Постановление суда № 96236136, 13.04.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/909/20

Провадження № 1-кп/739/17/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,

прокурорів – Лугової О.М., Шевченка С.М., Назаренко Ю.В., Дудка А.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників – Островської Г.В., Костюченка В.К.,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020270190000107 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учня ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище», раніше судимого:

- вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за статтями 75, 104 КК України, з іспитовим строком на 1 рік, покарання не відбуде, судимість не знята та не погашена;

- вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за статтею 104 КК України, з іспитовим строком на 1 рік, покарання не відбуде, судимість не знята та не погашена,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з повною вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, є батьком двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого в силу положень статті 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не працюючого, раніше не судимого в силу положень статті 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2020 року, приблизно об 11 год. 30 хв. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи позв будинок АДРЕСА_4 , помітивши автомобіль марки ВАЗ-21140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , який стояв біля вказаного будинку, діючи умисно та протиправно, порушуючи громадянський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в ігноруванні та зневажливому ставленні до існуючих правил поведінки та співжиття у суспільстві, порушуючи громадський спокій, діючи з особливою зухвалістю, підійшли до вказаного автомобіля, після чого ОСОБА_1 пошкодив в автомобілі два бокові дзеркала заднього виду, вартість яких складає 720 грн. 00 коп., а ОСОБА_2 пошкодив у вищевказаному автомобілі за допомогою невстановленого слідством предмета шину правого колеса марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl», вартістю 937 грн. 00 коп.

У цей час ОСОБА_6 вийшов з подвір`я свого господарства по АДРЕСА_4 та побачивши пошкоджений автомобіль ВАЗ-211040 підійшов до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і неповнолітнього ОСОБА_1 , які ще перебували поряд із будинком АДРЕСА_4 та зробив їм зауваження з приводу їх неправомірних дій.

Після цього, використовуючи висловлене потерпілим зауваження як незначний привід для конфлікту, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, яка виражалася в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, поводячи себе нахабно, безпідставно, прагнучи до самовиразу себе в насильстві над іншими, усвідомлюючи чисельну перевагу над потерпілим, ОСОБА_3 , знявши з себе свій верхній одяг, висловивши вголос фразу «дєйствуєм», першим завдав один удар кулаком правої руки в ліву частину голови ОСОБА_6 , після чого вони схопили один одного за одяг та разом впали на землю.

У подальшому ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_1 , приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_3 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, яка виражалася в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, поводячи себе нахабно, безпідставно, прагнути до самовиразу себе в насильстві над іншими, усвідомлюючи чисельну перевагу над потерпілим, завдали ОСОБА_6 численних ударів руками та ногами по різних частинах тулубу та голови, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість. Зрозумівши, що ОСОБА_6 знаходиться без свідомості та що їх дії помічені сторонніми особами, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_1 залишити місце події.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, що супроводжується струсом головного мозку, синцями – 2 (два) та саднами лівої тім`яної ділянки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України визнає частково та дав показання про те, що одного дня, коли він повертався додому, то біля магазину «Юрта» зустрів своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Далі вони пішли разом. На вул. Весняній вони побачили машину «пепельного» кольору. ОСОБА_3 вдарив по капоту машини, але ніхто до них не вийшов. Наскільки він зрозумів схожий автомобіль раніше мало не збив його товаришів, відповідно останні хотіли розібратися з цього приводу. Далі він пошкодив дзеркала автомобіля, відірвавши їх, зробив це тому, що до них ніхто не вийшов. Для чого потрібно було ламати дзеркала автомобіля обвинувачений пояснити не зміг. Колеса в автомобілі він не пошкоджував. Далі вони стояли неподалік і розмовляли. Потім на вулицю вийшов потерпілий, який був «випивший», він почав кричати в їхню адресу образливі слова, наближаючись до них. ОСОБА_3 зняв верхній одяг пішов йому на зустріч і сказав «як ти виражаєшся». Тоді потерпілий схопив ОСОБА_3 за горло, а той у свою чергу вдарив потерпілого по обличчю. Між ними виникла бійка, вони впали. Тоді ОСОБА_2 підбіг до них і почав їх розтягувати. Чи бив ОСОБА_2 потерпілого він не бачив. Далі вони почали йти від потерпілого, але він повернувся, щоб забрати свій рюкзак, який перед тим зняв та забрати мобільний телефон ОСОБА_2 , підійшов до потерпілого і відкинув ногою від нього телефон. В цей час потерпілий схопив його рукою за ногу, але він вирвався і вдарив потерпілого ногою по руці. Далі він забрав телефон і повернувся до товаришів, разом з якими вони пішли. Цивільний позов прокурора визнав повністю, при цьому цивільного позов потерпілого не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статі 296 КК України він визнає частково та дав показання про те, що на початку квітня 2020 року, коли вони, ОСОБА_3 переходили дорогу на пішохідному переході їх мало не збив автомобіль ВАЗ «десятка» сірого кольору. Після того вони цікавилися хто це міг бути і їм сказали, що це міг бути чоловік, який живе по вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському. З цього приводу до правоохоронних органів вони не зверталися. За два-три дні, довідавшись кому могло належати зазначений вище автомобіль, вони пішли на вул. Весняну для того, що зробити власнику автомобіля зауваження. По дорозі зустріли ОСОБА_1 , який пішов разом з ними. Було це день між 11 та 12 год. Побачивши на вказаній вулиці схожий автомобіль вони підійшли до нього та почали кричати, щоб вийшов його власник, але ніхто не вийшов. Автомобіля вони не чіпали. Далі, коли вже йшли від автомобіля, то почули позаду крик і нецензурні висловлювання, він повернувся і побачив особу, яка наближалася до них, це був потерпілий. Останній почав душити ОСОБА_3 , а що робив останній не пригадує. Далі він почав їх розбороняти, можливо при цьому завдав удари потерпілому, але скільки і куди завдавав ударів не пригадує. Що робив ОСОБА_1 також не пригадує. Після того вони пішли по домівках. Нікого під час вказаної бійки він на вулиці більше не бачив. Цивільний позов прокурора визнав повністю, позов потерпілого не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статі 296 КК України він визнає частково та дав показання про те, що на початку квітня 2020 року у м. Новгороді-Сіверському, коли вони з ОСОБА_2 йшли по вулиці, їх мало не збив автомобіль. За кілька днів вони дізналися хто міг бути водієм вказаного автомобіля та пішли на вул. Весняну, оскільки мали на меті надавати водію автомобіля «підзатильників». Разом з ними був також і ОСОБА_1 , якого зустріли по дорозі. Прийшовши на вул. Весняну вони побачили автомобіль, схожий на той, що мало їх не збив, постукали по ньому, але до них ніхто не вийшов. Далі вони почали йти і в цей час на вулицю вибіг потерпілий, який нецензурно кричав у їхній бік. Тоді він підійшов до потерпілого, аби з`ясувати чому він на них кричить. Потерпілий схопив його за горло. Тоді він кілька разів вдарив потерпілого по обличчю. Останній схопив його за одяг і разом вони впали на землю. ОСОБА_2 їх розтягнув. При цьому він не бачив, щоб ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 бив потерпілого. Інших осіб на вулиці він також не бачив. Що робив під час бійки ОСОБА_1 він не бачив. Обвинувачений також зазначив, що потерпілий схожий на водія автомобіля, який раніше їх мало не збив. Хто пошкодив автомобіль, до якого вони підходили, він не знає, особисто він цього не робив. Після бійки вони пішли додому. Цивільний позов прокурора обвинувачений визнав повністю, цивільний позов потерпілого визнав частково, лише в частині витрат на лікування.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав показання про те, що з обвинуваченими він раніше знайомий не був. 06 квітня 2020 року він перебував вдома на АДРЕСА_4 , при цьому був тверезий. Того дня обвинувачені проходили по його вулиці, при цьому нецензурно висловлювалися, що він чув, перебуваючи у своєму господарстві. Знайома тітка ОСОБА_7 , яка в той час проходила по вулиці, прийшла та розповіла, що вказані особи сварилися на неї через те, що вона носить захисну маску. Сам він цього не чув. Далі його матір виглянула вулицю і сказала що вказані особи побили автомобіль сусіда ОСОБА_5 та пошкодили колесо автомобіля. Тоді він вийшов на вулицю і побачив, що обвинувачені стоять на відстані 7-8 метрів від автомобіля. Матір залишилася біля хвіртки. Підійшовши до нього він бачив, що автомобіль пошкоджений, після чого звернувся до вказаних осіб та сказав «що ви робите», вживши при цьому нецензурні висловлювання. Тоді один з обвинувачених, а саме ОСОБА_3 , сказав «действуем», скинув з себе куртку, підбіг до нього і вдарив його кулаком у вухо, після чого завдав ще одного удару. Це відбувалося поряд з автомобілем. Потім вони зчепилися і разом впали на асфальтове покриття. Далі ОСОБА_3 підвівся і обвинувачені разом почали завдавати йому удари, били по голові та ребрах, після чого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то біля нього була калюжа крові, поряд знаходилися лікарі, які відвезли його до лікарні. Також потерпілий заявив, що під час перебування у лікарні працівники поліції надавали йому фото підозрюваних осіб, при цьому в подальшому він здійснював впізнання даних осіб за фото, які пред`являлися разом з фото інших осіб. Цивільний позов про відшкодування заподіяної шкоди просив залишити без розгляду, пояснивши, що обвинувачені відшкодували його витрати на лікування.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 дала показання про те, що потерпілий є її сином, вони проживають по АДРЕСА_4 . 06 квітня 2020 року, десь близько 12 год. вони з сином перебували у дворі свого господарства, облаштовували теплицю. Далі почули на вулиці якісь крики. До них прийшла сусідка ОСОБА_9 і сказала, що коли вона йшла по вулиці, то якісь люди казали їй «навіщо ти носиш маску», а найменший з них казав «вона ще й перчатки вдягла». Далі почувся якийсь тріскіт. Вона відкрила хвіртку, виглянула на вулицю і побачила як ОСОБА_2 присів біля автомобіля їхнього сусіда ОСОБА_5 і пробив колесо. Вона покликала свого сина, сказавши, що курочать автомобіль і він вийшов на вулицю та пішов до хлопців, що стояли неподалік автомобіля, при цьому спитав що вони роблять та для чого чіпають автомобіль. ОСОБА_3 зняв свою куртку і кинувся битися з її сином, вдаривши останнього рукою. Вони зчепилися і впали на дорогу. Далі інші приєдналися і також почали бити її сина, загалом нападників було троє. Били ногами по різним частинам тіла. Вона закричала, щоб викликали поліцію. Після цього обвинувачені почали втікати, а її син залишився лежати на дорозі. При цьому найменший з обвинувачений повернувся, схопив рюкзак, підбіг до її сина, який лежав, і пригнув на його обличчя ногою, після чого втік. Сусіди повиходили на вулицю. Було викликано швидку медичну допомогу, сина доставили до лікарні. Коли вона підійшла ближче до автомобіля свого сусіда, то побачила, що в автомобілі відірвані дзеркала.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 дала показання про те, що потерпілий є її сусідом. 06 квітня 2020 року, біля 12 год. вона перебувала вдома на вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському. Знаходячись в будинку та дивлячись у вікно, що виходить на вулицю, вона бачила як обвинувачені стояли та про щось говорили біля автомобіля її брата. ОСОБА_5 . Повз них йшла тітка ОСОБА_7 і обвинувачені почали висловлюватися нецензурно на її адресу, казали що вона «дура». За кілька хвилин вона почула, як обвинувачені казали комусь «йди сюди», далі побачила, що в їхній бік йде потерпілий. Тоді обвинувачений ОСОБА_3 зняв куртку і почав бійку з потерпілим, який впав на асфальт. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 били потерпілого, який лежав, також бив і найменший з обвинувачених. В кінці побиття останній пригнув на потерпілого, який залишився лежати без свідомості. Все відбулося дуже швидко. Матір потерпілого кричала, сусіди також почали кричати на обвинувачених і останні припинили побиття та втекли в бік мосту. Далі вона вийшла на вулицю, викликала швидку та поліцію. На асфальтовому покритті біля потерпілого бачила кров. Автомобіль її брата був пошкоджений, хоча до того на ньому пошкоджень не було. Хто заподіяв дані пошкодження вона не бачила, оскільки з її вікно було видно лише задню частину автомобіля.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 дала показання про те, що потерпілий є її сусідом. Навесні 2020 року, коли вона поверталася додому, то побачила хлопців, які шумно поводилися, знаходилися вони біля автомобіля ОСОБА_5 . Коли вона порівнялася з ними, останні почали плювати її бік, казали «дура», «носить маску» «ще й перчатки вдягла», при цьому нецензурно висловлювалися. Вона зробила висновок, що вказані особи є неадекватними. Побиття потерпілого вона не бачила, однак бачила пошкоджений автомобіль сусіда, в якому були пошкоджені дзеркала та колесо, також бачила, як обвинуваченого забрали до лікарні.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 дав показання про те, що потерпілий є його сусідом. Він проживає по вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському. Йому належить автомобіль марки Лада 2110. В один із днів квітня 2020 року він залишив свій автомобіль біля свого господарства на вулиці, а сам з товаришем ремонтував автомобіль останнього в своєму гаражі, де грала музика. Перебуваючи там він нічого не чув. Згодом його покликав сусід ОСОБА_4 , який повідомив, що автомобіль пошкодили. Він побачив, що в автомобіля пробите заднє праве колесо, відірвані дзеркала, які висіли на проводах. У ОСОБА_4 була розбита голова, було видно кров на голові та руках. Самої бійки він не бачив. Зі слів ОСОБА_4 його побили, оскільки він заступився за автомобіль. До того автомобіль був без ушкоджень. Свідок також заявив, що перед тим за участі його автомобіля ніяких подій не було.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дав показання про те, що потерпілий є його сусідом. Свідок розповів, що у квітні 2020 року, коли він перебував вдома і перевдягався, то у вікно побачив, як троє осіб били ногами четвертого, який лежав на дорозі, кого саме били не знав. Тоді він сказав дружині вийти та зробити зауваження, що вона й зробила. Коли він сам вийшов на вулицю, то нападників вже не було. Особа, яку побили, лежала біля господарства ОСОБА_5 , це був його сусід ОСОБА_4 . Від сусідки ОСОБА_12 він дізнався, що серед нападників був ОСОБА_3 . Також він бачив, що автомобіль ОСОБА_5 був пошкоджений, зокрема в ньому було пошкоджено колесо та дзеркала заднього виду.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дала показання про те, що потерпілий є її сусідом. В один із днів навесні 2020 року, коли вона перебувала вдома, її чоловік сказав їй вийти на вулицю та покричати, оскільки вбивають людину. Тоді вона вийшла на вулицю і сказала обвинуваченим «що ви робите», пригрозивши, що викличе поліцію. Останні стояли, при цьому один з трьох обвинувачених почав бігти в її бік і вона закрила хвіртку. Двоє обвинувачених були приблизно однакового зросту, а третій нижчий за них. Далі обвинувачені пішли в бік мосту. Вона вийшла та побачила, що ОСОБА_4 лежить побитий на асфальті, також вона бачила пошкодження на автомобілі свого сусіда. Самого побиття вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_14 розповів, що він складав висновки експерта щодо тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, зазначив, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії не менше ніж двох травматичних впливів за умови доступності лівої тім`яної ділянки голови, однак даних для того, щоб зробити висновок чи утворилися вони саме внаслідок травматичного впливу взуття нападника неможливо, через відсутність відповідних даних у медичній документації. Щодо кількості травматичних впливів зазначив, що їх було не менше двох, однак могла бути й більша кількість.

Також судом в ході судового розгляду було досліджено наступні письмові докази:

- протокол прийняття від ОСОБА_4 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06 квітня 2020 року, відповідно до якої останній повідомив, що 06 квітня 2020 року близько 11 год. 30 хв. на вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському невідомі особи побили ОСОБА_4 (т.1 а.с. 134);

- протокол огляду місця події від 06 квітня 2020 року відповідно до якого було огляду місце події біля будинку №64 по вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському в ході якого виявлено на асфальтовому покритті плями бурого кольору, схожі на кров, на узбіччі дороги виявлено автомобіль марки ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому пошкоджено передні бокові дзеркала та заднє праве колесо, яке спущено (т.1 а.с. 135-141);

- протокол огляду від 09 квітня 2020 року, відповідно до якого було оглянуто шину колеса марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl» до легкового автомобіля, видану ОСОБА_5 на зовнішній боковій частині якої виявлено ушкодження у вигляді горизонтального порізу довжиною 2 см. (т.1 а.с. 147-150);

- протокол проведення слідчого експерименту, що був проведений за участі потерпілого ОСОБА_4 від 15 квітня 2020 року, з відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до якого ОСОБА_4 розповів та продемонстрував як 06 квітня 2020 року, біля 12 год., коли він перебував вдома зі своєю матір`ю по АДРЕСА_4 , остання сказала йому, що на вулиці якісь особи б`ють сусідський автомобіль. Тоді він вийшов на вулицю, підійшов до автомобіля сусіда і побачив на ньому пошкодження. За автомобілем стояли три чоловіки до яких він звернувся у словесній формі, використавши нецензурне слово. Тоді ОСОБА_3 зняв з себе куртку, підійшов до нього і завдав йому удару, далі вони впали на асфальт, тримаючи один одного за одяг. Коли вже лежав, то він відчув удари по голові з різних сторін та побачив, що його б`ють двоє осіб, що були разом із ОСОБА_3 . Останній підвівся і також почав його бити, наносячи удари по голові. Далі він втратив свідомість. Скільки було завдано ударів він не знає (т.1 а.с. 156-158);

- протокол проведення слідчого експерименту, що був проведений за участі свідка ОСОБА_8 від 09 квітня 2020 року, з відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до якого ОСОБА_8 розповіла та продемонструвала як 06 квітня 2020 року, біля 12 год., коли вона перебувала вдома зі своїм сином, то почула якийсь галас та нецензурні висловлювання, що лунали з вул. Весняної. Далі сусідка сказала, що якісь особи обізвали її та «обхаркали» і сказала, що треба викликати поліцію, після чого остання пішла. Невдовзі вона виглянула на вулицю та побачила як якийсь чоловік пошкодив колесо автомобіля сусіда. Про пошкодження автомобіля вона сказала своєму сину. Її син вийшов на вулицю та звернувся до осіб, що були неподалік автомобіля. Коли сни йшов в бік вказаних осіб, то один з них зняв з себе куртку, наблизився до її сина і почав наносити йому удари. ОСОБА_15 впав на асфальт, далі його били руками та ногами. Інші сусіди вибігли на вулицю і почали кричати. Потім вона бачила як найменший з нападників, що був з рюкзаком, підбіг до сина, який лежав без свідомості, та ногою вдарив його по голові зверху (т.1 а.с. 159-161);

- протокол проведення слідчого експерименту, що був проведений за участі свідка ОСОБА_10 від 08 квітня 2020 року, з відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до якого ОСОБА_10 розповіла та продемонструвала як 06 квітня 2020 року, біля 12 год., коли вона перебувала у своєму будинку по вул. Весняній у м. Новгороді-Сіверському то через вікно бачила трьох молодих чоловіків, які знаходилися біля автомобіля. Коли повз них пройшла жінка, це була сусідка ОСОБА_16 , то вони почали кричати на неї, можливо й ображали її. Через деякий через вона бачила як до цих чоловіків наближався її сусід ОСОБА_4 . Далі вона бачила, як чоловіки били останнього руками та ногами. Далі, коли ОСОБА_4 лежав без свідомості, наймолодший на вигляд чоловік пригнув на голову останнього. Сусіди почали кричати на вказаних чоловіків. Останні залишили місце побиття. Потім ОСОБА_4 прийшов до тями і розповів її брату ОСОБА_17 про те що нападники пошкодили його автомобіль. Розповідаючи про нападників свідок вказала, що одним з них був ОСОБА_18 , а іншим ОСОБА_19 (т.1 а.с. 162-164);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 15 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання потерпілий впізнав ОСОБА_3 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв йому тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 165-167);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 15 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання потерпілий впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв йому тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 168-170);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 15 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання потерпілий не впізнав осіб, які заподіювали йому тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 171-173);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 09 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв її сину тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 174-176);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 09 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв її сину тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 177-179);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 09 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_3 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв її сину тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 180-182);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 08 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_1 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 183-185);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 08 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_3 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 186-188);

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 08 квітня 2020 року з фототаблицею, відповідно до якого під час пред`явлення для впізнання свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, що разом з іншими особами заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження 06 квітня 2020 року (т.1 а.с. 189-191);

- висновок судово-медичного експерта №64 від 04 травня 2020 року відповідно до якого у ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжується струсом головного мозку, синцями 2(два) та саднами лівої тім`яної ділянки, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів, в тому числі 06 квітня 2020 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Для утворення даних тілесних ушкоджень потерпілого потрібно не менше двох травматичних впливів тупих предметів по типу удару (кулаками рук, ногами). Тілесні ушкодження потерпілого в комплексі не могли утворитись при самопадінні чи падінні з наданянм тілу стороннього прискорення з висоти власного зросту на тверду поверхню. Тілесних ушкоджень, які б свідчили про самооборону потерпілого в наданій медичній документації не виявлено (т.1 а.с. 193-195);

- висновок судово-медичного експерта (додатковий) №170 від 15 січня 2021 року відповідно до якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 внаслідок травматичного впливу взуття нападника під час удару внаслідок стрибка на голову потерпілого, необхідно не менше двох контактів за умови доступності лівої половини голови до травматичних впливів. Більш конкретно щодо механізму утворення тілесних ушкоджень висловитись неможливо через відсутність достатніх судово-медичних даних у наданій документації (т.2 а.с. 173-175);

- висновок автотоварознавчої експертизи №2536/2537/20-24 від 03 червня 2020 року відповідно до якого вартість з урахуванням зносу автомобільної шини марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl» станом на 06 квітня 2020 року складала 937 грн. 00 коп. Вартість з урахуванням зносу 2 бокових дзеркал виробництва «ДААЗ» для легкового автомобіля марки ВАЗ станом на 06 квітня 2020 року складала 720 грн. (т.1 а.с. 197-198);

- висновок судової трасологічної експертизи №757 від 13 липня 2020 року відповідно до якого на поверхні бокових дзеркал з автомобіля ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено сліди пальців руки ОСОБА_1 , при цьому інші сліди пальців рук, виявлені на вказаних дзеркалах не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишили (т.1 а.с. 208-223);

- довідка КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» від 05 травня 2020 року про те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 06 квітня 2020 року на час видачі довідки за медичною допомогою не зверталися (т.2 а.с. 22);

- довідка КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» від 21 квітня 2020 року про те, що ОСОБА_4 з 06 по 14 квітня 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні змішаного типу (т.2 а.с. 23).

Вказані вище докази суд визнає належними, оскільки всі вони мають значення для кримінального провадження.

Стосовно допустимості досліджених у судовому засіданні доказів суд зазначає наступне.

Так, захисником обвинувачених під час судового розгляду було заявлено про недопустимість як доказів протоколів пред`явлення потерпілому осіб для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2020 року (т.1 а.с. 165-173), відповідно до яких потерпілий впізнав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як осіб, що заподіяли йому тілесні ушкодження, оскільки фото обвинувачений перед тим пред`являлися потерпілому в лікарні. Вказану обставину потерпілий у судовому засіданні підтвердив.

Частиною першою статті 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 228 КПК України забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Як вбачається, проведення за участі потерпілого впізнання осіб, що заподіяли йому тілесні ушкодження, було здійснено з порушенням заборони попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, що міститься у частини першій статті 228 КПК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що фактичні дані, які містяться у протоколах пред`явлення потерпілому осіб для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2020 року (т.1 а.с.165-173), що подані суду в якості доказів сторони обвинувачення, є недопустимими доказами, у зв`язку з чим суд не може посилатися на них при ухваленні вироку.

З приводу доводів сторони захисту щодо недопустимості як доказів протоколу огляду місця події від 06 квітня 2020 року, протоколів слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а також протоколів пред`явлення для впізнання осіб за фотознімками свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суд вважає необґрунтованими, оскільки будь-яких істотних порушень процесуального законодавства при проведенні вказаних слідчих дій допущено не було.

Решту доказів суд також вважає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством України.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні належні та допустимі докази з точки зору їх достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття рішення суд враховує наступне.

Так, обвинувачені частково визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 визнав факт пошкодження автомобіля ОСОБА_5 , ОСОБА_3 визнав факт завдання ударів потерпілому ОСОБА_4 , факт боротьби з останнім, при цьому ОСОБА_2 заперечив факт пошкодження шини автомобіля ОСОБА_5 та заявив, що не пригадує чи завдавав удари потерпілому під час спроби розборонити його та ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 заперечив свою участь у побитті.

Водночас показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується факт пошкодження шини автомобіля ОСОБА_5 , очевидцем чого вона була, саме обвинуваченим ОСОБА_2 . З показань потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та частково показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що після того, як потерпілий ОСОБА_4 вийшов на вулицю, побачив пошкоджений автомобіль свого сусіда та звернувся з використанням ненормативної лексики до обвинувачених з приводу пошкодження автомобіля, обвинувачений ОСОБА_3 почав рухатися йому на зустріч, скинув свою куртку, дав команду іншим обвинуваченим долучитися до його дій сказавши «действуєм», далі завдав обвинуваченому два удари кулаком, після чого між обвинуваченим ОСОБА_3 і потерпілим виникла боротьба і вони впали на асфальтове покриття. Коли потерпілий залишився лежати, то інші обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 долучилися до ОСОБА_3 і всі разом вони почали завдавати удари руками та ногами по тулубу і голові потерпілого, припинивши побиття після того, як потерпілий втратив свідомість, а його матір та сусіди почали кричати.

Суд також встановлено, що вже після того, як побиття обвинуваченими потерпілого закінчилося, обвинувачений ОСОБА_1 повернувся до потерпілого і пригнув ногою на голову потерпілому, на що прямо вказали свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Викладене вище повністю спростовує твердження обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що вони участі у побитті обвинуваченого не приймали.

Дослідженими у судовому засіданні висновками судово-медичного експерта щодо тілесних ушкоджень потерпілого підтверджується факт наявності на його тілі тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжується струсом головного мозку, синців саден лівої тім`яної ділянки, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів, в тому числі 06 квітня 2020 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Для утворення даних тілесних ушкоджень потерпілого потрібно не менше двох травматичних впливів тупих предметів по типу удару (кулаками рук, ногами). При цьому у судовому засіданні судово-медичний експерт підтвердив, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли утворитися і від дії більш кількості травматичних впливів.

Відповідно суд вважає правдивими показання потерпілого та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_13 щодо обставин побиття потерпілого та механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченими, які не лише узгоджуються між собою, а й підтверджуються іншими, дослідженими судом доказами. При цьому показання обвинувачених в цій частині суд вважає неправдивими і відкидає їх.

З приводу мотивів пошкодження автомобіля ОСОБА_5 та побиття обвинуваченими потерпілого суд бере до уваги, що раніше між потерпілим та обвинуваченими жодних конфліктів не було, жодних доказів того, що свідок ОСОБА_5 раніше мало не збив на своєму автомобілі обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суду не надано, дані обвинувачені зазначили лише, що автомобіль ОСОБА_5 схожий на той, який їх мало не збив, до того ж вказана обставина, якби навіть вона й мала б місце, не може бути розціненою як поважна для пошкодження належного вказаному свідку автомобіля.

За таких обставин суд вважає, що як пошкодження автомобіля ОСОБА_5 , так і подальше побиття потерпілого було вчинене обвинуваченими в громадському місці з прямим умислом та з мотивів явної неповаги до суспільство, воно грубо порушило громадський порядок та супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в пошкодженні майна, а саме автомобіля, насильстві над потерпілим і завданні йому тілесних ушкоджень. При цьому використання потерпілим ненормативної лексики при його зверненні до обвинувачених з приводу пошкодженого автомобіля було лише незначним приводом для подальшого побиття потерпілого і жодним чином не свідчить про відсутність у діях обвинувачених мотивів явної неповаги до суспільства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин, передбачений частиною другою статті 296 КК України і дії кожного з них правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який має задовільний стан здоров`я, на час вчинення злочину був неповнолітнім, має дві не зняті та не погашені судимості і два невідбуті покарання у виді позбавлення волі, призначені йому вироками суду від 07 травня та 03 червня 2019 року з випробуваннями, з іспитовими строками (т.2 а.с. 41-48), під час яких обвинувачений вчиняв адміністративні правопорушення (т.1 а.с. 96-101) та допускав невиконання покладених на нього судом обов`язків (т.2 а.с. 28, 29), наявність дорослих співучасників злочину та підбурювача до його вчинення.

Також суд враховує факт вчинення злочину неповнолітнім, що згідно статті 66 КК України є обставиною, яка пом`якшує покарання, та рецидив злочинів, що згідно статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.

Крім того суд враховує умови життя та виховання обвинуваченого ОСОБА_1 , який проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_20 , вітчимом та братом, перебував на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах з причини систематичного залишення місця проживання (т.2 а.с. 31, 32), за місцем навчання характеризується посередньо (т.2 а.с. 49, 96).

Згідно висновку експерта №608/04, складеного за результатами призначеної судової психолого-психіатричної експертизи, загальна психологічна характеристика неповнолітнього ОСОБА_1 , а також його основні психічні властивості виявляють риси інтелектуальної недостатності граничного рівня (низька границя норми) на тлі резидуально-органічної слабкості та педагогічної занедбаності, риси нестійкого типу характеру на рівні акцентуації (крайній варіант норми), котрі виявляються у схильності до коливань настрою в залежності від ступеня прийняття оточуючими людьми, від успішності своїх дій, підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників, нестійкістю і мінливістю емоцій, рис демонстративності і суперечливості установок. Однак, дані психологічні властивості, виражені не настільки яскраво, щоб суттєво впливати на його поведінку. Вплив психологічного стану підозрюваного в момент сприйняття події на правильність сприйняття, запам`ятовування, відтворення фактів, що мають значення для досудового розслідування, не виявлено. Паталогічної схильності до фантазування у ОСОБА_1 на період обстеження не виявлено (т.2 а.с. 165-171).

Відповідно до висновку органу пробації, складеного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на високий рівень ризику скоєння повторного кримінального правопорушення, незацікавленість неповнолітнього у змінах, а саме: неготовність визнати, що має проблему; небажання обговорювати свою проблемну поведінку; заперечення та виправдання своєї поведінки, можна дійти висновку, що виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації виховання у громаді можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за його розвитком та поведінкою, надання соціальної та психолого-педагогічної допомоги з боку державного та недержавного сектору (т.1 а.с. 70-74, т.2 а.с. 71).

За таких обставин,враховуючи все викладене вище суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк наближений до нижньої межі санкції частини другої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 після ухвалення 07 травня 2019 року Сосницьким районним судом Чернігівської області вироку, яким його було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою та третьою статі 185 КК України та призначено із застосуванням статті 70 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статей 75, 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов`язків згідно статті 76 КК України, а також після ухвалення 03 червня 2019 року Сосницьким районним судом Чернігівської області вироку, яким його було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частинами другою статі 289 КК України та призначено із застосуванням статті 70 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі статті 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов`язків згідно статті 76 КК України, вчинив новий злочин у період іспитових строків до повного відбуття призначених покарань, суд вважає за необхідне до покарання за новим вироком, на підставі статті 71 КК України, частково приєднати невідбуті частини покарання у виді позбавлення волі за попередніми вироками та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого ОСОБА_1 систематично порушував (т.2 а.с. 83-94, 130-141), з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та виконання призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, без визначення розміру застави, взявши його під варту в залі суду.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 України суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що належить до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу положень статті 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, є батьком двох неповнолітніх дітей, має задовільний стан здоров`я. Також суд враховує відсутність передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання та відсутність передбачених статтею 67 КК України обставин, які обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , підготовлену органом з питань пробації, відповідно якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. На думку органу пробації покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (т.1 а.с. 81-83).

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини другої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також висновки органу з питань пробації, які містяться у досудовій доповіді, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування ним покарання у виді позбавлення волі, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 України суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що належить до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу положень статті 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, позитивно характеризується громадськими організаціями (т.2 а.с. 73-78), не працює, має задовільний стан здоров`я, а також роль даного обвинуваченого у вчиненні злочину. Також суд враховує відсутність передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання та відсутність передбачених статтею 67 КК України обставин, які обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , підготовлену органом з питань пробації, відповідно якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (т.1 а.с. 76-79).

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини другої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, при цьому більш м`яке покарання у виді обмеження волі не здатне забезпечити досягнення вказаних цілей покарання.

Цивільний позов прокурора до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_20 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у розмірі 7 181 грн. 76 коп. та стягнення їх з вказаних осіб солідарно на користь КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ ім. І.В. Буяльського» суд, на підставі статей 1079, 1190, 1206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вважає за необхідне задовольнити частково, стягнувши саме з обвинувачених солідарно вказані витрати, які були здійснені на лікування тілесних ушкоджень потерпілого, заподіяних йому обвинуваченими в результаті вчинення ними злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України. Розрахунок розміру витрат на лікування, наданий прокурором (т.2 а.с. 24), суд вважає обґрунтованим, оскільки він складений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання». При цьому позовні вимоги до матері обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_20 задоволенню не підлягають, оскільки на час ухвалення вироку ОСОБА_1 є повнолітнім, у зв`язку з чим згідно частини третьої статті 1179 ЦК України обов`язки батьків останнього щодо відшкодування шкоди, заподіяної їхнім сином припинилися після досягнення ОСОБА_1 повноліття.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_20 про відшкодування майнової та моральної шкоди на підставі частини п`ятої статті 128 КПК України та статті 257 ЦПК України необхідно залишити без розгляду, оскільки потерпілий у судовому засіданні заявив про це відповідне клопотання.

Відповідно до статті 124 КПК України процесуальні витрати, здійснені в ході досудового розслідування на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 4 739 грн. 93 коп. суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених в дохід держави у рівних частинах, по 1 579 грн. 98 коп. (4 739 грн. 93 коп. / 3) з кожного.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді від 10 та 14 квітня 2020 року на 2 передні бокові дзеркала автомобіля марки ВАЗ, автомобільну шину марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl», змиви плям бурого кольору та контрольний зріз марлі (т.1 а.с. 144-146, 153).

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили речові докази – 2 передні бокові дзеркала автомобіля марки ВАЗ та автомобільну шину марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl» повернути їх власнику ОСОБА_5 , оптичний носій інформації CD-R диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження, змиви плям бурого кольору та контрольний зріз марлі – знищити (т.1 а.с.142, 151).

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 120, 124, 126, 127-129, 174, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі статті 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарань за попереднім вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2019 року у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та попереднім вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту його затримання у даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку суду.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, без визначення розміру застави, взявши його під варту в залі суду.

Цивільний позов прокурора до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_20 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ ім. І.В. Буяльського» (ЄДРПОУ – 02006403, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Шевченка, 17) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 7 181 (сім тисяч сто вісімдесят одна) гривня 76 копійок.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_20 – відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у розмірі 1 579 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у розмірі 1 579 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у розмірі 1 579 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 98 копійок.

Арешт, накладений на 2 передні бокові дзеркала автомобіля марки ВАЗ, автомобільну шину марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl», змиви плям бурого кольору та контрольний зріз марлі– скасувати.

Речові докази:

- 2 передні бокові дзеркала автомобіля марки ВАЗ та автомобільну шину марки «FULDA» 185/60 R14 «EcoControl» повернути їх власнику ОСОБА_5 ;

- оптичний носій інформації CD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- змиви плям бурого кольору та контрольний зріз марлі – знищити.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя В.В. Чепурко