Решение № 96201620, 23.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24914/20

Провадження № 2-а/761/102/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Шевченківський районний суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області старшого лейтенанта поліції Канівця Олега Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

в с т а н о в и в :

в серпні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області старшого лейтенанта поліції Канівця Олега Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з яким просить позивач скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2900429 від 30.07.2020, винесену відносно нього за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП з мотивів порушення вимог п.11.5 ПДР як безпідставну, закривши провадження по справі за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що 30 липня 2020 року старшим інспектором УПП бат. УПП роти в місті Біла Церква в Київській області старшим лейтенантом поліції Канівцем Олегом Ігоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2900429 (далі - постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. Відповідно до змісту постанови, працівником поліції позивача було зупинено 30 липня 2020 року близько 16:00 години на автомобільній дорозі 78 500 км Київ-Одеса М-05 у напрямку міста Києва та звинувачено в тому, що він, керуючи ТЗ рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п. 11.5. ПДР (Порушення виїзду на край, ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напряму).

Разом з тим, позивач вказує, що 30 липня 2020 року вій дійсно рухався по автомобільній дорозі Київ-Одеса М-05 в напрямку міста Києва в крайній лівій смузі, оскільки права смуга була пошкоджена важким транспортом, що утруднювало безпечний рух по ній, та не відповідала вимогам ДСТУ 3587-1997. Також, на даній ділянці дороги існує примикаюча дорога, із якої здійснюється виїзд на автомобільну дорогу Київ-Одеса М-05, а отже перелаштування в іншу смугу створює небезпеку для учасників дорожнього руху. До того ж, перед постом наявна суцільна розмежувальна лінія між полосами, що унеможливлює без порушень перелаштуватись до правого ряду.

Окрім того позивач зазначає, що в супереч доводам працівника поліції, ним не порушено п. 11.5 ПДР, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій, а сам пункт має рекомендаційний характер, а не забороняючий. Крім того вказує, що в порушення ст. 280 КУпАП, так як не надано жодних доказів, щодо вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому позивач вказує розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, старший лейтенант поліції Канівець Олег Ігорович знехтував вимогами частини 2 статті 33 КУпАП та не дав

можливості скористатися своїми правами, передбаченими статті 268 КУпАП у повному обсязі. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог статті 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2020 року залучено до участі в справі Департамент патрульної поліції, в якості співвідповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Відповідачі в судове засідання не з`явились про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином.

03.12.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 Старшого інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області старшого лейтенанта поліції Канівця Олег Ігоровича на позов. Відповідно до заперечень, викладених у ньому, відповідач зазначає, що вважає що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідач, 30.07.2020, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, зокрема, під час розгляду справи було опитано позивача, який підтвердив факт того, що він рухався в лівій смузі коли крайня права була вільна. Звертає увагу на той факт, що у своєму позові позивач визнає рух в лівій смузі коли крайня права була вільна, а отже в розумінні ст. 77 КАС України дана обставина не потребує додаткового доказування. Зазначено, що позивач у позові посилається на нібито ту обставину, що був вимушений перестроїтись в ліву смугу руху через перешкоду на дорозі, а саме дорога пошкоджена важким транспортом, проте під час розгляду справи подібного пояснення від позивача не надходило та в супереч ч.4 ст. 77 КАС України не додано до позову жодного належного доказу в підтвердження цих обставин. Разом з тим відповідач, зазначив, що відеозапис розгляду справи відносно вчиненого правопорушення, яке поліцейським було зафіксовано на нагрудну боді-камеру не збереглося, так як термін зберігання такого відео, відповідно до Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 1026 від 18.12.2018 р. «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», становить 30 календарних днів (розділ VIII «Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів»). Щодо доводів позивача про те, що під-час розгляду справи його не було ознайомлено з його правами відповідно до ст. 268 КпАП є безпідставними, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією.

З наведених у відзиві підстав просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 30 липня 2020 року старшим інспектором УПП бат. УПП роти в місті Біла Церква в Київській області старшим лейтенантом поліції Канівцем Олегом Ігоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2900429 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. (а.с.8)

При цьому, як зазначено у вказаній постанові, 30.07.2020 року о 16 год.08 хв. 04 секунд за адресою: Київська, Траса М05 Київ - Одеса/8500 водій, керуючи транспортним засобом, в крайній лівій смузі при вільній правій смузі чим порушив вимоги п.11.5 ПДР, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

У відповідності до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.

Згідно п. 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закриті території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні визнав ту обставину, що він керував транспортним засобом рухаючись саме в лівій смузі руху, оскільки права смуга була пошкоджена важким транспортом, що утруднювало безпечний рух по ній, та не відповідала вимогам ДСТУ 3587-1997. Також, на даній ділянці дороги існує примикаюча дорога, із якої здійснюється виїзд на автомобільну дорогу Київ-Одеса М-05, а отже перелаштування в іншу смугу могло створити небезпеку для водія та інших учасників дорожнього руху.

За приписами ч.1-2, ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, твердження позивача про те, що він рухався в крайній лівій смузі руху, оскільки права смуга була пошкоджена важким транспортом, що утруднювало безпечний рух по ній, та не відповідала вимогам ДСТУ 3587-1997, а також, що на даній ділянці дороги існує примикаюча дорога із якої здійснюється виїзд на автомобільну дорогу Київ-Одеса М-05, а отже перелаштування в іншу смугу створює небезпеку для учасників дорожнього руху, суд не може покласти в основу рішення, так як вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не доведені ним жодними доказами в розумінні ст.72-76 КАС України.

Крім того, твердження позивача, що ним не порушено п. 11.5 ПДР, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій, а сам пункт має рекомендаційний характер, а не забороняючий, - судом оцінюються критично, оскільки вказаною нормою передбачені випадки, коли водієві дозволяється виключно виїзд на крайню ліву смугу за вказаних в ній умов, а не постійний рух по ній. При цьому, за наявності інших незазначених у вказаному пункті ПДР умов для виїзду на крайню ліву смугу - дозвіл виїзду на таку смугу діючим законодавством не передбачений.

Звертаючись з позовом до суду, позивач також посилається, як на підставу для скасування постанови про адміністративне правопорушення, на те, що інспектором поліції розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено на місці зупинки транспортного засобу та з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням його прав на всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Також згідно з п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 №1408/27853, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення процесуального законодавства та вищевказаної норми п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, суд критично оцінює доводи позивача з приводу незаконності проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Керуючись положеннями ст. 276 КУпАП відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП виніс постанову про адміністративне правопорушення.

Відповідно до тексту постанови Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 753/4366/17 вказано, що не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як регламентує ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи докази, надані сторонами по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє повне підтвердження порушення позивачем вимог п.11.5 ПДР України, тому дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови були обґрунтованими і законними, а підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2, ст.122 КУпАП - відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», ст.ст. 33, 122, 293 КУпАП України, ст.ст. 6, 9, 77, 90, 227-228, 241-246, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква в Київській області старшого лейтенанта поліції Канівця Олега Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим - відмовити.

З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач: старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Канівець Олег Ігорович: 09109, м. Біла Церква, Київська обмастіть, вул. Сухоярська, 18-а,

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3,

Повний текст складений 23.03.2021.

Суддя: