Постановление суда № 96356156, 14.04.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11824/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Ільєва Т.Г.

при секретарі: Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяви адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНСАЛТТОРГ» про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Вовка Сергія Володировича від розгляду кримінального провадження № 757/11824/21-к за за клопотанням адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах ТОВ «Промконсалтторг» про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Ільєвої Т.Г. надійшла заява адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНСАЛТТОРГ» про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Вовка Сергія Володимировича від розгляду кримінального провадження № 757/11824/21-к за за клопотанням адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах ТОВ «Промконсалтторг» про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2020.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що слідчий суддя Вовк С.В. ухвалою від 12.08.2020 наклав арешт, який заявник просить суд скасувати. Оскільки адвокат вказує, що даний арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, то, як наслідок, слідчий суддя Вовк С.В. не може розглядати питання про його скасування, а відтак у адвоката є сумніви щодо його неупередженості у розгляді клопотання про скасування арешту.

Учасники процесу в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, разом з цим в прохальній частині заяви адвокат вказала про розгляд даного питання за її відсутності.

На основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів, так як відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Вивчивши заявлений відвід слідчому судді, заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

У заяві про відвід заявник вказав, що слідчий суддя Вовк С.В. підлягає відводу, у зв`язку з тим, що відмовив у задоволенні аналогічної скарги заявнику.

Проте, дані доводи слідчий суддя не приймає до уваги та вважає їх безпідставним, з огляду на наступне.

Статтею 75 КПК України, визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Проте, всупереч вказаному, заявником не наведено будь - яких доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді Вовка С.В. від розгляду провадження №757/11824/21-к, які б узгоджувалися з приписами ст. 75, 76 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що таких немає.

Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріали, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді заяви про відвід.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді Вовка С.В., що унеможливлювало б постановлення ним об`єктивного судового рішення, та, як наслідок, встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНСАЛТТОРГ» про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Вовка Сергія Володимировича від розгляду кримінального провадження № 757/11824/21-к за за клопотанням адвоката Полуніної Катерини Анатоліївни в інтересах ТОВ «Промконсалтторг» про скасування арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва