Постановление суда № 96238522, 17.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2081/21

Провадження № 2/932/568/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 березня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал», про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаним позовом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху.

Так, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач заподіяв йому моральну шкоду своєю неправомірною бездіяльністю, у зв`язку із чим прохає стягнути з відповідача моральну компенсацію у розмірі визначеною судом. Також позивач зазначив в позовній заяві, що він звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів». Проте у позовній заяві позивачем не вказано, в чому полягає моральна шкода, не надав суду відповідні докази в обґрунтування розміру моральної шкоди та факту її заподіяння.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі – Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Разом з тим, п. 4 Постанови встановлює, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено: в чому полягає ця шкода; якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві; з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди; якими доказами це підтверджується.

Згідно п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), здійснюється відповідно до закону.

Положеннями ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом».

У свою чергу відповідно до ст. 711 ЦК України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у зв`язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» N 3390-VI від 19.05.2011р., шкода – це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Отже, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тільки за умови, що така шкода – це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть у зв`язку з придбанням товару неналежної якості.

А тому, інших підстав відшкодування моральної шкоди ані Закон України «Про захист прав споживачів», ані Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», не містять.

Як вже було зазначено вище, право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо випливає лише з приписів п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 6 ч. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», тобто у разі каліцтва, іншого ушкодження здоров`я або смерті у зв`язку з придбанням товару неналежної якості. Позивач таких відомостей не вказує,

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви про стягнення моральної сплачується судовий збір у розмірі 2270 грн.

Проте позивачем не вказана ціна позову, що унеможливлює визначення суми судового збору, що підлягає оплаті.

Таким чином, позивачу необхідно вказати ціну позову та виходячи з ціни позову оплатити судовий збір.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження по справі, оскільки позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів про наявність підстав відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», а тому залишаю позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення наведених недоліків - шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням ціни позову - суми моральної шкоди та законних підстав для її стягнення з відповідача, а також оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, при не усуненні недоліків позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал», про відшкодування моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачеві строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали включно для усунення недоліків.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Кондрашов