Постановление суда № 95692187, 22.03.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/1764/21

Провадження №2/235/918/21

УХВАЛА

22 березня 2021 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Бородавка К.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на свою користь:

- заборгованість із виплати заробітної плати за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року у сумі 124 506,89 грн;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення, у розмірі не менше 33786,50 грн.

Поданий позов не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, за яким до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Окрім вимоги про стягнення заробітної плати, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку по день винесення рішення, у розмірі не менше 33786,50 грн, яка є вимогою майнового характеру.

Суддя відмічає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до вимоги/не є тотожнім вимозі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Враховуючи зміст ч.1 ст.117 КЗпП України, відшкодування середнього заробітку є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.

Таким чином, за подання до суду позову з вказаною вимогою майнового характеру має бути сплачений судовий збір у розмірі, з огляду на ставки судового збору за вимоги майнового характеру, визначені в ст.4 Закону України «Про судовий збір», - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, тобто 908 грн.

Платіжна квитанція в підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі позивачем до позову не додана.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для виправлення наведених недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 5-денний строк з дня вручення йому даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 908,00 грн, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя