Решение № 9571426, 23.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/12923.04.10 За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва;

Третя особа           Комунального підприємства «ЖЕК «Сирець»

Про                              стягнення 27415,94 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Цурка Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009р.

від відповідача          Хижниченко Н.С., довіреність № 05-Д від 12.01.2010р.

третя особа                    не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва (далі – відповідач) про стягнення з останнього 27415,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було здійснено несанкціоноване користування мережами позивача.

Ухвалою суду від 04.03.2010 р. порушено провадження у справі № 1/129 та призначено розгляд на 26.03.2010р.

26.03.2010р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про залучення КП «ЖЕК «Сирець», у якості відповідача 2.

Суд задовольнив клопотання відповідача частково, а саме про залучення КП «ЖЕК «Сирець», у якості третьої особи без самостійних вимог, внаслідок чого відклав розгляд справи.

23.04.2010р. у судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, визнав основну суму заборгованості, проте просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Третя особа у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконала, про причини своєї відсутності суд не повідомила.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідачів, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003р. № 8262033.

Відповідно до п.4 ПКТЕ користування тепловою енергією допускається лише на підставі умов договору.

Згідно умов договору відповідач зобов’язався використовувати теплову енергію в обсягах, які зазначені в додатку №1 до договору, та здійснювати оплату за використану теплову енергію у повному обсязі та вчасно.

Пунктом 23 ПКТЕ, передбачено, що у споживачів, що не мають приладів обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.2.3.7 договору споживач зобов’язався, у випадку самовільного підключення систем тепло споживання чи підключення їх перед приладами обліку, сплачувати 5-ти кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.

Згідно п.35 ПКТЕ, теплопостачальна організація має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущеним ним під час споживання теплової енергії.

10.11.2009р. в ході перевірки теплового господарства будинку на вул. Щусєва 10-А, представником позивача було виявлено самовільне (без дозволу позивача) споживання теплової енергії, про що було складено акт № 5209000530, копія якого додано до матеріалів справи.

Відповідно до п.43 ПКТЕ у разі виявлення у споживача водо розбору із системи опалення через крани або інші пристрої останній повинен ліквідувати місце несанкціонованого водо розбору та сплатити штраф згідно із законодавством.

Відповідно до п.44 ПКТЕ за самовільне підключення системи тепло споживання без укладення договору споживач сплачує штраф згідно із законодавством.

Провівши розрахунок обсягів спожитої без дозволу теплової енергії, позивач просив суд стягнути 27415,94 грн.

20.11.2009р. позивачем було направлено претензію на адресу відповідача № 048-22-13210 від 19.11.2009р. з вимогою про сплату коштів за самовільне підключення системи тепло споживання без укладення договору на суму 27415,94 грн. проте відповідач на наведену претензію позивача ніяк не відреагував.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 27415,94 грн. боргу за спожиту без дозволу теплову енергію, та покласти на останнього судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва (03190, м.Київ, вул. Кирпоноса 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 27 415 (двадцять сім тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 94 коп. –боргу, держмито в розмірі 274 (двісті сімдесят чотири)грн. 16 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

В частині стягнення заборгованості з Комунального підприємства «ЖЕК «Сирець»- провадження припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 05.05.2010р.)