Постановление суда № 96184626, 11.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6125/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року м. Ужгород

Колегія суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

суддів: Деметрадзе Т.Р.,

Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Стегней К.В.,

у присутності:

прокурора Запольського Д.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

та його захисника Шевченко В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

та її захисника Стецяк Т.І.,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

та її захисника Есенова О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді об`єднану кримінальну справу № 308/6125/20, у кримінальних провадженнях:

- № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20) відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року;

- № 1-кп/308/975/20 (справа № 308/5866/17), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030003845 від 02.11.2016 року;

- № 1-кп/308/745/20 (справа № 308/6249/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001859 від 15.06.2020 року;

- № 1-кп/308/744/20 (справа № 308/6248/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030000335 від 01.02.2019 року, -

- № 1-кп/308/746/20 (справа № 308/6252/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворочева, Перечинського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народження , уродженця с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ужгород, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої, не працюючої, не одруженої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Ужгород, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_4 , громадянки України, раніше не судимої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 червня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/735/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а за ухвалою від 23.07.2020 року - до судового розгляду.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2020 року було об`єднано кримінальне провадження № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, - із матеріалами:

- об`єднаного кримінального провадження № 308/5866/17, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016070030003845 від 02.11.2016 року та № 12020070030001859 від 15.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6248/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000335 від 01.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6252/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні 11.02.2021 року прокурор подав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_3 затримана в порядку ст. 208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 01.03.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_3 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченої, а також фактичні обставини участі ОСОБА_3 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - Стецяк Т.І. просила суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання прокурора, оскільки більшість з ризиків, на які вказує прокурор на цей час не існують.

11.02.2021 року через канцелярію суду захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було подане клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби з 22 год.00 хв. до 06 год. 00 хв. з підстав, зазначених у клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Як зазначено у ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

З електронної системи документообігу Д - 3 вбачається, що за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2020 року було вперше обрано відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язків, передбачених КПК України, - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

За ухвалою від 23.07.2020 року вже судом було обрано щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 вересня 2020 року включно, який у подальшому неодноразово продовжувався судом.

Визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язків, передбачених КПК України - у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).

При обранні запобіжного заходу колегією суддів було враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч. 1 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК України, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І. із 03.07.2020 року перебуває кримінальне провадження № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ужгород, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 народження , що підтверджується наданими суду доказами. Проте суд оцінює критично факт саме утримання ОСОБА_3 своїх дітей, оскільки остання ніде не працює, суду не надано доказів про отримання нею будь - якої соціальної допомоги від держави на утримання дітей, має наркотичну залежність (довідка від 17.03.2020 року № 12/629 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»). Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_3 хронічних захворювань також не приймаються судом до уваги, оскільки остання отримує курс лікування в амбулаторних умовах, що підтверджується довідкою від 02.04.2020 року № 12/774 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Підставою для тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується.

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що всі клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не містять жодного документального обґрунтування на підтвердження факту подальшого існування встановлених раніше судом ризиків.

За 23.07.2020 року - дня обрання саме судом запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до цього часу пройшло шість місяців. Судом було визначена застава у незначному розмірі для такої категорії злочинів - 80 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят 00 копійок), проте така застава не була внесена ані обвинуваченою, ані іншими особами, що дійсно свідчить про відсутність у обвинуваченої та її матері будь - яких збережень.

Зі спливом часу, суд вважає, що практично повністю не існує ризик незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки обвинувачений ОСОБА_2 також тримається під вартою, обвинувачена ОСОБА_4 - під цілодобовим домашнім арештом, а обвинувачений ОСОБА_1 , який згідно обвинувального акту є організатором злочинної групи, знаходиться під заставою, тобто мав реальні можливості реалізувати вплив на свідків, експертів та інших учасників цього кримінального провадження безпосередньо протягом тривалого проміжку часу. Крім того, специфіка доказування у справах зазначеної категорії передбачає, що більшість свідків у цих кримінальних провадженнях є легендованими особами, що також виключає вплив на них з боку обвинувачених.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також на цей час практично не існує, оскільки всі докази органом досудового розслідування зібрані, всі свідки допитані, і у цей час вирішується судом питання про порядок доказування у цьому кримінальному провадженні.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, має місце на цей час, оскільки судом було об`єднано із цим провадженням і інші кримінальні провадження, у яких ОСОБА_3 є обвинуваченою за ч. 2 ст. 307 КК України, яке об`єднане із матеріалами цього кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на цей об`єктивно існують лише два ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також з урахуванням кількості обвинувальних актів, які знаходяться в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Як зазначено у п. 2.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 14 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Як засвідчать результати аналізу судової практики, суди в ухвалах про продовження строку тримання під вартою не співвідносять доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження.

Таким чином, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

П. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Судом також приймаються до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_11 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях за ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка незважаючи на той факт, що є молодою за віком має тяжкі хронічні захворювання; міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 народження , що підтверджується наданими суду доказами.

Наданими суду доказами, а саме: листом від 05.02.2021 року № 12/286 Державної установи Закарпатська установа виконання покарань № 9 підтверджується, що 02.09.2020р. ОСОБА_3 вивозилися на консультацію до лікаря пульмонолога на базі КШІ «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.

За даними проведеного рентгенографічного та даних об`єктивного обстежень встановлено діагноз: Бронхіальна астма, персистуюча, середньої ступені важкості, частково контрольована, фаза нестабільної ремісії. Емфізема легень. Дифузний пневмосклероз. Легенева недостатність Іст. Рекомендовано курс лікування та проведення дообстеження, а саме - комп`ютерна спірографія.

За час перебування в установі стан здоров`я ОСОБА_3 погіршився, щоденно, іноді кілька разів на день надається медична допомога медичними працівниками медичної частини. Лікування наявних захворювань в умовах медичної частини проводиться амбулаторно. Реанімаційного обладнання в медичній частині немає, необхідними ліками для надання екстреної медичної допомоги медична частина забезпечена.

Закарпатська міська медична частина № 9 не являється спеціалізованим медичним закладом, який надає вузькопрофільну медичну допомогу, тому здійснювати спеціалізоване обстеження в умовах медичної частини не є можливим. В штаті медичної частини відсутня посада лікаря пульмонолога.

Згідно психологічної характеристики обвинуваченої ОСОБА_3 , наданої психологом УВП № 9, остання: сором`язлива та почуває себе ніяково; розгублюється у новій обстановці; важко встановлює контакт з незнайомими людьми. Не вірить у свої сили; легко переносить самотність; відчуває пригніченість та розгубленість під час невдач. Схильна заглиблюватись у себе. Швидко втомлюється, володіє слабкою, тихою мовою, мимоволі пристосовується до характеру співрозмовника. Вразлива до сліз; надзвичайно сприймає схвалення та догану; пред`являє високі вимоги до себе та оточення; схильна до підозрілості. Хворобливо чуттєва та легко вразлива. Не активна та не смілива; без натиску скоряється; прагне викликати співчуття та допомогу у оточення.

Суду також надана довідка від 18.01.2021 року № 01/01-14 КНП «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня», з якої вбачається, що дитина ОСОБА_9 , 2012р.н., ІНФОРМАЦІЯ_10 у присутності бабусі вперше звернулася до лікаря психіатра дитячого зі скаргами на задуху, тривожність, поганий сон, боязнь залишатися самою вдома. Виставлено діагноз «Невроз страху». Призначено лікування. Можна припустити, що вищенаведенні скарги виникли у зв`язку із тимчасовою відсутністю батьків. Повторно до лікаря психіатра не зверталися. Для стабілізації психологічного стану дитини рекомендовано консультація та заняття у психолога. Дитина потребує уваги та турботи рідних. Дитина на диспансерному обліку у лікаря психіатра дитячого не перебуває.

Раніше також суду неодноразово подавалися докази на підтвердження того факту, що інші діти обвинуваченої ОСОБА_3 також періодично хворіють та потребують постійної сторонньої допомоги.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 також повідомила суду, що має намір не повертатися на квартиру де раніше проживала із ОСОБА_2 , буде жити із мамою за адресою: АДРЕСА_5 , має бажання працювати, щоб допомогти матері утримувати її дітей.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки кількість наявних ризиків на цей час зменшилася, обвинувачена у цьому кримінальному провадженні є виконавцем, тобто займає нижню сходинку в ієрархії організованої злочинної групи, що значно знижує її суспільну небезпеку, попередню поведінку обвинуваченої, яка хоча і підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, проте на цей час за жоден із них не засуджена, та мала достатньо часу для усвідомлення зазначеного факту в умовах ізоляції від суспільства протягом майже року, та гарантує належну процесуальну поведінку у подальшому, на цей час провадження у справі триває шість місяців, проте судом ще навіть не встановлений порядок дослідження доказів, оскільки протягом тривалого проміжку часу вирішувалися питання щодо об`єднання кримінальних проваджень у одне провадження, наявні складнощі із узгодженням роботи колегії суддів, постійний розгляд клопотань про продовження строків дії запобіжних заходів та про їх зміну, вимагає великих часових втрат для їх розгляду, що призводить до значного затягування розгляду справи, значний об`єм доказової бази перешкоджає своєчасній підготовці прокурора до розгляду справи, що є неприпустимим, відтак суд дійшов висновку, що задля убезпечення ризиків, які на цей час існують, можливо змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 11 квітня 2021 року включно.

При цьому слід зобов`язати обвинувачену ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народження , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачений у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_2 на даний час ніде офіційно не працевлаштований та не пов`язаний трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Разом з цим, обставини злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_2 , створює останньому репутацію, як зухвалої, суспільно-небезпечної особи, схильної до протиправної діяльності.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченого, а також фактичні обставини участі ОСОБА_2 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Шевченко Вікторія Сергіївна подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 за яким просить суд: змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.

В обґрунтування клопотання зазначила, що вважає, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України прокурором не доведений.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді: позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: вчинення ОСОБА_2 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, оскільки судом ці особи ще не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 21.10.2020 року було об'єднано це кримінальне провадження із матеріалами кримінального провадження № 308/6248/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000335 від 01.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживав за адресою: АДРЕСА_2 спільно із обвинуваченою ОСОБА_3 , громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , тобто фактично не є місцевою особою, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та доходу. Пояснив суду у судовому засіданні, що старша дочка проживає із його сестрою, якою вона опікується, а син - ОСОБА_10 проживає у матері обвинуваченої ОСОБА_3 тому суд оцінює критично доводи ОСОБА_10 що саме він утримує малолітніх дітей. Як пояснила суду обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 проживав із нею у її житлі, проте у подальшому вона не бажає із ним проживати, тобто фактично ОСОБА_2 не має постійного місця проживання на території Закарпатської області. Не має обвинувачений і зареєстрованого місця проживання.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що він залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків.

Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Шевченко Вікторії Сергіївни про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народження , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 09 квітня 2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 .

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - Стецяк Т.І. щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який - задовольнити частково.

Змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю строком на два місяці, тобто до 11 квітня 2021 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також протягом двох місяців з дня винесення зазначеної ухвали виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована або фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Ужгородський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору і надіслати начальнику відділу ДДПВП України Закарпатської області Закарпатської УВП № 9 та Ужгородському відділу поліції ГУНП в Закарпатській області - для виконання.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Шевченко В.С. про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 народження , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 09 квітня 2021 року включно.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Н.В. Дергачова

Суддя Т.Р. Деметрадзе

Суддя М.М. Крегул