла заява про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумніви в її неупередженості. Такими обставинами суддею зазначена наявність дружніх стосунків з приватним нотаріусом Чекідою О.А. яким, згідно матеріалів кримінального провадження були нотаріально посвідчені довіреності, використані обвинуваченим ОСОБА_1 в своїй злочинній діяльності. Вказана обставина, на думку судді є обґрунтованою підставою, яка може викликати сумніви в її неупередженості у сторін кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Лещенко О.В., потерпілі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вирішення заяви про відвід залишили на розсуд суду. Інші, належним чином повідомлені учасники кримінального провадження до судового засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Вирішуючи зазначений самовідвід, суддя враховує наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості не має права брати участі у кримінальному провадженні та на підставі ч.1 ст.80 КПК України зобов`язаний заявити самовідвід.

В положеннях ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частина 2 ст.18 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі “Мироненко і Мартенко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .

У рішенні від 15 липня 2010 року у справі “Газета “Україна-Центр” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Можливо визначити критерій, що однією із процесуальних гарантій реалізації і ухвалення законних та обґрунтованих рішень є інститут відводу судді, який має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості, якого є сумніви.

Важливим може визнаватись забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадян до суду, справедливість та невідворотність судового рішення.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. А саме, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи, як важливий свідок. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України” від 03 травня 2007 року суд нагадує, що “безсторонність”, в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лауко проти Словаччини” Європейський суд наголосив, що будь-який служитель ОСОБА_4 , щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.

На думку суду за зазначених обставин, а саме: визначення для розгляду кримінального провадження суддю Міхєєву І.М., можливо виникнення сумніву, щодо справедливого розгляду зазначеного вище кримінального провадження, незалежним і безстороннім судом та постановлення справедливого та виваженого судового рішення у справі. Постановлення у даній справі вироку, під головуванням судді Міхєєвої І.М. за будь-якою юридичною природою може викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.76 КПК України, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого вироку суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад кримінального провадження, а також усунення будь-яких сумнівів, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву судді Орджонікідзевський районного суду м. Маріуполя Донецької області Міхєєвої І.М. про самовідвід у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050770000189 від 22.01.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 та ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.

Передати матеріали кримінального провадження для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Вайновський