Решение № 96303400, 31.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10622/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 березня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2019 року представник позивача Акціонерного товариства «ОТП Банк» - Кременецька О.Л. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 31 травня 2018 р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2019055667 згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі – 18699,00 гривень на споживчі цілі та придбання послуг, зі сплатою 0,01% річних з кінцевим терміном повернення кредиту – 31.05.2020 року.

Однак, взяті на себе зобов`язання щодо погашення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано. ОСОБА_1 порушував терміни погашення суми кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Письмову вимогу «ОТП Банк» про дострокове виконання грошових зобов`язань, відповідачем залишено без задоволення.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 06.06.2019 року перед позивачем по кредитному договору №2019055667 від 31.05.2018 року становить 20989,80 (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок), з яких : 18699,00 грн. – сума заборгованості по тілу кредиту; 1,55 грн. – сума заборгованості за відсотками; 2280,08 грн. – сума заборгованості по комісії; 9,17 грн. - плата за пропуск платежів, яку позивач просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Однак від нього на адресу надійшла заява в якій просить розглянути справу без його участі, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8800025776289 та рекомендованим повідомленням яке повернулося на адресу суду за закінченням терміну зберігання за №8800026376004. Про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушен-ням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 31 травня 2018 р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2019055667 згідно якого банк надав ОСОБА_1 , а останній отримав суму кредиту у розмірі – 18699,00 гривень на споживчі цілі та придбання послуг, зі сплатою 0,01% річних з кінцевим терміном повернення кредиту – 31.05.2020 року, з погашенням суми кредиту та процентів у терміни, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати відсотків, що стверджується кредитним договором №2019055667 від 31 травня 2018 р., копія якого приєднана до матеріалів справи.

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_1 отримав кошти від АТ «ОТП Банк» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності. Сторони погодили всі істотні умови кредитного договору.

Отже, встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, засновані на договорі.

18.04.2019 року АТ «ОТП Банк» відправив рекомендованим повідомленням письмову вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за №22-2/L-ДВ/46 від 09.04.2019 року, що стверджується даними списку №16280-14-4-4 поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням.

Однак, як стверджує позивач, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань по погашенню кредиту та відсотків, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 06.06.2019 року перед позивачем по кредитному договору №2019055667 від 31.05.2018 року становить 20989,80 (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок), з яких : 18699,00 грн. – сума заборгованості по тілу кредиту; 1,55 грн. – сума заборгованості за відсотками; 2280,08 грн. – сума заборгованості по комісії; 9,17 грн. - плата за пропуск платежів.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, підписання кредитного догоовру свідчить про те, що відповідачу всі умови цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов`язковість виконання договірних зобов`язань.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору №2019055667 від 31.05.2018 року сторони погодили строки та розміри погашення кредитів та виплати відсотків.

Відповідно до п.1 договору відповідач зобов`язався повернути суму кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 31.05.2020 року.

Відповідно до п. 1.2 договору протягом дії договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

Відповідно до п. 1.3 договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів .

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України його слід вважати таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Отже, правовідносини між сторонами кредитного договору не припинені , що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права вимагати від боржника повернення кредитних коштів , оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Тобто, відсотки є платою за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Так як своїх зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладений з банком договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у зв`язку з чим, він відповідно до правил ст.204 ЦК України є правомірним.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереcи фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» згідно кредитного договору №2019055667 від 31.05.2018 року суму заборгованості в розмірі 20989,80 гривень є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ними судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «ОТП Банк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 300528, ОКПО 21685166, АТ ОТП Банк, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська. 43) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2019055667 від 31.05.2018 року у розмірі 20989,80 (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «ОТП Банк» (р/р НОМЕР_3 , МФО 300528, ОКПО 21685166, АТ ОТП Банк, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Жилянська. 43) сплаченого ними суму судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «ОТП Банк» (місце знаходження: 01601, м.Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166)

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Дата складання повного тексту судового рішення - 09.04.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца