Постановление суда № 96097449, 14.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9818/20

Провадження № 1-кп/761/2167/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., суддів Трубнікова А.В., Левицької Т.В., при секретарі Безчасній О.В., за участю прокурора Набухотного Т.В., захисника Юрченка А.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Магадан Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.186 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100001423 від 12 лютого 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.186 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку, який закінчується 20 серпня 2020 року.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховуючи існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися. Вони встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, прокурор вказує, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, оскільки ОСОБА_1 і надалі матиме можливість контактувати з причетними до інкримінованого йому злочину особами й узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від суду, у зв`язку з чим просить продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Ухвалою суду від 22.06.2020 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 днів, терміном до 20.08.2020.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.186 КК України, санкцією якої визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, відповідно до класифікації злочинів, визначеної статтею 12 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає даний обов`язок на сторону обвинувачення.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 12 жовтня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 420 400 гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положення частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Судді: