Постановление суда № 96445755, 29.03.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5349/21

2/953/2174/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виселення, -

встановив:

24 березня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 в якій позивач просила виселити ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме з приміщення 2-3, 2-4, VI, VII без надання іншого житла.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Всупереч ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також згідно п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач зазначає, що є власником 2/5 часток будинку АДРЕСА_1 .

На докази реєстрації права власності на інші 3/5 частки будинку АДРЕСА_1 позивач не посилається. Водночас, позовні вимоги можуть впливати на права інших співвласників вищевказаного будинку.

Також позивач не посилається на докази визначення порядку користування спірним будинком, а саме, що належні їй 2/5 частини складаються з приміщення 2-3, 2-4, VI, VII, з яких вона і просить виселити відповідача.

Окрім того, посилання докази щодо місця реєстрації неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також визначення місця проживання останніх після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - позовна заява не містить.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про виселення, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -