Постановление суда № 96050831, 06.04.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3994/20

провадження №2/619/483/21

У Х В А Л А

06 квітня 2021 року м.Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 220 та стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 800 тисяч гривень у якості компенсації частини у спільній власності незакінченого будівництвом житлового будинку, 500 тисяч гривень у якості компенсації частини вартості сумісного майна – поліграфічних машин, право сумісної власності на будинок та інше майно припинити, після сплати компенсації.

Позовна заява була подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

29 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала уточнений позов, яким частково змінила свої позовні вимоги, а саме замість компенсації вартості поліграфічних машин просила визнати за нею право власності на автомобіль Лада Калина ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 .

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно до п. 12 постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судовий збір повинен бути сплачений за кожною позовною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З тексту прохальної частини позовної заяви позивача вбачаються три позовні вимоги.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. ОСОБА_1 у уточненому позові ціну позову вказала 800000 грн. (без урахування вартості автомобіля Лада Калина ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Як роз`яснено у п.п. 15, 16 Постанови ВСУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Позивачем сплачено судовий збір за першу позовну вимогу - розірвання шлюбу, та частково сплачено судовий збір за другу позовну вимогу – стягнення грошових коштів в розмірі 800000 гривень, а саме в сумі 3 500 грн (1 000 грн+2 500 грн), а необхідно сплатити 1% вартості майна, а саме 8 000 грн. Таким чином, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі. За третю позовну вимогу – визнання права власності на автомобіль Лада Калина ВАЗ модель 111740-114-30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який зареєстрований 03.06.2010 на ОСОБА_2 , – взагалі судовий збір не сплачено, вартість автомобіля взагалі не вказано, що унеможливлює суд вказати суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за третьою позовною вимогою.

Позивач звернулася до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, посилаючись на майновий стан, при цьому не надавши доказів,що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року суд відмовив ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судових витрат та повернув позивачеві позовну заяву.

Вищевказана ухвала скасована Харківським апеляційним судом за ухвалою від 28 грудня 2020 року, так як суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору та одночасно повернувши позов, не надав можливості особі відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання.

У відповідності до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Позивач ОСОБА_3 надала суду дані про стан її карткового рахунку, але для вирішення питання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору, суд повинен встановлювати матеріальне становище позивача, тобто реальний дохід особи (розмір заробітної плати, пенсії, прибутку, наявність рухомого і нерухомого майна, цінних паперів та інше), чого позивачем суду надано не було.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, суд не вбачає підстав для відстрочення або розстрочення сплати позивачем судового збору.

Для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви ухвалою судді від 21 січня 2021 року позивачу був наданий строк, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем копії ухвали. Ухвалу суду позивач ОСОБА_3 отримала відповідно до поштового повідомлення 16.03.2021 року. Недоліки позовної заяви не усунуті до теперішнього часу.

Керуючись ст. ст. 185 ч. 2, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про поділ спільного майна подружжя - повернути позивачу.

Роз`яснити, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо в Харківський апеляційний суд шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги з дня її проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні ухвали у той же строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Суддя Л. О. Якименко