Решение № 9574472, 27.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10                                                                                 Справа № 9/92

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКК-5", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 17 919 грн. 51 коп.

в присутності представників:

від позивача –Зубова Т.П., дов. № 1851/5 від 01.04.10,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 17919,51 грн. за договором поставки від 23.02.09 № 19-Пр-М/ИСД.

Відповідач, ТОВ "ВКК-5", відзив на позов не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ВАТ "УГМК", посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки від 23.02.09 № 19-Пр-М/ИСД, за яким він зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію на умовах цього договору.

Позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується накладними:

·           № 209 від 02.03.09 на суму 114395,51 грн.,

·           № 331 від 31.03.09 на суму 3905,0 грн.,

довіреностями на отримання ТМЦ:

·           ЯЛФ № 138520 від 02.03.09,

·           ЯЛФ № 138523 від 25.03.09.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції, тому за вказаними накладними відповідач повинен був розрахуватися до 03.04.09 та до 01.04.09 відповідно у повному обсязі, однак грошове зобов'язання відповідачем виконане частково у розмірі 100381,0 грн., борг складає 17919,51 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ТОВ "Домотехніка-Норд", полягає у стягненні з відповідача грошової суми у розмірі 17919,51 грн. за поставлену продукцію.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки від 23.02.09 № 19-Пр-М/ИСД, за яким позивач поставив, а відповідач прийняв металопродукцію на умовах цього договору, що підтверджується накладними:

·           № 209 від 02.03.09 на суму 114395,51 грн.,

·           № 331 від 31.03.09 на суму 3905,0 грн.,

довіреностями на отримання ТМЦ:

·           ЯЛФ № 138520 від 02.03.09,

·           ЯЛФ № 138523 від 25.03.09.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що оплата за продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання продукції.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Таким чином, за вказаними накладними відповідач повинен був розрахуватися до 03.04.09 та до 01.04.09 відповідно у повному обсязі, однак грошове зобов'язання відповідачем виконане частково у розмірі 100381,0 грн., борг складає 17919,51 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 17919,51 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "ВКК-5", 94201, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Мостова, буд. 1, код 33758668, на користь позивача, ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", 01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, код 25412086, суму боргу у розмірі 17919,51 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 179,20 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов