Постановление суда № 9606303, 11.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48413/09/1670 Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

суддів - Удовіченка С.О. , Чеснокової А.О. ,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - Зіноватний В.В.

представника відповідача - Реутенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Українидо Кредитної спілки "Лубно"про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

15 грудня 2009 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Українизвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кредитної спілки "Лубно"про припинення юридичної особи, посилаючись на те, що відповідач систематично порушує вимоги законодавства про фінансові послуги, що є підставою для звернення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України до суду про припинення юридичної особи відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, позовні вимоги вважає протиправними, посилаючись на відсутність повноважень позивача звертатися до суду з вимогою про припинення юридичної особи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кредитна спілка "Лубно", отримала статус фінансової установи (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії "КС" № 256 від 15 червня 2004 року) та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зареєстрована за номером 26091230.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що КС "Лубно" систематично порушуються вимоги законодавства про фінансові послуги, в тому числі вимоги статті 5 Закону України "Про кредитні спілки" в частині здійснення діяльності з порушенням вимог законодавства, вимоги частини 7 статті 10 Закону України "Про кредитні спілки" в частині невиконання кредитною спілкою зобов'язання перед членами кредитної спілки щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого відповідним договором, що є порушенням вимог пункту 3.1 розділу 3 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02 грудня 2003 року № 146, щодо зобов'язання кредитної спілки при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності дотримуватись вимог законодавства України, зокрема вимог Закону України "Про кредитні спілки", а також вимоги частини 2 статті 23 Закону України "Про кредитні спілки" в частині незабезпечення членам кредитної спілки права одержати належні їм внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у порядку і строки, які визначені укладеними з членами кредитної спілки договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, за зазначені порушення вимог законодавства Держфінпослуг було проведено ряд заходів впливу:

- прийнято рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці "Лубно" від 27 травня 2009 року № 398-л, яке схвалено розпорядженням Держфінпослуг від 04 червня 2009 року № 408,

- застосовано розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 12 червня 2009 року № 338/10/3 та від 19 червня 2009 року № 393/10/3,

- рішенням директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ від 04 листопада 2009 року №23-кс, схваленим розпорядженням Держфінпослуг від 12 листопада 2009 року № 832, Відповідачу анульовано ліцензію на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1.1 "Про затвердження Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу" № 125 систематичним порушенням є порушення Особою законодавства про фінансові послуги після застосування до неї не менше двох заходів впливу протягом року.

Таким чином, КС "Лубно" було допущено систематичне порушення законодавства про фінансові послуги.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно із частиною 3 статті 9 Закону України "Про кредитні спілки" ліквідація кредитної спілки провадиться за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

Відповідно до частини 7 статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", уповноважений орган може застосовувати заходи впливу у вигляді порушення питання про ліквідацію. Відповідно до зазначеної підстави, фінансова установа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до статті 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, такими, зокрема, є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Право звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації Субєкта підприємницької діяльності передбачено для органів державної податкової служби пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність повноважень позивача щодо звернення до суду з позовом про припинення діяльності КС "Лубно".

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.

Головуючий суддя

суддя

суддяС.С. Бойко

С.О. Удовіченко А.О. Чеснокова