Постановление суда № 95998323, 30.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36888/20

Провадження № 1-кп/761/1835/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Мєлєшак О.В. за участю секретаря Ковтунович М.В., прокурора Бабича Є.В., захисників Келемена М.І., Пінчука К.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 181 001 000 075 13 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що підстави для закриття провадження відсутні, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог закону, провадження є підсудним Шевченківському районному суду м. Києва.

Захисники Келемен М.І. та Пінчук К.Ю., кожен окремо, заперечували проти призначення судового розгляду, вважали, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст.291 КПК України. Вказували на те, що обвинувальний акт не містить у повному обсязі сформульованого обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_1 і від якого він буде захищатися у суді. За змістом обвинувального акту вказується, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, отже вказували, що обвинувачення не висунуте, що у даному випадку є грубим порушенням права на захист.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України. За вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Зазначені вимоги кореспондуються та узгоджуються з висновками, що знайшли своє відображення в рішеннях Європейського суду з прав людини та у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України повинні застосовуватися з поряд кримінальним процесуальним законодавством України.

Як вбачається з даного обвинувального акту то у формулюванні обвинувачення зазначається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Отже, викладене у такий спосіб та в такій формі обвинувальний акт, де за змістом стверджується про підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення, на думку суду є таким, що не відповідає вимогам ст..291 КПК України, оскільки порушує право на захист та на справедливий судовий розгляд.

Право обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд закріплене як нормами національного законодавства, зокрема ст. 8,20,21 КПК України, так і нормами міжнародних актів, а саме: п.1, підпунктам «а», «б» п.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, численними рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, нижчевикладеним рішенням встановлено, що у контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінські проти Австрії»).

Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим цієї статті.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, про неможливість вважати обвинувальний акт таким, що складений у відповідності до вимог закону, що є наслідком поверненню обвинувального акту прокурору.

Повернення перевіреного судом обвинувального акта разом з додатками прокурору буде відповідати вимогам статті 2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 314,315 КПК України,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 075 13 від 11.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України повернути прокурору Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Бабичу Є.В.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали проголошено 02.04.2021 о 8 год. 15 хв.

Суддя: