Постановление суда № 96024238, 25.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4415/19

Провадження № 1-кп/761/927/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Овсеп`ян Т.В.,

судді Циктіча В.М.

присяжних - Фірсова Г.В., Лук'янчикова Д.В., Чупіної Г.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ромась Г.Г.,

прокурора - Барцицького В.А.,

захисників - Красулі І.О. Чаплинського Ю.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017100100001049 від 28 січня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2, 3, 4 ст.190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186; ст.348 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12017100100001049 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190; ч. 2, 3, 4 ст. 190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186; ст.348 КК України.

Головуючим в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки судовий розгляд неможливо завершити з об`єктивних причин, а строк дії запобіжного заходу, застосованого у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, спливає 10 квітня 2021 р.

Прокурор вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують діяти, а також враховуючи те, що у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може перешкоджати здійсненню розгляду кримінального провадження.

Захисник Чаплинський Ю.М. заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , вважав що дане питання є передчасним, оскільки наступна дата судового засідання 01.04.2021 року, у разі прийняття рішення щодо продовження запобіжного заходу просив зменшити розмір застави до мінімального.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника, просив визначити заставу в мінімальному розмірі.

Захисник Красуля І.О. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали позицію захисника Чаплинського Ю.М.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні матеріали кримінального провадження, судом встановлене наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який в ході судового розгляду продовжено відповідно до ухвали суду до 10.04.2021 року.

Виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, при цьому до затримання офіційно не працював, сім`ї не має, зареєстрованого місця проживання не має, тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений з об`єктивних причин, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховуватися від суду, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Наявність у обвинуваченого місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існування зазначених ризиків.

З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до 23 травня 2021 року включно.

При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового стану обвинуваченого, який на думку суду, буде гарантією виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на ньогообов`язків.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 травня 2021 року, включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. (Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 року по справі № 761/4415/19, кримінальне провадження №12017100100001049 від 28 січня 2017 року) внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від …(дата та № квитанції).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення,а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді

Присяжні