Постановление суда № 96341757, 19.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.04.2021 р. Справа№ 914/972/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське хлібоприймальне підприємство» (вх. № 1626/21 від 16.04.2021 року) про забезпечення позову

у справі № 914/972/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське хлібоприймальне підприємство», м. Львів,

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Волинській та Закарпатській областях, м. Львів,

предмет позову: визнання незаконним рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Волинській та Закарпатській областях про приватизацію майна; визнання недійсним та скасування результатів аукціону від 26.03.2021 року,

підстава позову: порушення вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»,

встановив:

14.04.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське хлібоприймальне підприємство» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Волинській та Закарпатській областях про визнання незаконним рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Волинській та Закарпатській областях про приватизацію майна; визнання недійсним та скасування результатів аукціону від 26.03.2021 року.

16.04.2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає про наявність підстав для повернення такої заявнику, враховуючи таке.

Так, статтею 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Тобто особа, що звертається із заявою про забезпечення позову, повинна дотриматись певних вимог, встановлених Законом, зокрема, висловити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Суд зазначає про недотримання наведених вище вимог закону щодо змісту і форми заяви, оскільки позивачем не вказано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як вимагається пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає про недотримання наведених вище вимог закону щодо змісту і форми заяви, оскільки позивачем не долучено доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви. Так, відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як визначено пп.3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік” становить 1 135,00 грн.

Згідно з частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Зазначена норма містить імперативні процесуальні приписи як для позивача щодо додержання вимог до форми та змісту заяви про забезпечення позову, так і для суду, який зобов`язаний повернути заяву у випадку недотримання позивачем вказаних вимог.

Враховуючи встановлені вище обставини недотримання заявником вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Водночас суд звертає увагу, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє сторону права повторно звернутися із відповідною заявою з дотриманням вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське хлібоприймальне підприємство» про забезпечення позову (заява з додатками на 8-ми аркушах) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає апеляційному оскарженню в порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Матвіїв