Решение № 9576198, 05.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.10                                                                                           Справа№ 20/35

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мізол”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельної компанії “Промжитлобуд”, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 14 804,73 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі К.Чопко

          За участю представників:

          від позивача: Ришко І.М. - представник

          від відповідача: не з”явився.

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз‘яснено.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мізол” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельної компанії “Промжитлобуд” про стягнення 14 804,73 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2010 рік.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, проти позову не заперечив, доказів погашення боргу суду не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю “Мізол”) в серпні 2009 року на користь відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельної компанії “Промжитлобуд”) було здійснено поставку будівельних матеріалів в асортименті на загальну суму 14 116,13 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2009 року №199428 та довіреністю на отримання товару.

В той же час відповідач оплату за отриманий товар не провів.

11.12.2009 року позивачем вручено відповідачу претензію від 10.12.2009 року № 561 про погашення заборгованості.

На момент звернення з позовом до суду, сума боргу становила 14116,13 грн.

Крім, стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 237,85 коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 69,61 грн. та втрати від інфляції у розмірі 381,14 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 31 серпня 2009 року позивачем поставлено відповідачу товар, на загальну суму 14 116,13 грн. Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується підписами повноважних осіб на видатковій накладній №199428 та довіреністю виписаною відповідачем на отримання будівельних матеріалів.

В той же час відповідач отриманий товар не оплатив, що призвело до заборгованості у сумі 14 116,13 грн.

До матеріалів справи долучено акт звірки розрахунків, який підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін, та з якого вбачається, що сума основного боргу відповідача за період з 01.07.2009 р. по 25.09.2009 року становить 97 262,21грн. в тому числі і сума 14 116,13 грн.

Відповідач в судове засідання не з”явився, причин неявки не повідомив, проти позову не заперечив, доказів погашення боргу не подав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 14 116,13 грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені у розмірі 237, 85 грн., суд відмовляючи в цій частині виходить з мотивів, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Позивачем не представлено суду доказів укладення між сторонами письмового договору та узгодження розміру штрафних санкцій (неустойки), які підлягають нарахуванню у випадку порушення сторонами зобов‘язання. Посилання позивача на те, що наявність договірних відносин між сторонами підтверджується здійсненням ними так званих «конклюдентних»дій, не може бути підставою для нарахування пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 69,61 грн. та інфляційних в розмірі 381,14 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на винну сторону пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельної компанії “Промжитлобуд” (юридична адреса: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Івасюка, 46, код ЄДРПОУ 35272580, поштова адреса:79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, а/с 11072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мізол” (юридична адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 33895476, поштова адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7-А ) суму в розмірі 14 908, 28 грн. з них:

- 14 116,13 грн. основного боргу;

- 69, 61 грн. 3% річних;

- 381, 14 грн. Інфляційних;

          - 145, 67 грн. державного мита;

- 195, 73 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя