Постановление суда № 96437721, 19.04.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження: 2-о/225/178/2021

справа №225/2460/21

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

19 квітня 2021 року м. Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Соляник А.В. розглянув заяву представника заявниці – адвоката Завгородньої Юлії Олександрівни (адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (місце знаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 24, код ЄДРПОУ 26552240) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -

В С Т А Н О В И В :

16.04 2021 року представник заявниці звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження доньки заявниці на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк Донецької області.

Заявлені вимоги мотивує тим, що на підставі наявних документів неможливо зареєструвати народження дитини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків з наступних підстав:

Згідно ч. 4 статті 177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник заявниці, звертаючись до суду, не додала до заяви про встановлення факту народження доказів сплати судового збору, долучивши до матеріалів справи клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що дана справа відноситься до категорії заяв, при поданні яких заявники звільняються від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити та розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.

Таке ж саме положення визначено і в п. 29 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав або перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В порушення зазначених вимог закону до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, представник заявниці не посилається у заяві про звільнення від сплати судового збору на тяжке матеріальне становище заявниці, жодного документа, який би підтверджував відсутність у заявниці коштів на сплату судового збору, до матеріалів справи не додано, а доводи представника заявниці щодо підстав звільнення від сплати судового збору не можуть бути прийняті судом виходячи з такого:

Закон України «Про судовий збір» визначає дві понятійні категорії, до першої відносять заяви, за яких справляння судового збору не передбачено взагалі, друга категорія, зокрема, визначає коло осіб, яким надається пільга у вигляді звільнення від сплати судового збору за подачу певних (визначених законом) заяв.

Відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закон України «Про судовий збір», законодавцем передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення із заявами про встановлення факту, що має юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Саме по собі народження дитини на тимчасово окупованій території заявницю від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє. Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 20.11.2019 року у справі № 243/12928/18 (провадження № 61-5728св19), ухвалах від 25 січня 2019 року у справі №243/9106/18, від 04 жовтня 2019 року у справі № 242/4145/19, постанові від 14 листопада 2019 року у справі №350/2002/18.

Жодних доказів на підтвердження знаходження особи у скрутному матеріальному становищі суду також не надано.

Із заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що заявниця ОСОБА_1 , просить суд встановити факт народження її доньки ОСОБА_2 , яка народилася у м. Донецьк Донецької області. Факт народження необхідно встановити для отримання свідоцтва про народження встановленого в Україні зразку. Отже, за подання до суду вказаної заяви справляється судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки заяву представником заявниці ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту народження ОСОБА_2 подано до Дзержинського міського суду Донецької області у квітні 2021 року, то ставка судового збору за вказаною заявою повинна справлятися у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.

Згідно з п.п. 1,4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року становить 2270 грн., то за подання до суду даної заяви, розмір судового збору становить 454 грн..(2270,00х0,2)

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд. Вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати судового збору судом, не є перешкоджанням доступу до правосуддя.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Отже, відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, заяву про встановлення факту народження слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення вищеназваних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 82, 136, 175,177, 185, 315 ЦПУ України, п.13 Постанови Пленуму Верхового Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 року, ст. 4,5 ЗУ «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявниці – адвоката Завгородньої Юлії Олександрівни (адреса робочого місця: вул. Дружби, буд. 31 г, м. Торецьк, Донецька область), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (місце знаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 24, код ЄДРПОУ 26552240) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території залишити без руху з наданням строку який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, а саме: долучення до матеріалів справи оригіналу документа про сплату судового збору.

Роз`яснити заявниці, що в разі не усунення недоліків заява про встановлення факту народження буде вважатися неподаною та повернута заявниці.

Копію ухвали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В.Соляник